Напевно, у кожного з нас були випадки, коли ми затримувалися на роботі або приходили за годину до початку робочого дня. Але є люди, у яких до стандартних восьми робочих годин додається ще 4–5 щодня, при цьому вони з головою занурюються в роботу і забувають про навколишній світ геть. Таких людей прийнято називати трудоголіками.

В психології термін «трудоголізм» існує вже близько 40 років, і позначає він надмірну трудозалежність. Щоб зрозуміти, є трудоголізм хворобою чи ні, було проведено безліч досліджень, які й підтвердили, що це одна з форм адикції — уникнення реальності «занурюванням» в роботу.

Хтось може заперечити, що бути працьовитим завжди вважалося гідністю. Але між поняттями «працьовитість» і «трудоголізм» існує явна різниця. Якщо людина працьовита, то своєю роботою вона прагне до конкретної мети (купити будинок, поїхати на відпочинок і т.д.), для нього робота — це частина життя, засіб досягнення матеріального добробуту і спосіб самореалізації. А от трудоголік не замислюється про результати роботи, його просто поглинає сам процес і все, що може перешкодити цьому процесу — сім'я, друзі, непередбачені обставини - викликає в нього роздратування.

Чому стають трудоголіками?

Багато країн вже визнали трудоголізм хворобою, причому ця хвороба з кожним роком долає все більше число населення. Психологи стверджують, що людина перетворюється на трудоголіка, коли весь свій час присвячує роботі. Для таких людей робота — єдине сприйняття життя, єдиний спосіб самореалізації, досягнення успіхів. Стати закінченим трудоголіком ризикує той, хто прагне завжди бути першим. 80% трудоголіків рвуться до перемоги у всьому. Частина трудоголіків стурбована за своє майбутнє і працюють в поті чола, щоб їх не звільнили або для забезпечення старості. Більшість трудоголіків не мають особистого життя, адже всю свою силу вони витрачають на роботу. Є категорія невдах, які настільки не вірять в свої сили і вважають свої досягнення незначними, що ховаються за роботою.

Отже, головною причиною трудоголізму є бажання людини втекти від дійсності. Небезпека полягає в тому, що люди, які страждають трудоголізмом, рідко усвідомлюють, що хворі. Найчастіше вони впевнені в тому, що закохані в свою роботу і бачать у цьому тільки позитивне. Працьовитість — це добре, але все добре в міру.

Небезпека трудоголізму

Раніше до трудоголіків ставилися зі сміхом і взагалі схвалювали такий запал у роботі. Але в сучасному світі психологи застерігають: трудоголізм небезпечний і потребує лікування.

Своїм запеклим бажанням працювати трудоголіки шкодять і собі, і близьким людям. Дійсно, постійна напруга здатна завдати шкоди здоров'ю людини: рано чи пізно почнуть проявлятися такі симптоми як перевтома, стрес, і, як наслідок, захворювання психічного і соматичного характеру. Ще однією проблемою стануть соціальні проблеми: через недостатню увагу виникнуть проблеми в сім'ї, людина позбудеться найнеобхіднішого — спілкування.

Розвиток трудоголізму

Розвиток трудоголізму має свій механізм. Коли людина отримує хоч якесь задоволення від роботи, у мозку виробляються ендорфіни — гормони задоволення. Згодом вироблена доза виявляється недостатньою для задоволення. Тому людина змушена працювати ще більше, а потім — ще більше. Цей механізм на кшталт тієї залежності, яку відчувають наркомани, алкоголіки та азартні люди при відсутності наркотиків, спиртного або ігрових автоматів. Це пояснює той факт, що трудоголіки майже ніколи не користуються вихідними чи відпусткою, адже вони почнуть відчувати справжню «ломку».

Ознаки трудоголізму

Трудоголіки настільки занурені в процес роботи, що стають байдужими до навколишнього життя, вони не помічають сім'ю і друзів, найчастіше, у них і не буває друзів. Ось домінуючі риси справжнього трудоголіка:

• Сухість у спілкуванні, 
• Системне мислення, 
• Перебільшена старанність, 
• Прагнення до того, щоб все було «за правилами», 
• Невміння швидко прийняти рішення, 
• Страх перед невдачами.

Групи ризику

Кожна залежність, будь то алкоголізм чи шопоголізм, має своїх потенційних жертв. Якщо шопоголиками стають, як правило, жінки, то трудоголіками — чоловіки. Але ось жіночий варіант хвороби протікає більш важко. У своїй більшості трудоголіки — це люди інтелектуальних і творчих професій, особливо схильні до такої залежності актори. Якщо говорити про фізичну діяльності, то тут трудоголіками стають вкрай рідко.

Часто сьогодні «зариваються» в роботу програмісти. Ці люди настільки захоплюються справою, що буквально не відходять від комп'ютера, до чого додається ще і комп'ютерна залежність.

Сьогодні трудоголізм охопив всю земну кулю. Ця проблема як країн, що розвиваються, так і розвинених країн. Так, наприклад, американська економіка щорічно втрачає 300 млрд. доларів і 13 млн. трудоднів на рік через лікарняні, які потрібні фанатам роботи. Адже жоден людський організм не в змозі витримати божевільний багатогодинний темп. За статистикою рівень захворюваності на 46% зріс саме у офісних працівників, адже 600 млн. людей переробляють.

У Японії відомий синдром Кароші — від назви японського міста, в якому в 80-х роках після 12 годин роботи в офісі помер один з працівників. За останнє десятиліття перевтома забрала життя 30 тис. людей у світі!

Як лікувати трудоголізм

Те, що трудоголізм — це хвороба, вже встановлено, а будь-яка хвороба потребує лікування. Наївно вважати, що трудоголік сам усвідомлює свої проблеми і згадає про нормальне життя. Лише участь близьких людей здатна допомогти людині, яка страждає трудоголізмом. Лікування грунтується на комплексному застосуванні психотерапії та лікарських препаратів. Дуже важливий момент — трудоголіка необхідно змушувати більше рухатися, адже малорухливий спосіб життя незабаром стане причиною цілого ряду небезпечних захворювань.

Ми вже сказали вище, що трудоголік заподіює шкоду не тільки собі, а й оточуючим людям. З одного боку він може стати прикладом для молодого покоління, а з іншого — відомий факт, що діти трудоголіків часто стають любителями психотропних препаратів.

Якщо ж сама людина усвідомлює, що рано чи пізно просто «згорить на роботі», що такий спосіб життя є глухим кутом як для нього, так і для його близьких, то кваліфікована психологічна допомога зможе повернути йому повноцінне життя.