ожна людина Ї нос≥Їм певноњ мутац≥њ
 ожна людина Ї нос≥Їм певноњ мутац≥њ
  ожна людина Ї нос≥Їм певноњ мутац≥њ

” ход≥ досл≥джень спадкових захворювань вчен≥ з'€сували, що кожна людина Ї нос≥Їм в середньому 1-2 мутац≥й, €к≥ й призвод€ть до серйозних насл≥дк≥в. јле траг≥чний результат можливий лише в тому випадку, коли успадковуЇтьс€ 2 коп≥њ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж мутац≥њ.

ѕереважна б≥льш≥сть спадкових захворювань, що викликають безпл≥дд€ або внутр≥шньоутробну смерть, викликан≥ рецесивними мутац≥€ми. ÷≥ вар≥анти посл≥довностей ƒЌ , €к≥ нешк≥длив≥ в тому випадку, €кщо людина - нос≥й лише одн≥Їњ коп≥њ. јле €кщо дан≥ мутац≥њ присутн≥ у двох прим≥рниках (по одн≥й в≥д кожного з батьк≥в), то провокують таку хворобу €к муков≥сцидоз.

‘ах≥вц≥ з ”н≥верситету „икаго досл≥дили найб≥льше генеалог≥чне дерево за 13 покол≥нь, в €ке входило понад 1500 ос≥б. як показав анал≥з, на 5 родоначальник≥в випадало приблизно по 3 под≥бн≥ мутац≥њ. ÷е були лише т≥ мутац≥њ, €к≥ дозвол€ли народитис€ д≥т€м з 2 коп≥€ми.

ƒал≥ вчен≥ оц≥нили частку рецесивних мутац≥й, що приводили до смерт≥ в пер≥од внутр≥шньоутробного розвитку. ¬они з'€сували, що кожен родоначальник мав приблизно 1-2 рецесивн≥ мутац≥њ, що викликають безпл≥дд€ або смерть до п≥дл≥ткового в≥ку за певних умов.

¬чен≥ також з'€сували, що к≥льк≥сть рецесивних мутац≥й може вар≥юватис€ в≥д людини до людини. “аким чином, по н≥й не можна прогнозувати ризик розвитку спадкових захворювань. як би там не було, але на р≥вень дит€чоњ смертност≥ найб≥льше впливають не генетичн≥ фактори, а ≥нфекц≥њ ≥ погане харчуванн€.