Біль сприймається як реакція організму на зовнішні подразники. А визначається біль як неприємне сенсорне і емоційне переживання, пов'язане з дійсним або потенційним пошкодженням тканини. При цьому біль завжди суб'єктивно неприємний, він служить джерелом інформації як про навколишній світ, так і служить сигналом ушкоджень або хвороби.

Всі ми не раз чули про існування больового порогу. Тобто кожна людина по-різному сприймає один і той самий біль, що характеризує висоту больового порогу. Дійсно, одні люди навіть оком не моргнуть, наприклад, коли треба здати аналіз крові з пальця, а інші відчувають майже шок. Нещодавно вчені з Королівського коледжу в Лондоні виявили, що здатність відчувати біль змінюється протягом життя і залежить від способу життя і навколишнього середовища.

Нове дослідження спростувало загальноприйняту думку, що больова чутливість є якоюсь загальноприйнятою величиною. Як виявилося, вона може варіюватися в результаті епігенетичних процесів, які хімічно змінюють експресію генів.

Раніше було встановлено, що стресові події, а також дієта, куріння та алкоголь впливають на наші гени. При цьому науці тільки зараз стало відомо, що вони здатні зачепити навіть гени, відповідальні за відчуття болю.

У дослідженні взяли участь 25 пар однояйцевих близнюків. Відомо, що близнюки мають практично співпадаючий набір генів, а ось у різнояйцевих близнюків збігається приблизно половина генів. Відштовхуючись від цього, можна з упевненістю сказати, що різниця між однояйцевими близнятами набувається в ході життя в залежності від навколишнього середовища або епігенетичних змін, що впливають на функції їх генів. Таким чином, це робить їх ідеальними учасниками дослідження впливів умов і подій життя на людину.

За допомогою теплового датчика вчені заміряли чутливість до болю. Він містився на руку випробовуваних, коли жар стане нестерпним, учасники експерименту повинні були натиснути на кнопку. Це і давало можливість вимірювати больовий поріг кожного. Для підтвердження результатів, вчені провели секвенування - розшифровку ДНК. Потім було вивчено понад п'ять мільйонів епігенетичних змін геному і порівняння їх з генами ще 50 неспоріднених індивідуумів.

У процесі дослідження була помічена досить відчутна різниця між тими парами близнюків, де в одного брата/сестри якісь з дев'яти генів, задіяних у больовій чутливості, були піддані ідентифікованій хімічної модифікації. Самими явними були хімічні зміни в межах відомого гена больової чутливості TRPA1. Цей ген є головною метою при розробці знеболюючих препаратів нового покоління. Але тут вчені вперше виявили здатність TRPA1 включатися і виключатися епігенетично, і якщо вдасться з'ясувати, як саме це відбувається, то можуть бути створені нові методи боротьби з хворобливими відчуттями, адже в світі так багато людей, які страждають від різного роду хронічних болів.