Ќанотехнолог≥њ Ч чергова примха вчених або реальна допомога людству?
Ќанотехнолог≥њ Ч чергова примха вчених або реальна допомога людству?
 Ќанотехнолог≥њ Ч чергова примха вчених або реальна допомога людству?

ќстанн≥м часом слово «нанотехнолог≥њ» все м≥цн≥ше входить в наш лексикон. јле що криЇтьс€ за цим загадковим терм≥ном, зрозум≥ло далеко не вс≥м, до того ж багатьох ц≥кавить питанн€: корисно це чи не дуже?

≤нтерес людини до нанотехнолог≥й

Ќа сьогодн≥шн≥й день ще не вивели однозначного значенн€ цього терм≥на, а ≥снуванн€ наноматер≥ал≥в ≥ нанотехнолог≥й викликаЇ сам≥ суперечлив≥ думки ≥ породжуЇ найнеймов≥рн≥ш≥ легенди. Ќайпрост≥шому мовою нанотехнолог≥њ — це конкретн≥ технолог≥њ ман≥пулюванн€ речовиною на молекул€рному та атомному р≥вн≥.

як ≥ будь-€ке нововведенн€ нано викликаЇ у населенн€ дв≥ протилежн≥ думки: перша Ч це майбутнЇ людства, друге Ч це тимчасова примха вчених, певна мода в науковому св≥т≥, €ка незабаром пройде. Ќасправд≥ жодна з цих думок не Ї правдивою. ѕо-перше, нано Ч насправд≥ нова ступ≥нь розвитку науки, €ка може призвести до значних зрушень в област≥ продуктивних технолог≥й, а по-друге, в де€ких напр€мках науки застосуванн€ нано на сьогодн≥шн≥й день може принести лише шкоду.

“ерм≥н Ђнанотехнолог≥њї вперше застосував в 1974 р. Ќор≥о “ан≥гуч≥, ≥нженер “ок≥йського ун≥верситету, у статт≥, присв€чен≥й обробц≥ матер≥ал≥в. јле лише через 20 рок≥в терм≥н був введений у широкий науковий вжиток.

ѕро ≥нтерес до нанонауки св≥дчить пост≥йне зростанн€ публ≥кац≥й у м≥жнародних наукових виданн€х. «а останн≥ 10 рок≥в число публ≥кац≥й про нанотехнолог≥њ в медицин≥ зб≥льшилас€ в 4 рази. јле що набагато важлив≥ше, зростаЇ зростанн€ патентних за€вок на винаходи, що говорить про широкий комерц≥йний розворот даноњ сфери. якщо говорити про л≥дер≥в на наноринку, то сьогодн≥ це —Ўј, Ќ≥меччина ≥ япон≥€, €к≥ з кожним роком зб≥льшують €к к≥льк≥сть наукових публ≥кац≥й, так ≥ обс€г патентних замовлень.

” медицин≥ ≥нтерес до нанотехнолог≥й зростаЇ з кожним роком, тому сл≥д оч≥кувати значних вкладень у ц≥ розробки. Ќе за горами майбутнЇ, коли нанотехнолог≥њ займуть перше м≥сце серед руш≥йних сил ≥нновац≥й медицини. ¬провадженн€ нано в медицину пов'€зано з тим, що сучасн≥ технолог≥њ дозвол€ють працювати з речовиною в масштабах, €ких ще до недавна н≥хто й припустити не м≥г Ч нанометрових. якраз ц≥ розм≥ри характерн≥ дл€ основних б≥олог≥чних структур Ч кл≥тин ≥ молекул.

як це може працювати?

¬ основ≥ нанотехнолог≥й лежать певн≥ д≥њ над атомами ≥ молекулами. ¬чен≥, розгл€даючи окремий атом €к окрему цеглинку, конкретну деталь, шукають вс≥л€к≥ способи створити з цих Ђцеглинокї матер≥али ≥з заданими характеристиками. ”же сьогодн≥ ≥снуЇ багато компан≥й, €к≥ навчилис€ збирати атоми ≥ молекули в потр≥бн≥ конструкц≥њ.

«овн≥ це може нагадувати гру з дит€чим конструктором. јле дл€ Ђзб≥ркиї плануЇтьс€ використовувати нано-робот≥в. ” перспектив≥ наноботи зможуть працювати у великих групах ≥ зможуть створювати будь-€кий об'Їкт з низькими витратами ≥ високою точн≥стю. јдже наноботи можна запрограмувати на створенн€ будь-€коњ структури, що п≥ддаЇтьс€ х≥м≥чному опису.
ўо стосуЇтьс€ медицини, то тут наноботи будуть зд≥йснювати Ђмолекул€рну х≥рург≥юї Ч зм≥нювати структуру кл≥тини на молекул€рному р≥вн≥. ” баченн€х вчених незабаром будуть створен≥ молекул€рн≥ роботи-л≥кар≥, €ких можна буде Ђпоселитиї в людський орган≥зм, щоб вони запоб≥гали або усували там неполадки, що виникають. «а прогнозами так≥ роботи-л≥кар≥ з'€вл€тьс€ вже в перш≥й половин≥ XXI стол≥тт€.

ўоб ч≥тк≥ше у€вити соб≥ д≥ю наноробот≥в, спробуйте у€вити, що ви захвор≥ли на грип або ваш орган≥зм т≥льки збираЇтьс€ в≥дреагувати на в≥рус грипу. ” цьому випадку актив≥зуЇтьс€ система штучно посиленого ≥мун≥тету - тис€ч≥ нанобот≥в почнуть розп≥знавати в≥рус грипу ≥ вже за л≥чен≥ секунди жодного под≥бного в≥русу в орган≥зм≥ не залишитьс€. јбо при ранньому атеросклероз≥ молекул€рн≥ роботи почнуть на механ≥чному ≥ х≥м≥чному р≥вн≥ чистити ваш≥ судини. ≤ нав≥ть при ранньому процес≥ стар≥нн€ орган≥зму комп'ютери, €к≥ живуть у вас, почнуть збирати й анал≥зувати ≥нформац≥ю, щоб вир≥шити цю проблему, а €кщо њх алгоритми не дозвол€ть зупинити процес стар≥нн€, то за допомогою своњх баз даних вони робл€ть запит у центральний ћедичний комп'ютер, €кий п≥дкаже њм, €к вир≥шувати проблему. як т≥льки Ђполомкаї буде знайдена, ц≥ла арм≥€ ƒЌ -робот≥в спр€мовуЇтьс€ на пошук Ђгена стар≥нн€ї ≥ при знаходженн≥ вир≥заЇ його. “од≥ стар≥нн€ буде зупинено ≥ торкнетьс€ лише 2–3 покол≥нь кл≥тин. јле це не означаЇ, що в≥дбуваЇтьс€ повне оновленн€ орган≥зму ≥ ви завжди будете вигл€дати на 25 рок≥в. Ќаноботи будуть здатн≥ ремонтувати кл≥тини ≥, волод≥ючи повним описом орган≥зму людини з точн≥стю до атома вони зможуть повернути нав≥ть найстар≥ших людей в стан ранньоњ молодост≥. ¬еличезна перспектива наномедицини ≥ в тому, що в≥д операц≥й на органах людина перейде до операц≥й на молекулах ≥ стане практично безсмертною! “ак≥ райдужн≥ перспективи нанотехнолог≥њ описують нам найоптим≥стичн≥ш≥ вчен≥.

ѕров≥дний науковець у галуз≥ нанотехнолог≥й –. ‘рейтас спробував описати, що таке наномедицина: Ђстеженн€, виправленн€, конструюванн€ та контроль над б≥олог≥чними системами людини на молекул€рному р≥вн≥, використовуючи розроблен≥ нанопристроњ ≥ наноструктуриї.

Ќасправд≥ наномедицини €к такоњ ще немаЇ, все, про що говор€ть сьогодн≥ вчен≥, Ч це передбачуван≥ нанопроекти, €к≥ ≥ допоможуть людин≥ перемогти стар≥нн€. јле, незважаючи на вс≥ м≥стичн≥ припущенн€ л≥кар≥в, нанотехнолог≥њ Ї дуже перспективними, оск≥льки волод≥ють великим потенц≥алом комерц≥йного застосуванн€, причому зац≥кавлена у розвитку даноњ област≥ не т≥льки держава, але нав≥ть б≥льш велик≥ корпорац≥њ. ѕ≥сл€ низки досл≥джень нанотехнологи встановили, що молекул€рн≥ роботи можуть застосовуватис€ в перепроектуванн€ геному кл≥тини, зм≥н≥ гена або додаванн≥ нового. ≤ важливим моментом Ї те, що виробл€ти ц≥ перепроектуванн€ можливо буде над кл≥тинами вже ≥снуючого живого орган≥зму, будь-€ким чином зм≥нюючи сам орган≥зм!

«вичайно, опис можливостей нанотехнолог≥њ може здатис€ сумн≥вним у силу њх безмежност≥, але фах≥вц≥ впевнен≥, що ≥нвестиц≥њ, €к≥ вкладаютьс€ в цю галузь, дадуть можлив≥сть швидше довести, що майбутнЇ саме за нанопроектам≥. Ѕ≥льш того, захоплен≥ цим питанн€м вчен≥ впевнен≥, що нанотехнолог≥њ можуть призвести до новоњ технолог≥чноњ революц≥њ ≥ ц≥лком зм≥нити не т≥льки економ≥ку, а й середовище проживанн€ людини.

–озгл€даючи Ђнаної €к предмет науки, де€к≥ вчен≥ спробували про€снити, €к можна цим користуватис€. «окрема, професор ћосковського державного агро≥нженерного ун≥верситету ¬≥ктор Ѕалабанов випустив книгу ЂЌанотехнолог≥њ. Ќаука майбутнього ї, в €к≥й висв≥тлюЇ цю актуальну сьогодн≥ тему, навод€чи конкретн≥ приклади використанн€ нанотехнолог≥й в медицин≥ ≥ косметолог≥њ. Ќа його думку, нанопродукти вже давно використовуютьс€ людиною, т≥льки ран≥ше ми не заглиблювалис€ наст≥льки в структуру звичних предмет≥в. “акими, наприклад, Ї мильний розчин або фарбувальн≥ речовини, €к≥ вже багато стол≥ть використовуютьс€ аборигенами јвстрал≥њ дл€ нанесенн€ бойових розмальовок або дл€ фарбуванн€ волосс€ красун€ми ƒавнього ™гипту.

якими б суперечливими не були сьогодн≥ в≥дносини до нанотехнолог≥й, але до к≥нц€ д≥ю наночасток на здоров'€ людини ще не вивчено, вчен≥ мають ще довгий шл€х досл≥джень, щоб з'€сувати, наск≥льки корисн≥ нов≥ технолог≥њ дл€ людства.