ѕраво на батьк≥вство: сурогатне материнство
ѕраво на батьк≥вство: сурогатне материнство
ѕраво на батьк≥вство: сурогатне материнство

« плином часу роль ж≥нки в сусп≥льств≥ перегл€даЇтьс€, тепер захопленн€ викликають сильн≥, впевнен≥ в соб≥, усп≥шн≥ ж≥нки, €к≥ можуть не просто самост≥йно прогодувати с≥м'ю, а й покласти на своњ тенд≥тн≥ плеч≥ величезне виробництво. јле €кою б сильною не здавалас€ ж≥нка в очах оточуючих, головним њњ призначенн€м залишаЇтьс€ народжувати ≥ виховувати потомство. ≤, незважаючи на стр≥мке просуванн€ в кар'Їр≥, визнанн€ у сусп≥льств≥, неможлив≥сть народити дитину робить њњ нещасною.

—учасна медицина вже давно працюЇ над проблемою безпл≥дд€ ≥ сьогодн≥ пропонуЇ безл≥ч вар≥ант≥в дл€ вир≥шенн€ репродуктивних питань. јле бувають випадки, коли орган≥зм ж≥нки, незважаючи на вс≥ зусилл€ л≥кар≥в, не в змоз≥ зачати ≥ виносити дитину. “од≥ альтернативою штучному запл≥дненню виступаЇ сурогатне материнство.

ѕитанн€ сурогатного материнства в св≥товому сп≥втовариств≥ вже довг≥ роки Ї нерозгл€нутим до к≥нц€. ≤снуЇ безл≥ч суперечливих думок щодо такого способу народити малюка. ’тось бачить в цьому шанс, дл€ когось це стаЇ забороною, а хтось взагал≥ засуджуЇ.

≤стор≥€ питанн€ сурогатного материнства

† ѕон€тт€ сурогатного материнства виникло досить давно. ѕрот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ людства проблема нездатност≥ мати д≥тей хвилювала багатьох людей. ўе в —тарому «ав≥т≥ зустр≥чаЇтьс€ згадка про те, що дитину јвраама виносила ≥ народила служниц€ јгар, так €к —ара була безпл≥дна. јналог≥чн≥ випадки повторювалис€ не раз в ≥стор≥њ, коли в €кост≥ сурогатних матер≥в використовувалис€ рабин≥ ≥ наложниц≥ в багатьох крањнах. јле так €к питанн€ ще не було досл≥джене до к≥нц€, то було можливим лише традиц≥йне сурогатне материнства, коли б≥олог≥чними батьками могли виступати т≥льки батько й сама сурогатна мати, запл≥дненн€ ж зд≥йснювалос€ природним шл€хом.

„ерез стол≥тт€, в XVIII стол≥тт≥, л≥кар-венеролог ƒжон ’антер зд≥йснив перше штучне запл≥дненн€ ж≥ночоњ €йцекл≥тини за допомогою шприца, наповненого спермою. ¬аг≥тн≥сть, що трапилас€ в результат≥ цього, зак≥нчилас€ народженн€м здоровоњ дитини.

јле лише в 1987 роц≥ в ѕј– була зд≥йснена перша оф≥ц≥йна програма сурогатного материнства, коли дитину безпл≥дноњ ж≥нки погодилас€ виносити њњ мати.

—уть проблем сурогатного материнства

√оловна проблема, пов'€зана з цим непростим питанн€м носить етичний характер. √оловн≥ аргументи противник≥в такого способу народженн€ дитини пол€гають в прир≥внюванн€ њњ до товару. ѕрихильники ц≥Їњ думки вважають, що €кщо ваг≥тн≥сть ≥ наступна в≥ддача дитини в≥дбуваютьс€ за грош≥, то людина виступаЇ в €кост≥ товару, а торг≥вл€ людьми пересл≥дуЇтьс€ ≥ заборон€Їтьс€. ” зв'€зку з цим сурогатне материнство заборонено у р€д≥ крањн: у Ќ≥меччин≥, јвстр≥њ, Ўвец≥њ, Ќорвег≥њ, ‘ранц≥њ, де€ких штатах —Ўј.

≈тична проблема т≥сно пов'€зана ≥ з заборонами рел≥г≥њ, €ка вважаЇ под≥бну ваг≥тн≥сть протиприродною ≥ тому гр≥ховноњ.

ўе одна проблема — це психолог≥€ самоњ сурогатноњ матер≥, €к≥й п≥сл€ тривалого пер≥оду виношуванн€ дитини доводитьс€ в≥ддавати њњ, а це завдаЇ њй глибоку психолог≥чну травму. јле житт€ показуЇ, що часто под≥бн≥ труднощ≥ Ї надуманими, Ї багато ж≥нок, €к≥ п≥сл€ вдалого народженн€ дитини знову реЇструютьс€ в програм≥.

јле найскладн≥шим стаЇ юридичне врегулюванн€ сурогатного материнства. ≤снуЇ багато невир≥шених нюанс≥в, €к≥ заважають парам, що чекають дитину, стати щасливими батьками. Ќаприклад, у законодавств≥ немаЇ пр€моњ в≥дпов≥д≥ на питанн€: скористатис€ сурогатним материнством може лише законне подружж€ або ц€ послуга доступна ≥ парам, €к≥ не перебувають у шлюб≥? „и може самотн≥й чолов≥к звернутис€ до сурогатноњ матер≥ з проханн€м народити дитину? ¬и€вл€Їтьс€, показанн€м дл€ даноњ послуги може бути лише п≥дтверджене медициною безпл≥дд€ чолов≥ка.

“ак само викликаЇ багато суперечок момент, за €ким сурогатна мати може роз≥рвати догов≥р ≥ залишити дитину соб≥.  р≥м того, законодавством не передбачений випадок, коли народжуЇтьс€ дв≥йн€ ≥ €к бути в цьому випадку не €сно. ¬иходить, що кл≥Їнти, потенц≥йн≥ батьки, пост≥йно схильн≥ до ризику.

”крањна прийн€ла найб≥льш досконале законодавство щодо сурогатного материнства, ≥нсем≥нац≥њ, що передбачаЇ донорство сперми ≥ €йцекл≥тини, ≥ застосуванн€ ≥нших технолог≥й дл€ л≥куванн€ безпл≥дд€. јле залишаЇтьс€ ще багато тонкощ≥в у дан≥й сфер≥, в €ких розбираютьс€ лише окрем≥ юристи.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни сурогатне материнство може застосовуватис€ т≥льки за медичними показанн€ми, воно можливе дл€ ж≥нок, €к≥ перенесли оперативн≥ втручанн€ на репродуктивних органах, а також ж≥нкам з деформац≥Їю або аномал≥Їю матки, при на€вност≥ захворювань, здатних стати перешкодою дл€ нормальноњ ваг≥тност≥ ≥ виношуванн€ дитини . ¬ ”крањн≥ дозволений гестац≥йний вид сурогатного материнства, при €кому сурогатна мати не може передати дитин≥ св≥й генетичний код, а це передбачаЇ, що дитина н≥€к не пов'€зана з нею.

як видно, тема сурогатного материнства, незважаючи на всю свою актуальн≥сть, Ї далеко невир≥шеною €к з етичноњ, так ≥ з законодавчоњ сторони, хоча медицина вже давно готова до такого кроку. ƒл€ багатьох пар це Їдина над≥€ мати бажаного малюка ≥ треба допомогти ц≥й над≥њ вт≥литис€ в житт€.