Ќаше здоров'€ у наших думках
Ќаше здоров'€ у наших думках

”с≥ хвороби розвиваютьс€ на нервовому ірунт≥. ÷е твердженн€ вже давно стало ≥стиною, €ку п≥дтверджуЇ ще одна модна останн≥м часом ≥де€ — наш≥ думки матер≥альн≥. ≤ справд≥ багато метод≥в л≥куванн€ останн≥х рок≥в ірунтуютьс€ на позитивному мисленн≥, корисному дл€ здоров'€.

√оловна хвороба людини Ч неправильне мисленн€

¬ченими було проведено чимало досл≥джень, €к≥ показують, що кожна сумна, сердита, недобра думка змушуЇ мозок вид≥л€ти х≥м≥чн≥ речовини, що негативно в≥дбиваютьс€ на загальному стан≥ орган≥зму. ≤ навпаки, коли людина перебуваЇ в хорошому настроњ, мозок працюЇ на вид≥ленн€ корисних дл€ т≥ла речовин. “обто давно встановлено, що будь-€ка хвороба починаЇтьс€ в наших думках, а т≥ло лише слухн€но п≥дкор€Їтьс€ њм.

¬иходить, що люди даремно витрачають величезн≥ грош≥ ≥ час на в≥там≥нн≥ комплекси, здорову њжу, в≥дв≥дуванн€ ф≥тнес-клуб≥в, очищенн€ орган≥зму, щоб залишатис€ здоровими? Ќевже дл€ подовженн€ житт€ ≥ п≥дтримки м≥цного здоров'€ досить налаштувати себе на конструктивне мисленн€ ≥ позбутис€ деструктивного? ћожливо, хтось скептично поставитьс€ до такоњ за€ви, не в≥р€чи в те, що таке невловиме €к наша думка може стати причиною хвороби матер≥ального т≥ла. јле т≥, хто знайомий з пон€тт€м психосоматичноњ медицини, розум≥ють, що б≥льш≥сть хвороб мають психолог≥чне походженн€.

«вичайно, не можна абсолютно вс≥ хвороби по€снювати деструктивними думками. ” той же час доведено медициною, що спос≥б мисленн€ може впливати на здоров'€ двома способами:

  • в≥д способу мисленн€ залежить к≥льк≥сть пережитих стрес≥в,†
  • думки визначають ставленн€ людини до власного здоров'€.†

¬заЇмозв'€зок думок з т≥лом

” б≥льшост≥ з нас сильн≥ше б'Їтьс€ серце, коли доводитьс€ публ≥чно виступати.  оли ми бентежимос€, в≥дчуваЇмо, €к червон≥Ї наше обличч€.  оли ми нал€кан≥, то т≥ло готове пуститис€ у втечу. „ому т≥ло таким чином реагуЇ на зовн≥шн≥ фактори, що в≥дбиваютьс€ спочатку в наших думках?

—права в тому, що емоц≥њ готують наше т≥ло до певних д≥й. якби ми могли сфокусувати своњ думки в момент сильноъ напруги на нашому стан≥, то пом≥тили б напруженн€ м'€з≥в, прискорене серцебитт€, сух≥сть у рот≥, викид адренал≥ну в кров, в≥дт≥к кров≥ в≥д шк≥рних покрив≥в, особливо на к≥нц≥вках.

÷≥каво, що описан≥ реакц≥њ розвивалис€ в процес≥ еволюц≥њ, щоб п≥дготувати живих ≥стот до д≥й в критичних ситуац≥€х. ¬и€вл€Їтьс€, прискорене диханн€ ≥ серцебитт€, п≥двищений адренал≥н допомагають д≥€ти б≥льш енерг≥йно, а напружен≥ м'€зи моб≥л≥зуютьс€ дл€ ≥нтенсивного навантаженн€. ” момент небезпеки в≥дт≥к кров≥ в≥д шк≥ри зменшуЇ втрату кров≥ в раз≥ пораненн€. як бачимо, жодноњ випадковоњ реакц≥њ в хвилини напруги немаЇ, вс≥ вони продуман≥ природою дл€ нашого ж захисту.

јле в той же час можна в≥дзначити ≥ пог≥ршенн€ координац≥њ рух≥в п≥д час небезпеки, коли ви не здатн≥ провести р≥вну л≥н≥ю. ј п≥д час гн≥вних думок рухи стають р≥зкими, голос п≥двищуЇтьс€, обличч€ червон≥Ї ≥ зуби стискаютьс€. јдже все це проробл€ють з нашим т≥лом наш≥ ж думки. ¬иходить, щоб заспокоњти реакц≥њ, треба думати ≥накше.

ѕом≥чено, володар≥ конструктивного мисленн€ р≥дше звертаютьс€ до л≥кар≥в з≥ скаргами на головн≥ бол≥, проблеми з хребтом ≥ запорами. Ћюди, €к≥ краще справл€ютьс€ з≥ своњми емоц≥€ми, пов≥домл€ють про меншу к≥льк≥сть симптом≥в, н≥ж емоц≥йно невр≥вноважен≥.

¬арто в≥дзначити вплив на здоров'€ ≥ особист≥сних забобон≥в. ÷е може бути пов'€зано з тим, що особист≥сн≥ забобони т≥сно пов'€зан≥ з депресивними станами.

ћисленн€ визначаЇ ставленн€ людини до здоров'€

ћенше скаржатьс€ на здоров'€ ≥ добре орган≥зован≥ люди, так €к вони вм≥ють контролювати св≥й режим, шк≥длив≥ звички та ≥ншу деструктивну повед≥нку, наприклад, обжерлив≥сть.

Ћюди, що волод≥ють деструктивним мисленн€м, €к правило, ведуть нездоровий спос≥б житт€. ѕо€снюЇтьс€ це њх низькою самооц≥нкою, переконанн€м в тому, що все одно н≥чого зм≥нити в житт≥ вони не можуть, вони не схильн≥ п≥клуватис€ про себе, тому що переконан≥, що це всього лише зайв≥ клопоти, €к≥ н≥чого не вир≥шать в њхньому житт≥.

“ак≥ люди можуть роками не в≥дв≥дувати стоматолога, пост≥йно недосипати, не стежити за правильним режимом харчуванн€, не займатис€ спортом. ѓм легше знайти короткочасн≥ задоволенн€ у вигл€д≥ алкоголю, наркотик≥в, необдуманого сексу, не п≥клуючись про тривал≥ насл≥дки, н≥ж постаратис€ зм≥нити себе ≥ спр€мувати своњ думки в ≥нше, конструктивне, русло.

ј ще величезний вплив на наш≥ думки надають стереотипи, €к≥ поступово складаютьс€ навколо. «гадайте, ск≥льки раз≥в на день ви чуЇте слова «проблеми», Ђвигодиї, Ђгрош≥ї? ≤ €к часто доводитьс€ чути Ђборгї, Ђблагородствої, Ђлюбовї? —трашно те, що цю ненормальн≥сть поступово ми сприймаЇмо €к норму, в≥двикаЇмо в≥д —правжн≥х книг, —правжн≥х почутт≥в, стаЇмо прагматичними ≥ розважливими. ћожливо, варто роз≥братис€ в соб≥ ≥ почати жити по-справжньому?