10 непотр≥бних орган≥в
 10 непотр≥бних орган≥в

якщо говорити про гармон≥йн≥сть в природ≥, то дивно ви€вл€ти на людському т≥л≥ рудименти, абсолютно непотр≥бн≥ дл€ житт€. ÷≥ «зайв≥» органи ≥снують не б≥льше €к пам'€ть про далеких предк≥в.

ћедицина знайшла дес€ть абсолютно непотр≥бних орган≥в на т≥л≥ людини.

10. Ђ“ретЇ в≥кої. ћи звикли пов'€зувати вираз ЂтретЇ окої з чимось м≥стичним. Ќасправд≥ третЇ в≥ко знаходитьс€ у внутр≥шньому кут≥ ока у кожноњ людини. ÷ей м≥н≥атюрний орган свого роду еволюц≥йний Ђбракї, залишок блимаючоњ мембрани, €ка дос≥ залишилас€ у де€ких вид≥в тварин — акул, €щ≥рок, курок.

9. ¬олосс€ на т≥л≥.  олись наш≥ предки були покрит≥ густою шерстю. јле пройшло 3 м≥льйони рок≥в з тих п≥р ≥ в процес≥ еволюц≥њ волосс€ на т≥л≥ перестали бути необх≥дн≥стю.

8. —инусов≥ пазухи. ¬загал≥ л≥кар≥ не дуже-то ≥нформован≥ про синусов≥ пазухи носа. ™дине, що вони знають, що њх у людини багато. ќдна з передбачуваних функц≥й Ч њх необх≥дн≥сть дл€ ≥золюванн€ очей або ж зм≥ни тональност≥ голосу.

7. јденоњди. ÷≥ в≥дростки виконують роль ф≥льтра, тобто Ђпасткиї дл€ бактер≥й, але в той же час схильн≥ до набр€к≥в ≥ дуже нест≥йк≥ до ≥нфекц≥й, особливо у д≥тей. Ќа щаст€, аденоњди з в≥ком зменшуютьс€ в розм≥рах ≥ €кщо принос€ть незручност≥, з легк≥стю видал€ютьс€.

6. ћигдалини. ¬они також схильн≥ до ≥нфекц≥й, €к ≥ аденоњди. ћало кому њх вдаЇтьс€ зберегти нав≥ть до 30 рок≥в.

5.  уприк. ÷е зрощен≥ разом к≥лька хребц≥в, €к≥ залишилис€ ще з тих п≥р, коли у нас, ≥мов≥рно, був хв≥ст.

4. ≈ректор. —аме цей орган п≥д≥ймаЇ наш≥ волосс€ на т≥л≥ дибки, коли нам холодно або страшно. ¬ давнину ц€ властив≥сть використовувалас€, щоб п≥дн€тт€м шерст≥ ще б≥льше нал€кати ворога. “епер завд€ки йому у нас з'€вл€ютьс€ мурашки на шк≥р≥.

3. «уби мудрост≥. ¬они д≥сталис€ нам у спадок в≥д великих щелеп предк≥в.  оли ран≥ше люди њли м'€со мамонта ≥ н≥чого не знали про г≥г≥Їну порожнини рота, зуби швидко гнили ≥ зношувалис€. ≤ тут на допомогу приходили зуби мудрост≥. ќднак тепер при на€вн≥сть зубних щ≥ток та паст вони стали марними. ’оча, напевно, де€к≥ не проти њхнього ≥снуванн€.

2. јпендикс. ћаленький хробакопод≥бний в≥дросток сл≥поњ кишки не бере участ≥ в процес≥ травленн€. јле у де€ких тварин, що харчуютьс€ рослинами, в≥н до цих п≥р збер≥гс€. ƒарв≥н вважав, що апендикс був необх≥дний на початку людськоњ еволюц≥њ, але став даремним, коли людина почала харчуватис€ б≥льш легкотравною њжею.

1. „олов≥ч≥ соски. Ќав≥що чолов≥кам соски, наука дос≥ не знаЇ. ќднак в≥домо, що на ранн≥х стад≥€х розвитку плоду в утроб≥ матер≥ ембр≥он ще не маЇ стат≥, ≥ т≥льки пот≥м тестостерон зм≥нюЇ напр€мок розвитку в одну або ≥ншу сторону. ћожливо, соски Ч це ознака того, що на перших стад≥€х розвитку будь-€кий людський зародок Ї д≥вчинкою...