ўо в≥дбуваЇтьс€ з нами, коли ми бачимо сни?
ўо в≥дбуваЇтьс€ з нами, коли ми бачимо сни?
ўо в≥дбуваЇтьс€ з нами, коли ми бачимо сни?

 ожному з нас сн€тьс€ сни. ’тось не звертаЇ на них уваги, а дл€ когось вони мають велике значенн€? „ому ми бачимо сни? ћожливо, ¬сесв≥т таким чином хоче допомогти нам розгадати €кийсь нерозгаданий сенс?

—новид≥нн€ в ус≥ часи вважалис€ незрозум≥лими €вищами людськоњ псих≥ки. ƒе€к≥ з них супроводжуютьс€ рад≥стю ≥ п≥днесенн€м настрою, а де€к≥ тривогою ≥ страхом.  р≥м того, €к часто доводилос€ чути, що саме п≥д час сну були зроблен≥ велик≥ науков≥ в≥дкритт€. «гадати хоча б ƒ.≤. ћенделЇЇва ≥ його таблицю х≥м≥чних елемент≥в.

“им не менше, саме в останн≥ дес€тил≥тт€ ученим вдалос€ вивчити це майже м≥ф≥чне €вище. «вичайно, до к≥нц€ досл≥дити стан сновид≥нн€ практично неможливо, адже в науц≥ нов≥ дан≥ породжують нов≥ запитанн€. ¬ивчаючи сон ≥ сновид≥нн€, наука про психку≥ просунулас€ набагато дал≥, н≥ж при вивченн≥ будь-€кого ≥ншого напр€му. “ак, в 1953 роц≥ став в≥домий феномен «швидкого сну» — стану, п≥д час €кого людина бачить сни. ÷е був ≥стотний переворот у науц≥, що дозволив вивчати зв'€зок псих≥чних переживань, що в≥дбуваютьс€ ув≥ сн≥, з об'Їктивними зм≥нами в орган≥зм≥: зм≥на пульсу ≥ тиску кров≥, електрична активн≥сть мозку, рух очей, €к≥, ви€вл€Їтьс€, спр€мован≥ уб≥к зорових образ≥в наших сновид≥нь та ≥н.

ўе одне важливе в≥дкритт€, €ке зробили вчен≥†Ч†п≥д час сну наш мозок залишаЇтьс€ активним, при цьому знижуЇтьс€ напруга м'€з≥в ≥ падаЇ тонус, так що спл€чий знаходитьс€ в стан≥ максимального емоц≥йного розслабленн€. ÷е властивост≥ Ђшвидкого снуї €к людини, так ≥ тварини. «наменитий французький професор середини XX стол≥тт€ ∆уве вз€вс€ вир≥шити цю загадку. ¬≥н пров≥в р€д експеримент≥в на тваринах, в ход≥ €ких встановив, що мозок маЇ скупченн€ нервових кл≥тин, що в≥дпов≥дають за пад≥нн€ м'€зового тонусу ≥ повну нерухом≥сть п≥д час сну. ¬идаливши цю д≥л€нку, вчен≥ спостер≥гали ц≥каву картину: занурившись в Ђшвидкий сонї, тварина, не прокидаючись, починала перем≥щатис€ по камер≥ у пошуках чогось або починала т≥кати в≥д невидимого супротивника, або, навпаки, кидалас€ на нього. –езультатом даних експеримент≥в став висновок, що м'€зи розслаблюютьс€, щоб ми не могли брати участ≥ у власних сновид≥нн€х, €к у реальних под≥€х. ≤накше, ми б не змогли не т≥льки спок≥йно спати, а й п≥ддавали б сам≥ себе на небезпеку п≥д час сну.

¬и€вл€Їтьс€, кожна людина щоноч≥ перегл€даЇ 4–5 сновид≥нь, так €к близько чверть всього н≥чного сну зазвичай займаЇ Ђшвидкий сонї. як правило, сни ц≥ не запам'€товуютьс€, так €к ми продовжуЇмо дал≥ спати. јле €кщо людину регул€рно будити п≥сл€ Ђшвидкого снуї, то майже напевно вона зможе переказати побачене. —тан Ђшвидкого снуї дуже важливий дл€ д≥€льност≥ мозку ≥ дл€ нормального самопочутт€. якщо людину пост≥йно будити на початку Ђшвидкого снуї, не даючи бачити сни, то в н≥ч, коли њй дадуть в≥д≥спатис€, Ђшвидкий сонї здатний зайн€ти половину всього сну. ј €кщо порушенн€ Ђшвидко снуї в≥дбуваютьс€ пост≥йно, то це загрожуЇ значними зм≥нами в повед≥нц≥ ≥ псих≥ц≥.

 оли психологам вдалос€ ви€вити здатн≥сть людини бачити усв≥домлен≥ сни†Ч†особливе зм≥нений стан св≥домост≥, при €кому людина усв≥домлюЇ, що бачить сон, ≥ може €к захоче зм≥нювати його зм≥ст†Ч†вони змогли розгадувати ≥ зм≥ст вид≥нь. ¬чен≥ з ≥нституту ћакса ѕланка, у сп≥впрац≥ з≥ своњми колегами з л≥карн≥ „ар≥те в Ѕерл≥н≥ досл≥дили, що робота мозку в стан≥ сновид≥нн€ ≥дентична т≥й, коли людина знаходитьс€ в стан≥ неспанн€. «а допомогою магн≥тно-резонансноњ томограф≥њ вчен≥ встановили точну просторову позиц≥ю мозковоњ д≥€льност≥ п≥д час сну. ¬чен≥ запропонували люд€м, €к≥ могли бачити усв≥домлен≥ сни, перейти в стан природного сну, при цьому подаючи сигнал досл≥дникам умовленого рухом. ѕ≥д час експерименту було встановлено, що зм≥ст сновид≥нь можна досл≥джувати завд€ки зб≥гу мозковоњ д≥€льност≥ п≥д час сну ≥ св≥домих д≥й людини. —учасн≥ технолог≥њ дозволили вченим вивчити не т≥льки прост≥ перем≥щенн€ п≥д час сну, а й д≥€льн≥сть мозку п≥д час в≥зуального сприйн€тт€ сну.

¬иходить, що наш≥ сновид≥н툆׆це не просто Ђв≥деороликї, в €кому ми Ї пасивними спостер≥гачами, це ≥нтенсивна ≥н≥ц≥ац≥€ д≥€льност≥ в област≥ мозку, що в≥дпов≥даЇ за плануванн€ рух≥в.