У народі існує думка, що ревнощі проявляються від сильної любові. Зерно істини в цьому є. Адже така поведінка вказує на те, що людина відчуває до своєї половинки певні почуття. Але все добре в міру. Буває, що нічим не обгрунтовані підозри в невірності виносяться на перший план у відносинах, перетворюючи життя пари в пекло.
Вчені-медики кажуть, що сильні почуття і бурхливий прояв емоцій цікаво спостерігати в театрі чи кіно, а в житті вони є відхиленням від норми і проявом патології мозку. На першому місці серед таких емоційних хвороб стоїть любов, а друге займають жіночі ревнощі. Так-так, італійські вчені у своєму недавньому дослідженні з’ясували, що саме жіночі ревнощі є патологічними і потребують лікування.
– депресивний,
– гіпертрофований,
– параноїдальний,
– маніакальний,
– страх розлучення.
Дослідники підкреслили, що під визначення «патологія» потрапляють, насамперед, агресивні прояви ревнощів, які часто приймають форму нападів. На думку вчених, подібні випадки, як і інші хвороби, слід лікувати медикаментозно.
Виявляється, в момент ревнощів в організмі жінки різко знижується рівень серотоніну – «гормону настрою». Скандалами жінка намагається заповнити недолік необхідного гормону. У цей момент в організмі починає підвищуватися гормон щастя і задоволення – дофамін. Фахівці заявляють, якщо не вжити своєчасне лікування, жінка звикне до подібних способів вирішення проблем дефіциту дофаміну і буде постійно шукати приводи для скандалу.
В самих «важких» випадках «хвора» може і не підозрювати, що її поведінка викликана порушенням деяких функцій головного мозку. Дослідження показали, що саме надмірна активність в певних областях і викликає агресію. Це надзвичайно небезпечно для людини, так як може і нашкодити їй, повністю позбавляючи самоконтролю. Ревнощі – настільки сильне почуття, що можуть довести і до стану афекту, при якому жінка здатна на все.
Серед самих афективних вчинків і непереборне бажання помститися. Це пов’язано все з тим же дофаміном, який під час помсти викидається у великих кількостях. При часто виникаючих подібних станах у людини може навіть виробитися звикання, в результаті чого вона починає прагнути до помсти, переслідування і жорстокості.
Для довідки зазначимо, що навіть якщо один з партнерів не входить в загін ревнивців, але зрада мала місце бути (неважливо, з чийого боку), то в 75 випадків з 100 сім’я розпадається. І причина тут не в самому факті сексуального контакту на стороні, а в думці, що той, хто зрадив один раз, вже не зупиниться. У разі, якщо сім’я зберігається, то обоє з подружжя довго і болісно переживають те, що трапилося. У зв’язку з цим психологи радять ніколи не визнаватися в випадковій зраді, якщо прямі докази її відсутні.
Бережіть своїх коханих!
