«алежн≥сть в≥д л≥к≥в
«алежн≥сть в≥д л≥к≥в

„и знаЇте ви, що 2,2 млн. людей на планет≥ страждають в≥д поб≥чних €вищ л≥к≥в?  оли ми чуЇмо слово Ђзалежн≥стьї, то част≥ше асоц≥юЇмо це з наркотичною або алкогольною залежн≥стю, забуваючи про ще одну, б≥льш поширену Ч л≥карську.

ќрган≥зм людини так влаштований, що втручанн€ в його обм≥нний процес тих чи ≥нших речовин може викликати згубну залежн≥сть, коли, не п≥дживлюючи його щоденною дозою, неможливо мати нормальне самопочутт€. ≤ €кщо залежн≥сть в≥д наркотичних препарат≥в виникаЇ, €к правило, р≥дко, адже виписуютьс€ вони т≥льки в особливих випадках ≥ за ними ведетьс€ суворий контроль, то до вс≥х ≥нших л≥к≥в людина маЇ в≥льний доступ, чим ≥ по€снюЇтьс€ повальне захопленн€ самол≥куванн€м. Ќе останню роль у формуванн≥ звиканн€ до л≥к≥в граЇ повсюдне поширенн€ аптек. Ќав≥ть коли ми намагаЇмос€ не напихати себе зайвими препаратами, нам в цьому все одно Ђдопоможутьї, адже ось аптека Ч на кожному квартал≥. Ћаскаво просимо!

Ѕагато хто вже знаЇ, що небезпечно зловживати антиб≥отиками, оск≥льки вони пригн≥чують м≥крофлору орган≥зму, провокують дисбактер≥оз, алерг≥ю ≥ ослабл€ють ≥мунну систему. ѕ≥сл€ антиб≥отиковоњ атаки де€ким хвороботворним бактер≥€м все ж вдаЇтьс€ вц≥л≥ти, ≥ тод≥ вони стають ще б≥льш агресивними ≥ ст≥йкими. «вичайно, н≥хто не говорить, що треба назавжди в≥дмовитис€ в≥д антиб≥отик≥в, в окремих випадках вони залишаютьс€ незам≥нними, але л≥кувати ними звичайну нежить чи кашель не варто. јле ж саме так багато хто з нас вчин€Ї, коли хоче позбутис€ в≥д неприЇмних симптом≥в застуди.

Ћ≥кар≥ встановили, що систематичний прийом л≥карських препарат≥в призводить до того, що ран≥ше вил≥ковн≥ без труда хвороби не п≥ддаютьс€ л≥кам. јле Ї люди, €к≥ вже не можуть у€вити свого житт€ без л≥к≥в. ¬иход€чи з дому, вони к≥лька раз≥в перев≥р€ють своњ кишен≥ ≥ сумочки на на€вн≥сть необх≥дних таблеток в≥д головного болю, в≥д нежитю, в≥д серц€ ≥ т.п. “аблетки, не без допомоги реклами, об≥ц€ють вр€тувати нас в≥д зайвоњ ваги, безсонн€, целюл≥ту, в≥д випад≥нн€ волосс€ в одних м≥сц€х або в≥д надм≥рноњ њх густоти в ≥нших. ÷ей список може бути неск≥нченним ≥ ми, нањвно дов≥р€ючи рекламним гаслам, пробуЇмо на соб≥ вс≥л€к≥ фармацевтичн≥ в≥дкритт€ в над≥њ, що зможемо зупинитис€ в будь-€кий момент.

„асто, прийн€т≥ нами п≥гулки, мають не ст≥льки терапевтичний ефект, ск≥льки психолог≥чний. —ам факт прийому таблетки заспокоюЇ ≥ людина обманюЇтьс€ виникаючим в≥дчутт€ми спокою або припливом необх≥дноњ енерг≥њ, або на час розблокованим носом. «виканн€ з психолог≥чноњ п≥дгрунт€м носить б≥льш складний характер. ” цих випадках хворому важко в≥дмовитис€ в≥д л≥к≥в, нав≥ть €кщо л≥кар рекомендуЇ припинити прийом. ’ворий вважаЇ, що в≥д його хвороби допомагаЇ лише конкретний препарат, або боњтьс€ захвор≥ти знову. ” таких випадках необх≥дна психолог≥чна допомога.

—ама ст≥йка залежн≥сть виникаЇ в≥д анальгетик≥в. ќдного разу зн€вши б≥ль з њх допомогою, людина починаЇ приймати знеболююч≥ засоби при найменших больових в≥дчутт€х, виробл€ючи в орган≥зму звичку њх систематичного прийому.  оли ж людина забуваЇ або не маЇ можливост≥ прийн€ти анальгетик, з'€вл€Їтьс€ почутт€ тривоги, страху та занепокоЇнн€. јле необх≥дно пам'€тати, що анальгетики надзвичайно токсичн≥. ¬они мають сильний вплив на печ≥нку та нирки, а рано чи п≥зно настаЇ момент, коли внутр≥шн≥м органам вже потр≥бне л≥куванн€ методом детоксикац≥њ, €ке р€туЇ вже в≥д проблем, викликаних прийомом анальгетик≥в.

Ќайшвидше сформувати психолог≥чну залежн≥сть здатн≥ заспок≥йлив≥ препарати Ч снод≥йн≥, транкв≥л≥затори та антидепресанти. „асто ми ЂпрописуЇмої соб≥ њх сам≥, за порадою сус≥дки чи кращого друга, €кому вони допомагають заспокоњтис€ або добре спати. јле досить дес€ть дн≥в прийому цих препарат≥в, €к буде порушений вже власний сон. Ќебезпека даних л≥к≥в ще й у тому, що вони пр€мим чином впливають на спос≥б житт€ хворого. ѕри регул€рному прийом≥ њх людина не може адекватно оц≥нювати ситуац≥ю в своЇму оточенн≥, њх все дратуЇ ≥ здаЇтьс€, що весь св≥т змовивс€ проти них. ” той же час вони завжди знайдуть сотн≥ виправдань своЇњ повед≥нки. “обто систематичний прийом снод≥йного або транкв≥л≥затор≥в притупл€Ї здатн≥сть анал≥тичного мисленн€.

ўе один бич сучасност≥ Ч сечог≥нн≥ та проносн≥ л≥ки. як правило, ними зловживають т≥, хто мр≥Ї скинути зайву вагу. јле треба завжди пам'€тати, що разом ≥з зайвими к≥лограмами з орган≥зму вивод€тьс€ необх≥дн≥, життЇво важлив≥ елементи!

™ й так≥ ум≥льц≥, €к≥ примудрилис€ пристраститис€ до звичайних краплей у н≥с. «давалос€ б, усе дуже просто - один Ђпшикї в н≥с ≥ можеш в≥льно дихати. Ќ≥чого, що пот≥м в голов≥ гуде Ч до цього можна звикнути. ≤нод≥ такий спос≥б Ђв≥льного диханн€ї зак≥нчуЇтьс€ операц≥Їю. ћедицина називаЇ цю залежн≥сть вазомоторним рин≥том. ¬и€вл€Їтьс€, користуватис€ крапл€ми в н≥с можна 3Ц5 дн≥в, а пот≥м треба зам≥нити њх на спец≥альний сольовий розчин або зробити перерву. јле в першу чергу необх≥дна консультац≥€ л≥кар€.

ќсобливо варто в≥дзначити антиг≥стам≥нн≥ препарати, що зн≥мають алерг≥чн≥ реакц≥њ. Ћ≥кар≥, розробивши њх ще дес€тки рок≥в тому, вже тод≥ знали, що ц≥ л≥ки здатн≥ викликати звиканн€. ¬их≥д наступний: не призначати соб≥ антиг≥стам≥нн≥ засоби самост≥йно ≥ не користуватис€ довго одним препаратом.

—учасна фармацевтика впевнено крокуЇ вперед, пропонуючи споживачам нов≥ л≥карськ≥ препарати, здатн≥ вил≥кувати багато захворювань. Ќебезпека в тому, що людина, слабка за своЇю природою, не може всто€ти перед запропонованим њй Ђполегшенн€мї, €ке в≥льно лежить на аптечних полиц€х. “им часом, ми завжди повинн≥ пам'€тати, що багато препарат≥в м≥ст€ть речовини, що викликають звиканн€ ≥ л≥карську залежн≥сть, насл≥дки €коњ дл€ багатьох можуть бути дуже плачевними.


21.03.2013