Ќав≥що людин≥ адренал≥н?
 Ќав≥що людин≥ адренал≥н?

—лово Ђадренал≥нї завжди викликаЇ асоц≥ац≥њ з ризиком, небезпекою, гострими в≥дчутт€ми. ўо ж це за гормон ≥ нав≥що в≥н потр≥бен нашому орган≥зму?

јдренал≥н неоднозначно впливаЇ на наше житт€. « одного боку в≥н допомагаЇ орган≥зму бути в бойов≥й готовност≥ в стресових ситуац≥€х, з ≥ншого Ч у велик≥й к≥лькост≥ негативно в≥дбиваЇтьс€ на робот≥ внутр≥шн≥х орган≥в.

як в≥домо, адренал≥н Ї головним гормоном надниркових залоз. —аме слово adrenal в переклад≥ з англ≥йськоњ мови означаЇ Ђнадпочечникї. јдренал≥н утворюЇтьс€ з ам≥нокислоти тирозину. јле варто в≥дзначити, що адренал≥н присутн≥й не т≥льки в надниркових залозах, а у вс≥х органах ≥ тканинах орган≥зму.

јдренал≥н прийн€то вважати гормоном стресу, його виробленн€ сильно зб≥льшуЇтьс€ в стресових ситуац≥€х, наближених до небезпеки, тривоги, страху, а також при травмах ≥ р≥зних шокових станах. јдренал≥н допомагаЇ нашому орган≥зму протисто€ти всьому, що в≥дбуваЇтьс€. ¬≥н змушуЇ людину д≥€ти, не впадати в пан≥ку.  оли р≥вень адренал≥ну в кров≥ п≥двищуЇтьс€, посилюЇтьс€ тканинний обм≥н.  р≥м того, цей гормон гальмуЇ розпад жир≥в ≥ гальмуЇ њх синтез. ≤ це корисно, адже жир також €вл€Ї собою енерг≥ю. —п≥льно з цим адренал≥н спри€Ї пол≥пшенню роботи скелетних м'€з≥в, що зб≥льшуЇ рухову активн≥сть людини.

 онцентруючись в кров≥, адренал≥н починаЇ впливати на органи. Ќасамперед, в≥н стимулюЇ центральну нервову систему, прискорюЇ серцев≥ скороченн€, розслаблюЇ гладку мускулатуру бронх≥в ≥ кишечника, звужуЇ судини черевноњ порожнини, скелетноњ мускулатури, слизових оболонок ≥ шк≥ри. “акож адренал≥н зб≥льшуЇ к≥льк≥сть лейкоцит≥в у кров≥ ≥ активн≥сть тромбоцит≥в.

ѕотужний викид адренал≥ну у в≥дпов≥дь на емоц≥йний стрес моб≥л≥зуЇ людину, допомагаЇ легше подолати стрес, зб≥льшуЇ працездатн≥сть мозку. ќднак м≥нус в тому, що ц≥ гормони тривоги швидко Ђзгораютьї ≥ людин≥ буваЇ важко розслабитис€.

Ќезважаючи на те, що адренал≥н виконуЇ роль регул€тора в орган≥зм≥, п≥д його впливом зд≥йснюЇтьс€ р≥зке п≥двищенн€ артер≥ального тиску, що шк≥дливо дл€ серц€, так €к це гальмуЇ його роботу. ÷ей процес може стати причиною аритм≥њ.

¬чен≥ встановили ≥ те, що п≥сл€ р≥зкого стрибка адренал≥ну, орган≥зм починаЇ виробл€ти ще ≥ норадренал≥н Ч гормон, що зменшуЇ перевантаженн€. “обто в≥дразу п≥сл€ збудженн€ настаЇ гальмуванн€. Ћюдина п≥сл€ минулого шоку починаЇ в≥дчувати себе розслабленою ≥ спустошеною. ѕри цьому, чим сильн≥ше був викид адренал≥ну, тим тривал≥шим ≥ сильн≥ше буде стан Ђгальмуванн€ї.

≤ найважлив≥ше Ч чим довший був викид адренал≥ну в кров, тим сильн≥ше виснаженн€ мозковоњ речовини надниркових залоз. ћедики називають цей стан Ђгостра надниркова недостатн≥стьї. “акий стан буваЇ причиною раптовоњ зупинки серц€ ≥, €к насл≥док, загибел≥ людини.

ѕозбутис€ в≥д надлишку адренал≥ну в кров≥ допоможе спок≥йна музика, прогул€нка на св≥жому пов≥тр≥, зан€тт€ спортом або просто перестановка мебл≥в у к≥мнат≥.

якщо ви вважаЇте себе любителем адренал≥ну, пам'€тайте, що адренал≥н Ч це досить небезпечна штука!