ѕричина ≥гровоњ залежност≥ не в грошах?
ѕричина ≥гровоњ залежност≥ не в грошах?
ѕричина ≥гровоњ залежност≥ не в грошах?

“ерм≥н «≥грова залежн≥сть» в останнЇ дес€тир≥чч€ у наш≥й крањн≥ став таким же звичним €к алкогольна або наркотична залежн≥сть. ” дев'€ностих роках м≥ста наповнили ≥гров≥ автомати, €к≥ об≥ц€ли легк≥ грош≥, при цьому вельми доступно дл€ кожного. ƒо чого ж привели сусп≥льство азартн≥ ≥гри?

¬елике число представник≥в молодого покол≥нн€ просиджують годинами в ≥грових залах, забуваючи про навчанн€, роботу, с≥м'ю. ўо змушуЇ людину спускати останн≥ грош≥? Ќа перший погл€д в≥дпов≥дь очевидна: виграти грош≥ швидко ≥ без зусиль. јле €кщо це так, то повинно вистачити одного-двох програш≥в, щоб зрозум≥ти, що продовженн€ загрожуЇ лише втратою. Ћюдина, €ка розумно м≥ркуЇ, пару раз невдало спробувавши, зрозум≥Ї, що над≥йн≥ше п≥дробити ≥ отримати хоч невелик≥, але гарантован≥ грош≥. ¬иходить, що грош≥ — це не причина даного способу житт€, спр€мованого на просиджуванн€ за ≥гровим автоматом в пошуках нових систем виграшу або шл€х≥в обману комп'ютерноњ машини.

¬ивчивши дану соц≥альну проблему, психологи прийшли до висновку, що на поверхн≥ лежать емоц≥њ, а саме адренал≥н, €кий розбурхуЇ псих≥ку, даЇ трепетне в≥дчутт€ оч≥куванн€ перемоги. ј доступн≥сть в отриманн≥ таких емоц≥й за допомогою ≥грових автомат≥в Ї найпрост≥шим способом зар€дки адренал≥ном.

ѕсихолог≥€ розгл€даЇ однаково будь-€кого виду залежност≥, тому ≥грова залежн≥сть прир≥внюЇтьс€ до наркотичноњ та алкогольноњ. ™дина р≥зниц€ м≥ж ними Ч залежн≥сть в≥д ≥грових автомат≥в не т€гне за собою ф≥зичних порушень, але псих≥чн≥ насл≥дки так≥ ж, €к при вживанн≥ алкоголю та наркотик≥в.

ѕсихолог≥чн≥ досл≥дженн€ вже давно встановили, що залежн≥сть будь-€кого характеру Ї альтернативою порожнеч≥ внутр≥шнього св≥ту, €ка наступаЇ в силу р≥зних причин, що даЇ людин≥ головне, чого њй не вистачало Ч емоц≥њ, €к≥ породжують енерг≥ю. як правило, кор≥нн€ такоњ проблеми треба шукати в с≥м'њ, в тих умовах, при €ких виховувалас€ ≥ розвивалас€ особист≥сть.

ќтже, ≥грова залежн≥сть Ч це хвороба психолог≥чноњ природи, а тому потр≥бне л≥куванн€. якщо ви пом≥тили, що в р≥дноњ чи близькоњ вам людини розвиваЇтьс€ дана залежн≥сть, найкраще, що ви можете зробити Ч направити њњ на консультац≥ю до психолога. Ќе завжди вдаЇтьс€ просто переконати людину в≥дв≥дати фах≥вц€, тому скористайтес€ наступними порадами:†

1. Ќе каж≥ть њй, що вона хвора, краще скаж≥ть, що вас турбуЇ њњ драт≥влив≥сть ≥ нервозн≥сть, швидка стомлюван≥сть, тобто минайте тему автомат≥в, посилаючись на вторинн≥ ознаки.

2. Ќе представл€йте њй психолога, €к л≥кар€, €кий Ђпол≥куЇ головуї. √рамотний психолог завжди знайде метод розпитати людину про њњ проблеми, ≥ т≥льки на основ≥ њњ запит≥в буде давати рекомендац≥њ в подальш≥й повед≥нц≥.

3. Ќ≥коли не напол€гайте ≥ не прив'€зуйте њњ до конкретного психолога, нат€кн≥ть, що так≥ консультац≥њ анон≥мн≥, ≥ вона буде мати можлив≥сть сказати те, що не може висловити близьким люд€м.

“обто, ваше завданн€ Ч пос≥€ти ≥дею, а фах≥вець ≥ методи л≥куванн€, будьте впевнен≥, знайдутьс€.