“рансплантолог≥€ Ђпо-украњнськиї
“рансплантолог≥€ Ђпо-украњнськиї
“рансплантолог≥€ Ђпо-украњнськиї

ћедицина XX стол≥тт€ подарувала людству над≥ю на «в≥чне житт€» в образ≥ трансплантолог≥њ. «авд€ки пересадки орган≥в у св≥т≥ щор≥чно знаход€ть друге народженн€ тис€ч≥ людей. Ќа жаль, гальмуючим фактором у ц≥й галуз≥ медицини дос≥ залишаютьс€ моральн≥ та етичн≥ моменти, недосконале законодавство. «алишаЇтьс€ дана проблема нерозв'€зною ≥ дл€ украњнських хворих, змушених роками чекати свого Ђщасливого випадкуї, б≥льш≥сть з них так ≥ не доживають...

“рансплантац≥йна х≥рург≥€ в св≥т≥

¬ останн≥ роки трансплантац≥йна х≥рург≥€ набираЇ стр≥мких оберт≥в, ц€ область дос€гла в розвинених крањнах великих усп≥х≥в, к≥льк≥сть пересадок орган≥в ≥ тканин с€гаЇ 40 тис. на р≥к. ѕередбачаЇтьс€, що вже через к≥лька рок≥в 50% вс≥х операц≥й буде займати трансплантац≥€.

” всьому цив≥л≥зованому св≥т≥ трансплантолог≥€ вже давно стала звичайною галуззю медицини, без €коњ просто не мислитьс€ нормальна охорона здоров'€. Ќа 1 млн. чолов≥к 500 мають можлив≥сть перебувати на гемод≥ал≥з≥, 40 пересаджують донорську нирку, 12 отримують ≥нш≥ життЇво важлив≥ органи.

« ≥стор≥њ розвитку трансплантолог≥њ

¬перше експериментальна пересадка органу була проведена в јвстр≥њ ученим-х≥рургом ≈. ”льманом. ¬≥н старанно працював над винаходом судинного шва, а в с≥чн≥ 1902 року представив на рад≥  орол≥вського товариства х≥рург≥в козу з пересадженою на шию ниркою собаки. ’оч сама операц≥€ пройшла усп≥шно, але вже через три тижн≥ в≥дбулос€ в≥дторгненн€ органу, причини €кого в той час ще не могли бути встановлен≥.

«наменна под≥€ в≥дбулас€ в 1910–1912 роках в Ќью-…орку — ј.  аррель п≥д час незалежного наукового досл≥дженн€ з застосуванн€ судинних шв≥в зд≥йснив к≥лька усп≥шних операц≥й по пересадц≥ нирок на тварин ≥ дов≥в можлив≥сть зшиванн€ шв≥в ≥ повне в≥дновленн€ кровооб≥гу в пришитому орган≥. «а дане в≥дкритт€ в медицин≥ ј.  аррель був удостоЇний Ќобел≥вськоњ прем≥њ. “ехн≥чн≥ складност≥ з пересадки нирки були вир≥шен≥, але от проблеми в≥дторгненн€ ≥ ран≥ше залишалис€ непереборними. Ѕули нав≥ть неодноразов≥ спроби пересадки орган≥в тварин людин≥, але вс≥ вони зак≥нчувалис€ в≥дторгненн€м вже через к≥лька дн≥в.

” 1924 роц≥ в≥дбувс€ ≥сторичний факт пересадки нирки кози людин≥ в ”крањн≥. ќперац≥ю пров≥в знаменитий ¬. ‘. ¬ойно-ясенецький (св€титель Ћука) в умовах сиб≥рського засланн€.

 р≥м того, ”крањна не повинна забувати й того, що перша пересадка трупноњ нирки в кл≥н≥чних умовах була зроблена саме украњнським х≥рургом - ё.ё. ¬ороним. Ќа жаль, н≥де документально цей факт не заф≥ксований, але в≥домо, що операц≥€ зд≥йснена була в ’арков≥ або в ’ерсон≥. —таттю про цю под≥ю розм≥стив ≥спанська медичний журнал "Minervа Chirurgica" в 1934 роц≥. Ѕуло в≥дзначено, що нирка включилас€ в кровот≥к ≥ почала працювати, але пац≥Їнтка прожила не б≥льше двох д≥б. ё. ¬ороний пров≥в п'€ть под≥бних операц≥й ≥ вс≥ вони мали однаковий результат. Ќа той час головною проблемою трансплантолог≥њ була нестача знань з ≥мунолог≥њ, що ≥ загальмувало розвиток галуз≥ б≥льш н≥ж на тридц€ть рок≥в. јле в той же час операц≥њ ¬ороного довели можлив≥сть пересадки трупних орган≥в жив≥й людин≥ ≥ спростували вс≥ теор≥ю про д≥ю Ђтрупноњ отрутиї.

ѕерша усп≥шна операц≥€ з пересадки нирки була зроблена в 1954 роц≥ в —Ўј х≥рургом ƒ. ћюрреЇм. ƒонорська нирка була вз€та у брата-близнюка, ≥ хворий прожив п≥сл€ операц≥њ ще двадц€ть рок≥в, збер≥гаючи при цьому соц≥альну активн≥сть. јле це була спор≥днена пересадка, €ка не в змоз≥ була вир≥шити проблеми донорства. ” зв'€зку з цим почали проводитис€ глобальн≥ досл≥дженн€ в галуз≥ вивченн€ ≥мунокомпетентних кл≥тин.

” 1972 роц≥ в Ўвейцар≥њ ∆.‘. Ѕоррель в≥дкрив селективний ≥ммуносупрессант циклоспорин ј, €кий дозволив проводити ефективну ≥ безпечну проф≥лактику в≥дторгненн€ орган≥в.

« часом в —Ўј, Ќ≥меччин≥, Ўвейцар≥њ та ≥нших розвинених крањнах х≥рурги-трансплантологи навчилис€ пересаджувати печ≥нку, серце та ≥нш≥ органи, р€туючи тим самим безнад≥йно хворих людей.

“рансплантолог≥€ в ”крањн≥

Ќезважаючи на те, що ”крањна була одн≥Їю з перших крањн, в €к≥й проводилис€ операц≥њ з пересадки орган≥в, сьогодн≥ наша крањна знаходитьс€ в аутсайдерах у ц≥й галуз≥ медицини.

ўор≥чно трансплантац≥њю серц€ потребуЇ 2 тис. украњнц≥в Ч не виконуЇтьс€ жодноњ пересадки, пересадку нирки чекають 4 тис. ос≥б на р≥к - отримують у кращому раз≥ 100, пересадцку печ≥нки потребуЇ 2Ц2,5 тис. хворих Ч отримуЇ њњ 30-40 ос≥б.

¬ цей же час в —Ўј, л≥дер з трансплантац≥њ орган≥в, робитьс€ 10 тис. пересадок нирки в р≥к, 4 тис. Ч печ≥нки ≥ 2 тис. Ч серц€.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ ≥снуЇ ш≥сть центр≥в з пересадки орган≥в, з них активн≥ т≥льки в «апор≥жж≥ ≥  иЇв≥. ѕричини проблем у галуз≥ украњнськоњ трансплантолог≥њ пол€гають у недосконалому законодавств≥. ” 1999 роц≥ був прийн€тий «акон про трансплантац≥ю орган≥в, статт€ 16 €кого передбачаЇ так звану презумпц≥ю незгоди, суть €коњ в прижиттЇв≥й незгод≥ б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства на заб≥р орган≥в п≥сл€ смерт≥, ≥ в раз≥ категоричноњ незгоди людина вправ≥ написати письмову в≥дмову.

ћомент бес≥ди з людиною на дану тему найчаст≥ше стаЇ каменем спотиканн€ дл€ пор€тунку житт≥в. Ѕ≥льш≥сть х≥рург≥в-трансплантолог≥в борютьс€ за зм≥ну 16 статт≥, введенн€ презумпц≥њ згоди. ѕ≥сл€ прийн€тт€ «акону пройшло б≥льше 10 рок≥в, але за цей час в медицин≥ не т≥льки не в≥дбулос€ зрушень у даному напр€мку, навпаки, к≥льк≥сть операц≥й з пересадки орган≥в ≥стотно знизилас€: €кщо до прийн€тт€ «акону щор≥чно проводилос€ до 1,5 тис. трансплантац≥й, то зараз трохи б≥льше сотн≥. ” той час €к у б≥льшост≥ Ївропейських крањн люди прижиттЇво дають згоду на вилученн€ орган≥в п≥сл€ смерт≥, в —Ўј нав≥ть у вод≥йських правах робитьс€ в≥дпов≥дна позначка.

—ьогодн≥ дл€ забору органу у раптово померлого або загиблого, необх≥дно отримати згоду близьких родич≥в. ÷е передбачаЇ на€вн≥сть спадкових прав родич≥в на органи. ” принцип≥ ж, кожна людина за житт€ може дл€ себе вир≥шити питанн€ донорства: згоден, не згоден, не визначивс€. ѕерш≥ два випадки зн≥мають проблему ≥ родич≥ тод≥ вже не при чому. Ќа це ≥ розрахована статт€ 16.

Ќайб≥льш частими причинами в≥дмови серед родич≥в Ї над≥€ на усп≥шний результат, небажанн€ брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть, занадто наполеглив≥ спроби отримати згоду з боку медик≥в та ≥н. ¬ будь-€кому випадку бес≥да з родичами необх≥дна у випадку прижиттЇвого р≥шенн€ померлого. “рансплантологи Їдин≥ в своњй думц≥ сьогодн≥: введена Ђпрезумпц≥€ незгодиї поставила хрест на украњнськ≥й трансплантолог≥њ.

¬ ”крањн≥ живе донорство дозволено т≥льки в≥д родич≥в, а ось на трупне €краз ≥ поширюЇтьс€ презумпц≥€ незгоди. “ак €к в наш≥й крањн≥ законом не передбачено внесенн€ ≥нформац≥њ про згоду-незгоду людини на заб≥р його орган≥в п≥сл€ смерт≥ в жодному документ≥, що засв≥дчуЇ особист≥сть, медикам залишаЇтьс€ одне Ч безоплатне вилученн€ орган≥в за згодою орган≥в. Ћ≥кар≥ кажуть, що в реальност≥ це майже не можливо. Ѕлизьк≥ люди померлого вимагають за таку д≥ю матер≥альноњ винагороди, а за законом це неприпустимо. –езультатом ≥ стало те, що в ”крањн≥ практично в≥дсутн€ трупна пересадка орган≥в.

ѕрезумпц≥€ згоди прийн€та в багатьох розвинених крањнах. як вона працюЇ? якщо за житт€ людина письмово не пов≥домл€Ї, що вона проти трансплантац≥њ своњх орган≥в, то в раз≥ њњ смерт≥ з трупа можуть бути вз€т≥ органи дл€ пересадки без згоди родич≥в.

ќсновн≥ проблеми трансплантолог≥њ

Ќа сьогодн≥шн≥й день розвиток трансплантолог≥њ дос€г небувалих усп≥х≥в. Ќезважаючи на це пересадка орган≥в €к ≥ ран≥ше залишаЇтьс€ важкозд≥йснюваною ≥ головною проблемою Ї деф≥цит донорських орган≥в. ѕро це знають вс≥ медики ≥ вс≥ представники влади, в≥д €ких залежить правильн≥сть прийн€тт€ «акону. ” наш≥й крањн≥ в силу чинного законодавства концентроване вираженн€ такого деф≥циту спостер≥гаЇтьс€ особливо €скраво. Ѕ≥льш≥сть фах≥вц≥в бачать неготовн≥сть сусп≥льства до р≥шенн€ дл€ себе про посмертне донорство. ÷е ≥ розвиваЇ деф≥цит, €кий обумовлюЇ зб≥льшенн€ терм≥н≥в оч≥куванн€ донорських орган≥в, ≥ не секрет, що б≥льш≥сть хворих, сильно хворих людей, так ≥ не отримують трансплантац≥њ.  р≥м того, тривал≥сть оч≥куванн€ нав≥ть при проведен≥й пересадц≥, впливаЇ на варт≥сть л≥куванн€ до трансплантац≥њ ≥ п≥сл€, оск≥льки стан пац≥Їнта п≥сл€ операц≥њ г≥рше, н≥ж, €кби њњ провели ран≥ше.

” тому випадку, €кщо б пол≥тики швидше працювали над необх≥дним «аконом, €кби сусп≥льство було п≥дготовлене до под≥бноњ медицин≥, украњнськ≥ х≥рурги могли б р€тувати к≥лька тис€ч житт≥в на р≥к! Ќапевно, кожному з нас знайом≥ випадки, коли, наприклад, трапл€Їтьс€ дорожн€ авар≥€, постраждалого вже не вр€тувати, але його органи могли б стати пор€тунком дл€ ≥нших людей. Ћ≥кар≥ ж н≥чого не можуть зробити, так €к на домовлен≥сть з родичами йде дорогоц≥нний час, коли рахунок йде ≥нод≥ нав≥ть на хвилини.

—ередн€ тривал≥сть житт€ донорськоњ нирки Ч 6Ц7 годин, печ≥нки Ч 6Ц24 години, серц€ Ч 3 години.

ѕересадка орган≥в не терпить поверхневого розгл€ду Ч це тема, €ка зач≥паЇ безл≥ч р≥зних аспект≥в. Ќайб≥льш дорогою ≥ складною Ї пересадка серц€. √оловна складн≥сть трансплантац≥њ серц€, кр≥м деф≥циту донор≥в, необх≥дн≥сть сум≥сност≥ тканин рецип≥Їнта ≥ донора, що буваЇ р≥дко.  р≥м того, будь-€ка пересадка вимагаЇ складноњ апаратури ≥ високо п≥дготовленого персоналу. ¬с≥ ц≥ моменти робл€ть трансплантац≥ю дл€ р€дового украњнц€ позамежною.

” крањнах, де трансплантолог≥€ ≥нтенсивно розвиваЇтьс€, весь механ≥зм побудований на найвищому р≥вн≥. “ут зад≥€ний ц≥лий р€д соц≥альних програм, учасниками €ких стають ≥ держава, ≥ страхов≥ компан≥њ, ≥ вс≥л€к≥ асоц≥ац≥њ, ≥ бази даних хворих.

“рансплантац≥€ серц€ не терпить затримок, тому дуже важлив≥ скоординован≥ д≥њ транспортноњ служби, коли пац≥Їнт ≥ донорський орган в л≥чен≥ хвилини доставл€ютьс€ до л≥карн≥. ¬се в≥дбуваЇтьс€ саме так, €к показують у ф≥льмах: вертол≥т с≥даЇ на дах будинку, забираЇ орган ≥ в≥льно приземл€Їтьс€ на даху л≥карн≥ дл€ передач≥ органу. ѕри цьому за найкоротш≥ терм≥ни потр≥бно обчислити, хто з пац≥Їнт≥в найб≥льш п≥дходить дл€ пересадки серц€.

” —Ўј черга на операц≥ю складаЇтьс€ з 4 тис. хворих, при цьому середн≥й терм≥н оч≥куванн€ в≥д моменту подач≥ за€вки в середньому 200Ц250 дн≥в.

Ўл€хи вир≥шенн€ морально-етичних проблем пересадки орган≥в

Ќа думку ќ. ¬оз≥анова, видатного вченого-медика, академ≥ка Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни (ЌјЌ”), президента јкадем≥њ медичних наук ”крањни (јћЌ”), проблема деф≥циту донорських орган≥в може бути вир≥шена так, €к це зроблено в ≥нших крањнах. ѕерш за все, необх≥дно провести опитуванн€ населенн€, щоб кожен дав свою в≥дпов≥дь, згоден в≥н чи не згоден, щоб його органи п≥сл€ смерт≥ використовувалис€ дл€ пересадки. ѕ≥сл€ цього в паспорт≥ ставитьс€ необх≥дна позначка - так чи н≥. ” —Ўј людей, €к≥ в≥дпов≥дають згодою, внос€ть до листа оч≥куванн€ на трансплантац≥ю в першу чергу, €к заохоченн€ за розум≥нн€ ≥ гуманн≥сть.

ѕ≥дтвердив формуванн€ позитивноњ громадськоњ думки факт проведенн€ трансплантац≥йних ≥гор в ћанчестер≥. «а грою спостер≥гало 160 млн. людей ≥ п≥сл€ цього у ¬еликобритан≥њ число ос≥б, €к≥ погодилис€ на донорство, зб≥льшилас€ на 36%.

ѕерспективу розвитку трансплантолог≥њ медики бачать у ксенотрансплантац≥њ ≥ подальш≥й розробц≥ штучних орган≥в. ¬чен≥ в≥р€ть, що це в значн≥й м≥р≥ дозволить вир≥шити проблему донорських орган≥в, €к в план≥ деф≥циту, так ≥ њњ морально-етичну сторону.