ѕ≥двищенн€ температури: збивати не можна, залишити?
ѕ≥двищенн€ температури: збивати не можна, залишити?
ѕ≥двищенн€ температури: збивати не можна, залишити?

ќсь ≥ настав сезон застуд ≥ грипу. як р€туватис€ в≥д √–«, кожен вир≥шуЇ сам, аптеки ж нам допомагають в цьому, пропонуючи величезний арсенал против≥русних засоб≥в, головна властив≥сть €ких — швидко збити температуру. јле чи варто збивати температуру при чергов≥й застуд≥?

 ористь г≥пертерм≥њ з науковоњ точки зору

ѕ≥двищенн€ температури т≥ла (г≥пертерм≥€) Ч найб≥льш типовий про€в будь-€кого ≥нфекц≥йного захворюванн€. “аким чином орган≥зм сам себе стимулюЇ, виробл€ючи речовини, покликан≥ боротис€ з хворобою. ≤мунологи ќнколог≥чного ≥нституту в Ѕаффало (штат Ќью-…орк) п≥сл€ тривалих експеримент≥в встановили, що п≥двищенн€ температури т≥ла зб≥льшуЇ ефективн≥сть роботи певних ≥мунних кл≥тин.

ўе в давнину п≥двищенн€ температури т≥ла сприймалос€ €к ознака ≥нфекц≥њ та запаленн€. јле вже близько двох з половиною тис€ч рок≥в тому батько медицини √≥ппократ висловлювавс€ про спри€тливу д≥ю лихоманки. јле з часом медичн≥ погл€ди зм≥нюютьс€, ≥ з виникненн€м концепц≥њ гомеостазу (сталост≥ внутр≥шнього середовища, збереженн€ вузьких меж показник≥в) в XIX стол≥тт≥ медики прийшли до думки, що п≥двищенн€ температури потребуЇ фармаколог≥чноњ корекц≥њ.

” природних умовах цей механ≥зм ун≥версальний, нав≥ть холоднокровн≥ тварини при хворобливому стан≥ намагаютьс€ знайти соб≥ тепле м≥стечко. ‘≥з≥олог  ларк Ѕлатейс з ћемф≥са вивчав вплив температури прот€гом 30 рок≥в ≥ прийшов до висновку: «Ѕезумовно, що це стародавн≥й еволюц≥йний процес дл€ протисто€нн€ орган≥зму хворобам, €кий Ї не т≥льки у ссавц≥в ≥ птах≥в, а й у риб, амф≥б≥й ≥ рептил≥й".

¬чен≥ з'€сували, що г≥пертерм≥€ стимулюЇ утворенн€ ≥ диференц≥юванн€ певних ≥мунних кл≥тин CD8 + цитотоксичн≥ “-л≥мфоцити, головне призначенн€ €ких у знищенн≥ заражених в≥русами ≥ пухлинних кл≥тин.

¬ ход≥ експерименту вчен≥ вводили антиген двом групам мишей, а пот≥м анал≥зували р≥вень активац≥њ “-л≥мфоцит≥в у њх взаЇмод≥њ з антигенпрезентируючими кл≥тинами, €к≥ поглинали антигени, що потрапл€ли в орган≥зм, розщеплюючи њх на фрагменти. ÷≥ фрагменти в результат≥ €к би Ђнатаскували» цитотоксичн≥ “-л≥мфоцити на конкретного збудника. “емпературу т≥ла мишей одн≥Їњ групи попередньо п≥двищили на 2 градуси. –езультати експерименту показали, що при Ђп≥д≥гр≥в≥ї к≥льк≥сть “-л≥мфоцит≥в значно зб≥льшувалас€, що спри€ло знищенню в≥русних кл≥тин.

ўоб переконатис€ в природноњ реакц≥њ орган≥зму на ≥нф≥куванн€, команда л≥кар≥в п≥д кер≥вництвом √ев≥на Ѕарлоу-’алла з …оркшира (¬еликобритан≥€), вивчила понад 400 запис≥в л≥кар≥в. ¬чен≥ прийшли до висновку: чим вище температура, тим б≥льша ймов≥рн≥сть усп≥шного результату захворюванн€.

Ѕагато хворих прагнуть збити температуру через те, що жар доставл€Ї багато неприЇмних в≥дчутт≥в ≥ дискомфорт. јле сл≥д пам'€тати, що п≥двищенн€ температури - захисна реакц≥€ орган≥зму, що утворюЇ ефективну ≥мунну в≥дпов≥дь в≥русу, тому не варто зловживати жарознижувальними. јле при цьому не варто забувати, що надм≥рне п≥двищенн€ температури може бути небезпечно дл€ житт€, коли необх≥дно вживати заход≥в щодо њњ зниженн€.

 оли треба збивати температуру?

Ќайб≥льш небезпечна висока температура дл€ новонароджених ≥ грудних д≥тей. Ќа тл≥ г≥пертерм≥њ у них можуть розвинутис€ судоми ≥ порушенн€ процес≥в згортанн€ кров≥. ÷е зобов'€зуЇ батьк≥в спостер≥гати за температурою т≥ла немовл€т, щоб вчасно вжити заход≥в щодо њњ зниженн€. ѕоказники п≥двищеноњ температури Ч це 38°— (при вим≥рюванн≥ в пр€м≥й кишц≥) ≥ 37,5∞— (при вим≥рюванн≥ п≥д пахвою). «аходи щодо зниженн€ температури сл≥д приймати в наступних випадках:

  •  оли температура вище 38∞— у д≥тей молодше 3 м≥с€ц≥в,†
  • “емпература вище 38∞— у поЇднанн≥ з сильним ознобом ≥ бол€ми у всьому т≥л≥,†
  • “емпература вище 39∞— у д≥тей старше 3 м≥с€ц≥в,†
  • “емпература вище 37,5∞— у д≥тей з п≥двищеним ризиком конвульс≥й, серцево-судинними захворюванн€ми ≥ захворюванн€ми нервовоњ системи.

Ќе можна сказати, що вс≥ ц≥ моменти обов'€зков≥ дл€ кожноњ дитини, так €к будь-€кий орган≥зм ≥ндив≥дуальний: Ї д≥ти, що з температурою 39 — продовжують гратис€, а де€к≥ вже при 37,5∞— знаход€тьс€ в стан≥ нап≥внепритомност≥. “ому не можна дати ун≥версальн≥ рекомендац≥њ, до €коњ позначки можна дозволити п≥дн€тис€ ртутному стовпчику ≥ коли починати р€тувати.

√оловне пам'€тати наступн≥ правила: при п≥двищенн≥ температури необх≥дно створити вс≥ умови, при €ких орган≥зм зможе втрачати тепло. ј дос€гти цього можна двома шл€хами Ч р€сним потовид≥ленн€м ≥ при з≥гр≥ванн≥ вдихуваного пов≥тр€. “обто треба забезпечити дв≥ обов'€зкових д≥њ:

  • –€сне питт€ Ч буде чим пот≥ти (не менше 1 скл€нки за годину),†
  • ѕрохолодне пов≥тр€ в прим≥щенн≥ (16–18∞—).

ќбидва ц≥ умови майже напевно допоможуть орган≥зму самост≥йно впоратис€ з лихоманкою.

™ так само безл≥ч даних того, що висока температура небезпечна дл€ головного мозку, наприклад, при черепно-мозкових травмах ≥ ≥нсультах.

ўе один фактор, що насторожуЇ Ч надм≥рна запальна реакц≥€ з сильною лихоманкою у занадто ослаблених пац≥Їнт≥в. ≤гноруванн€ п≥двищенн€ температури в цьому випадку може т≥льки нашкодити.

Ќайоптимальн≥ший вар≥ант Ч дотримуватис€ золотоњ середини. —л≥д пам'€тати, що б≥льша частина простудних захворювань не вимагаЇ коректуванн€ температури, але в кожному раз≥ вчинить мудро той, хто вчасно скористаЇтьс€ консультац≥Їю л≥кар€ ≥ дотримаЇтьс€ його рекомендац≥й.