Колірна сліпота або дальтонізм, характеризується проблемами з розрізненням синього, зеленого або червоногокольорів, або ж їх поєднань. У деяких випадках може бути так, що людина не бачить колір взагалі.
Дальтонізм може сильно змінити життя хворої лбдини. Ця хвороба пов'язана з проблемою колірного зору. Хворий не зможе водити машини, йому буде важче вчитися та читати. Він не зможе займатися тим, де потрібно чітко розрізняти колірну гаму.
Проблеми, які пов'язані з колірним зором мають генетичні корені (передаються по спадковості) і присутні з самого народження.
У здорової людини в оці є три «колби». Кожен їх тип чутливий до синього, зеленого або червоного кольорів. Завдяки цим «колбам» людина насолоджується кольоровою картинкою навколишнього. Спадкування дальтонізму виражається у відсутності у людини цих самих «колб» або ж в їх неналежній роботи. У результаті людина не може розрізняти якийсь певний колір або усі.Дана проблема не проходить через певний час і не змінюється.
Також дальтонізм може бути набутою хворобою внаслідок таких факторів: травма ока, деякі хвороби очей (катаракта, глаукома, дегенерація жовтої плями та ін.), старіння, побічна дія деяких ліків.
Симптоми дальтонізму різні:
Для того, щоб визначити наскільки добре людина розрізняє кольори проводяться спеціальні тести.
Дуже важливим є те, щоб виявити проблему дальтонізму якомога раніше, бо ця хвороба має великий вплив на життя. Від неї залежить вибір професії, розвиток читання та навчання.
Більшість експертів сходяться на думці про необхідність двічі, у віці трьох і п'яти років, проходити спеціальне тестування.
Набутий дальтонізм піддаєтьсялікуванн. У цьому випадку, найголовнішим є встановити і усунути ту причину яка це викликала. Якщо це катаракта провокує проблему, операція з її видалення може відновлювати і нормальний колірний зір.
Успадкована кольорова сліпота не піддається лікуванню. Підбираються відповідні методи, які допомагають компенсувати цю проблему:
09.01.2015
