Міфи про захворювання - річ не тільки шкідлива, а й небезпечна. Вони можуть викликати у хворого як безпідставні страхи, так і легковажне ставлення до лікування.

Багато міфів супроводжує таке незручне захворювання, як синдром гіперактивного сечового міхура (СГСМ). А між тим, це захворювання супроводжує кажого п'ятого жителя планети. При цьому жінкам дістається від цієї хвороби дещо частіше, ніж чоловікам у зв'язку з анатомічною будовою мочеплової системи.

Головною ознакою хвороби є часті, сильні, а головне, раптові позиви до сечовипускання. Саме тому гіперактивний сечовий міхур доставляє хворому масу незручностей і в цілому знижує якість життя.

Незважаючи на значну поширеність хвороби, більшість людей все ж мають про неї хибне уявлення.

Вчені виступили в ролі руйнівників міфів про СГСМ.

Міф 1

СГСМ - природне явище в літньому віці

Насправді це явище носить патологічний характер. Незалежно від віку при появі симптомів синдрому слід звернутися до лікаря, і чим раніше, тим краще шанси на зцілення.

Міф 2

СГСМ - виключно «жіноча» хвороба

Захворювання нерідко вражає чоловіків, жінки всього трохи «обганяють» представників сильної статі в цій неприємності.

Міф 3

СГСМ - невиліковне захворювання

Якщо не лікувати - невиліковне. Існує ефективне комплексне лікування, що включає лікарські засоби, фізіотерапію і спеціальні вправи.

Міф 4

У чоловіків СГСМ є ознакою захворювань передміхурової залози

Насправді синдром може з'явитися незалежно від стану передміхурової залози.

Міф 5

Людині, яка страждає СГСМ, краще не сміятися, щоб не сталося «ексцесу»

Це не правда. Сміх може викликати «протІчку» при іншому захворюванні сечового міхура - стресовій інконтиненції.

09.09.17