Атопічний дерматит (атопічна екзема, синдром атопічної екземи) - хронічне запальне захворювання, яке супроводжується свербінням, в типових ситуаціях починається в ранньому дитячому віці, може тривати або рецидивувати в зрілому віці і приводити до фізичної і емоційної дезадаптації пацієнта і членів його родини.
Атопічний дерматит найчастіше розвивається у дітей зі спадковою схильністю і часто поєднується з іншими алергічними реакціямі (бронхіальна астма, алергічний риніт, харчова алергія, з рецидивуючими шкірними інфекціями).
За останні десятиліття поширеність захворювання зросла і становить в розвинених країнах 10-15% у дітей у віці до 5 років і 15-20% у школярів. Причини поширення захворювання не встановлені.
Вчені встановили, що у 81% дітей атопічний дерматит розвивається, якщо хворіють обоє батьків, у 59% - якщо хворий один з батьків, а в іншого є алергічна патологія дихальних шляхів, у 56% - хворий лише один з батьків.
Симптоми атопічного дерматиту
Клінічні прояви атопічного дерматиту залежать від віку дитини. У дітей першого року життя виділяють два типи перебігу захворювання.
1. Себорейний тип, що характеризується наявністю лусочок на волосистій частині голови, які з'являються вже в перші тижні життя, або хвороба протікає як дерматит в області шкірних складок. Згодом можлива трансформація в еритродермії.
2. Нумулярний тип з'являється у віці 2-6 меяців, характеризується появою плямистих елементів з корочками, локалізується на щоках, сідницях і/або кінцівках. Також часто трансформується в еритродермії.
У 50% хворих дітей дошкільного віку шкірні прояви нівелюються до 2 років життя. У решти двтей характерна локалізація процесу - шкірні складки.
У шкільному віці характерна локалізація - шкірні складки. Окрема форма хвороби в цьому віці - ювенільний долоньо-підошовний дерматоз. Для цієї форми атопічного дерматиту характерна сезонність: загострення симптомів в холодну пору року і ремісія в літні місяці.
Діагностика атопічного дерматиту у дітей
Діагностика грунтується переважно на клінічних даних. Об'єктивних діагностичних тестів, що дозволяють підтвердити діагноз, в даний час не існує. Обстеження включає ретельний збір анамнезу, оцінку поширеності і тяжкості шкірного процесу, оцінку ступеня психологічної та соціальної дезадаптації і впливу захворювання на сім'ю пацієнта.
Основні діагностичні критерії:
свербіж,
екзема (гостра, підгостра, хронічна), з типовими морфологічними проявами і локалізацією, характерною для певного віку (обличчя, шия, розгинальні поверхні у дітей першого року життя і старшого віку, згинальні поверхні, пах і пахвові області), з хронічним або рецидивуючим перебігом.
Лікування атопічного дерматиту у дітей
В даний час для лікування атопічного дерматиту рекомендовано епізодичне застосування МГК в комбінації з пом'якшуючими засобами для швидкого купірування симптомів захворювання. У будь-якому періоді захворювання, в тому числі і в період ремісії, застосовують пом'якшуючі і зволожуючі засоби.
Повне лікування хворого неможливо, але необхідно прагнути до:
зменшення вираженості симптомів хвороби,
забезпечення тривалого контролю над захворюванням шляхом запобігання або зниження тяжкості загострення,
зміна природного перебігу захворювання.
При загостренні атопічного дерматиту, що супроводжується порушенням загального стану, поширення шкірного процесу, рецидивуючими шкірними інфекціями, показана госпіталізація.
Спровокувати загострення захворювання можуть такі чинники:
мікробне забруднення і інфекції,
стреси,
порушення гідроліпідного шару епідермісу,
несприятливі фактори навколишнього середовища, в тому числі і поллютанти, контактні, інгаляційні та харчові алергени,
хімічні подразники (в тому числі мило),
надмірне потовиділення,
контактні подразники (в тому числі шерсть).
На перебіг захворювання сприятливий вплив надають елімінаційні дієти, але лише у невеликого відсотка дітей. Раціон харчування кожному підбирають індивідуально на підставі даних анамнезу і результатів алергологічного обстеження. «Вічних» дієт для дітей не існує.
Пацієнтам слід уникати:
використання спиртовмісних засобів гігієни,
використовувати засоби з антимікробними компонентами без рекомендації лікаря,
носити одяг з грубих тканин,
засмагати,
брати участь в спортивних змаганнях, так як це викликає інтенсивне потовиділення і супроводжується тісним контактом шкіри з одягом,
занадто часто приймати водні процедури,
під час миття інтенсивно терти шкіру і використовувати для миття пристосування більш жорсткі, ніж мочалка з махрової тканини.
12.06.17
