У всьому світі спостерігається значне зростання алергічних захворювань, що прийняло риси епідемії. Так, за останні 30 років удвічі збільшилася частота виникнення бронхіальної астми, харчової алергії та атопічного дерматиту. За інформацією ВООЗ, кожен п’ятий житель Землі страждає від алергічних чи псевдоалергічних реакцій. Від 30 до 90 % населення Землі не переносить один чи більше харчових продуктів. Але істинна харчова алергія розвивається лише у 4–5 % дітей і 2–3 % дорослих.
В інших випадках має місце харчова непереносимість, що не пов’язана з імунними реакціями на їжу. Такі форми алергії називають псевдоалергічними. Вони виникають в результаті перехресних реакцій між їжею та рослинним пилком, при наявності ферментопатій, психогенних реакцій на їжу; це псевдоалергічні реакції, в основі яких є надлишковий вміст амінів (гістаміна, тіраміна) у спожитих продуктах; це захворювання шлунково-кишкового тракту; це вміст у продуктах харчування медикаментів, гормонів, мікрогрибів, харчових добавок, пестицидів тощо.
У дітей 1–2-го року життя найчастіше алергічні реакції виникають внаслідок харчової алергії. Надалі харчова алергія може спричинити розвиток не тільки атопічного дерматиту, але й алергічного риніту, бронхіальної астми. Такий перехід одного алергічного захворювання в інше отримав назву алергічного маршу. Враховуючи збільшення в останні роки частоти алергічних захворювань, що знижують якість життя дітей та можуть призвести до хронічних захворювань та ранньої інвалідизації, потрібно пам’ятати про їх профілактику.
Профілактика алергічних захворювань включає в себе три етапи: первинну, вторинну та третинну.
Первинна профілактика – це поведінка майбутньої матері під час вагітності. Така профілактика передбачає обмеження ранніх контактів дитини з домашніми, промисловими, інфекційними та іншими агентами й алергенами. Гіпоалергенна дієта вагітній недоцільна, оскільки може й нашкодити майбутній дитині. Дієта повинна бути раціональною, повноцінною, без надлишків та надмірностей.
Вторинна профілактика має на меті запобігти розвитку клінічних проявів алергії в дітей, незважаючи на сенсибілізацію (алергізацію організма), яка вже відбулася.
Третинна профілактика спрямована на стримування подальшого розвитку захворювання, незважаючи на його розвиток.
До найважливіших факторів ризику розвитку харчової алергії відносять: генетичну схильність, раннє штучне вигодовування, раннє введення продуктів із високою алергенністю, дію алергенів (харчові білки, пил, тварини, кліщі тощо) та додаткові фактори (куріння в приміщенні, де проживає дитина, широке використання в побуті хімічних миючих засобів, аерозолів, сезонні рослинні алергени, промислове забруднення зовнішнього середовища тощо).
Рекомендації щодо профілактики харчової алергії були розроблені ESPACI, ESPGHAN і Американською академією педіатрії у 1999 р.
