Кожному з нас сняться сни. Хтось не звертає на них уваги, а для когось вони мають велике значення? Чому ми бачимо сни? Можливо, Всесвіт таким чином хоче допомогти нам розгадати якийсь нерозгаданий сенс?
Деякі з них супроводжуються радістю і піднесенням настрою, а деякі тривогою і страхом. Крім того, як часто доводилося чути, що саме під час сну були зроблені великі наукові відкриття. Згадати хоча б Д.І. Менделєєва і його таблицю хімічних елементів.
Тим не менше, саме в останні десятиліття ученим вдалося вивчити це майже міфічне явище. Звичайно, до кінця дослідити стан сновидіння практично неможливо, адже в науці нові дані породжують нові запитання. Вивчаючи сон і сновидіння, наука про психіку просунулася набагато далі, ніж при вивченні будь-якого іншого напряму.
Це був істотний переворот у науці, що дозволив вивчати зв’язок психічних переживань, що відбуваються уві сні, з об’єктивними змінами в організмі: зміна пульсу і тиску крові, електрична активність мозку, рух очей, які, виявляється, спрямовані убік зорових образів наших сновидінь та ін.
Ще одне важливе відкриття, яке зробили вчені — під час сну наш мозок залишається активним, при цьому знижується напруга м’язів і падає тонус, так що сплячий знаходиться в стані максимального емоційного розслаблення. Це властивості «швидкого сну» як людини, так і тварини. Знаменитий французький професор середини XX століття Жуве взявся вирішити цю загадку. Він провів ряд експериментів на тваринах, в ході яких встановив, що мозок має скупчення нервових клітин, що відповідають за падіння м’язового тонусу і повну нерухомість під час сну.
-занурившись в «швидкий сон», тварина, не прокидаючись, починала переміщатися по камері у пошуках чогось або починала тікати від невидимого супротивника, або, навпаки, кидалася на нього. Результатом даних експериментів став висновок, що м’язи розслаблюються, щоб ми не могли брати участі у власних сновидіннях, як у реальних подіях.
Інакше, ми б не змогли не тільки спокійно спати, а й піддавали б самі себе на небезпеку під час сну.
Але якщо людину регулярно будити після «швидкого сну», то майже напевно вона зможе переказати побачене. Стан «швидкого сну» дуже важливий для діяльності мозку і для нормального самопочуття. Якщо людину постійно будити на початку «швидкого сну», не даючи бачити сни, то в ніч, коли їй дадуть відіспатися, «швидкий сон» здатний зайняти половину всього сну. А якщо порушення «швидко сну» відбуваються постійно, то це загрожує значними змінами в поведінці і психіці.
Коли психологам вдалося виявити здатність людини бачити усвідомлені сни — особливе змінений стан свідомості, при якому людина усвідомлює, що бачить сон, і може як захоче змінювати його зміст — вони змогли розгадувати і зміст видінь. Вчені з інституту Макса Планка, у співпраці зі своїми колегами з лікарні Чаріте в Берліні дослідили, що робота мозку в стані сновидіння ідентична тій, коли людина знаходиться в стані неспання.
За допомогою магнітно-резонансної томографії вчені встановили точну просторову позицію мозкової діяльності під час сну. Вчені запропонували людям, які могли бачити усвідомлені сни, перейти в стан природного сну, при цьому подаючи сигнал дослідникам умовленого рухом. Під час експерименту було встановлено, що зміст сновидінь можна досліджувати завдяки збігу мозкової діяльності під час сну і свідомих дій людини.
Сучасні технології дозволили вченим вивчити не тільки прості переміщення під час сну, а й діяльність мозку під час візуального сприйняття сну.
Виходить, що наші сновидіння — це не просто «відеоролик», в якому ми є пасивними спостерігачами, це інтенсивна ініціація діяльності в області мозку, що відповідає за планування рухів.
