Ѕоротьба за рог≥вку
Ѕоротьба за рог≥вку

Ўведськ≥ вчен≥ створили штучну рог≥вку ока ≥ провели р€д усп≥шних операц≥й по пересадц≥ њњ, стимулюючих в≥дновленн€ зору.

ѕ≥сл€ того, €к операц≥€ з пересадки рог≥вки вперше була проведена в 1905 роц≥ чеським х≥рургом ≈дуардом «≥рмом, медицина просунулас€ далеко вперед. –езультативн≥сть значно покращилас€ з розвитком м≥крох≥рург≥њ ока (50–60 роки минулого стол≥тт€). ” т≥м же х≥рурги пересаджували т≥льки донорську рог≥вку, к≥льк≥сть €коњ обмежена. ѓњ беруть дл€ пересадки в≥д померлоњ людини. ƒо того ж, нав≥ть у раз≥ усп≥шного проведенн€ складноњ багатогодинноњ операц≥њ, пац≥Їнту необх≥дно було пройти тривалий пер≥од реаб≥л≥тац≥њ. „асто не вдавалос€ повн≥стю усунути астигматизм. ÷е не дозвол€ло в≥дновити нормальний з≥р, користуватис€ окул€рами та контактними л≥нзами.

ѕри створенн≥ штучноњ рог≥вки вчен≥ з ”н≥верситету Ћ≥нчеп≥нга використовували др≥ждж≥ ≥ ƒЌ  людини. ¬она була вирощена в Їмност≥ з синтетичним колагеном, в точност≥ повторюЇ структуру рог≥вки ока. ‘орми дл€ виготовленн€ контактних л≥нз стали в нагод≥ дл€ доданн€ трансплантата необх≥дних розм≥р≥в.

“рансплантована штучна рог≥вка усп≥шно приживаЇтьс€, не в≥дбуваЇтьс€ в≥дторгненн€ пересаджених тканин (не потр≥бн≥ препарати, що пригн≥чують ≥мун≥тет). Ќова розробка також продемонструвала добр≥ результати: у 10 пац≥Їнт≥в ≥з серйозними порушенн€ми, з≥р значно покращивс€; 6 — у чотири рази стали краще бачити; ≥ншим — провели корекц≥ю зору за допомогою контактних л≥нз.

«ћи дуже задоволен≥ отриманими результатами. ¬перше було наочно продемонстровано, що штучно вирощена з≥ зразка тканини рог≥вка здатна приживатис€. якщо досл≥дженн€ в ц≥й област≥ будуть продовжен≥, м≥льйони людей, €к≥ не можуть знайти донора, отримають можлив≥сть в≥дновити з≥р. ƒо того ж варт≥сть л≥куванн€ пом≥тно знизитьс€ », — сказала доктор ћей √р≥фф≥тс.

–озробки шведських вчених дадуть можлив≥сть люд€м з вадами зору, €к≥ через деф≥цит природньоњ рог≥вки змушен≥ довго чекати операц≥њ, значно пол≥пшать стан очей. Ўтучн≥ ≥мплантати стимулюють регенерац≥ю очних нерв≥в ≥ кл≥тин. ¬≥дбуваЇтьс€ природний процес в≥дновленн€ тканин. ƒосл≥дники стверджують, що цей метод даЇ величезну перевагу в пор≥вн€нн≥ з ≥ншими видами штучноњ рог≥вки ока.

Ѕ≥льш докладно зупинимос€ на нових методиках, €к≥ значно спрощують пересадку рог≥вки ока ≥ скорочують реаб≥л≥тац≥йний пер≥од. «'€вилис€ нов≥ способи, €к≥ дозвол€ють зм≥нювати т≥льки травмований шар рог≥вки. “ак звана методика DSEC даЇ можлив≥сть зам≥нити т≥льки кл≥тини ендотел≥ю (внутр≥шн≥й шар), а також при надм≥рному потонченн≥ шару додати потр≥бну к≥льк≥сть здорових кл≥тин. ¬итонченн€ шару нер≥дко буваЇ при катаракт≥ ≥ р≥зних склеротичних хворобах. ÷≥ захворюванн€ викликають набр€к ≥ помутн≥нн€ рог≥вки. ѕри застосуванн≥ зазначеного методу зовн≥шн€ частина шару не порушуЇтьс€, а пересаджен≥ кл≥тини приживаютьс€ набагато краще.

ћетодикою IE  заснована на застосуванн≥ лазера. Ќе обов'€зково пересаджувати всю рог≥вку. Ћазерний н≥ж з найвищою точн≥стю вир≥заЇ лише необх≥дну людин≥ частину донорських кл≥тин. ¬идалений шар повн≥стю в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ донорського матер≥алу. ’≥рург≥чн≥ ≥нструменти при цьому практично не використовуютьс€, а пац≥Їнт значно швидше йде на поправку. ќперац≥€ виконуЇтьс€ п≥д м≥сцевою анестез≥Їю. ѕ≥сл€операц≥йний пер≥од скорочуЇтьс€, сл≥д к≥лька дн≥в закривати прооперован≥ оч≥ пов'€зкою, а пот≥м певний час носити спец≥альн≥ пластиков≥ окул€ри. ƒо того ж застосуванн€ лазера дозвол€Ї людин≥ вийти з л≥карн≥ з б≥льш високою гостротою зору. ÷ього дуже складно було дос€гти, застосовуючи колишн≥ методики.

Ќе зайвим буде знати:

–ог≥вка — опукла передн€ частина очного €блука, що складаЇтьс€ з колагеновоњ тканини ≥ найб≥льш схильна до зовн≥шн≥х вплив≥в. ” н≥й немаЇ судин дл€ циркул€ц≥њ кров≥. “овщина р≥зна (коливаЇтьс€ в≥д 0,5 мм в центр≥ ока до 1 мм по кра€х), д≥аметр — 12,5 мм. –ог≥вка концентруЇ св≥тлов≥ промен≥ на с≥тк≥вц≥ ока за рахунок њх заломленн€. ” свою чергу нервов≥ кл≥тини с≥тк≥вки через зоровий нерв в≥дправл€ють що потрапила на них ≥нформац≥ю в мозок, де вона розшифровуЇтьс€ ≥ використовуЇтьс€.

„ерез отриманн€ травми або в результат≥ хвороби прозор≥сть рог≥вки може знизитис€, отриман≥ рубц≥ заважають св≥тловим промен€м проникати на с≥тк≥вку, а це призводить до пад≥нн€ зору ≥ частковоњ сл≥поти. ѕричини помутн≥нн€ роговоњ оболонки ока, ≥ €к результант — необх≥дн≥сть њњ пересадки, можуть бути €к захворюванн€ очей, так ≥ всього орган≥зму. ≤нфекц≥йн≥ хвороби, причини генетичного характеру, травми очей та операц≥њ на них також часто дають ускладненн€.

ѕри помутн≥нн≥ рог≥вки уражаЇтьс€ область с≥тк≥вки, в≥дпов≥дальноњ за гостроту центрального зору. «≥р стаЇ затуманеним, людина нездатна ч≥тко бачити предмети, розташован≥ перед очима. ƒо того ж при помутн≥нн≥ рог≥вки може розвинутис€ сл≥па крапка в середин≥ пол€ зору. « прогресуванн€м хвороби вона може стати б≥льшою. ѕри цьому периферичний з≥р не зм≥нюЇтьс€.

¬≥кове помутн≥нн€ рог≥вки, €ке настаЇ у результат≥ зношуванн€ св≥тлочутливих кл≥тин пл€ми центральноњ частини с≥тк≥вки — основна причина сл≥поти у людей старше 55 рок≥в. —початку зазвичай з'€вл€Їтьс€ затуманений або спотворене з≥р (пр€м≥ л≥н≥њ починають набувати хвилепод≥бн≥ обриси). «годом, в центр≥ зорового пол€, людина пом≥чаЇ темн≥ або чорн≥ точки.

™диного ≥ стов≥дсоткового методу л≥куванн€ цього захворюванн€, незважаючи на численн≥ досл≥дженн€ поки що не ≥снуЇ. ќкул€ри та контактн≥ л≥нзи ситуац≥ю не пол≥пшать. ’≥рурги вважають, що т≥льки операц≥€ з пересадки рог≥вки ока здатна виправити становище. Ќев≥домо також, що сл≥д застосовувати дл€ запоб≥ганн€ виникненн€ ц≥Їњ серйозноњ проблеми. ” той же час проф≥лактичн≥ методи допомагають в≥дстрочити захворюванн€ або зменшити складн≥сть його прот≥канн€. ” першу чергу необх≥дно кинути палити, не зайвим буде носити капелюх ≥ €к≥сн≥ сонцезахисн≥ окул€ри, що зменшують проникненн€ в оч≥ ультраф≥олетових промен≥в (вважаЇтьс€, що сон€чне св≥тло провокуЇ помутн≥нн€ рог≥вки). Ќе зайвим буде вживанн€ св≥жих фрукт≥в ≥ зелених листових овоч≥в (листова капуста, шпинат). ” той же час насичена жирами њжа може зб≥льшити ризик виникненн€ захворюванн€. “акож може допомогти розумний прийом антиоксидант≥в, в≥там≥н≥в — ≥ ≈.