Ѕольовий пор≥г зм≥нюЇтьс€ з в≥ком?
Ѕольовий пор≥г зм≥нюЇтьс€ з в≥ком?
Ѕольовий пор≥г зм≥нюЇтьс€ з в≥ком?

Ѕ≥ль сприймаЇтьс€ €к реакц≥€ орган≥зму на зовн≥шн≥ подразники. ј визначаЇтьс€ б≥ль €к неприЇмне сенсорне ≥ емоц≥йне переживанн€, пов'€зане з д≥йсним або потенц≥йним пошкодженн€м тканини. ѕри цьому б≥ль завжди суб'Їктивно неприЇмний, в≥н служить джерелом ≥нформац≥њ €к про навколишн≥й св≥т, так ≥ служить сигналом ушкоджень або хвороби.

¬с≥ ми не раз чули про ≥снуванн€ больового порогу. “обто кожна людина по-р≥зному сприймаЇ один ≥ той самий б≥ль, що характеризуЇ висоту больового порогу. ƒ≥йсно, одн≥ люди нав≥ть оком не моргнуть, наприклад, коли треба здати анал≥з кров≥ з пальц€, а ≥нш≥ в≥дчувають майже шок. Ќещодавно вчен≥ з  орол≥вського коледжу в Ћондон≥ ви€вили, що здатн≥сть в≥дчувати б≥ль зм≥нюЇтьс€ прот€гом житт€ ≥ залежить в≥д способу житт€ ≥ навколишнього середовища.

Ќове досл≥дженн€ спростувало загальноприйн€ту думку, що больова чутлив≥сть Ї €коюсь загальноприйн€тою величиною. як ви€вилос€, вона може вар≥юватис€ в результат≥ еп≥генетичних процес≥в, €к≥ х≥м≥чно зм≥нюють експрес≥ю ген≥в.

–ан≥ше було встановлено, що стресов≥ под≥њ, а також д≥Їта, кур≥нн€ та алкоголь впливають на наш≥ гени. ѕри цьому науц≥ т≥льки зараз стало в≥домо, що вони здатн≥ зачепити нав≥ть гени, в≥дпов≥дальн≥ за в≥дчутт€ болю.

” досл≥дженн≥ вз€ли участь 25 пар одно€йцевих близнюк≥в. ¬≥домо, що близнюки мають практично сп≥впадаючий наб≥р ген≥в, а ось у р≥зно€йцевих близнюк≥в зб≥гаЇтьс€ приблизно половина ген≥в. ¬≥дштовхуючись в≥д цього, можна з упевнен≥стю сказати, що р≥зниц€ м≥ж одно€йцевими близн€тами набуваЇтьс€ в ход≥ житт€ в залежност≥ в≥д навколишнього середовища або еп≥генетичних зм≥н, що впливають на функц≥њ њх ген≥в. “аким чином, це робить њх ≥деальними учасниками досл≥дженн€ вплив≥в умов ≥ под≥й житт€ на людину.

«а допомогою теплового датчика вчен≥ зам≥р€ли чутлив≥сть до болю. ¬≥н м≥стивс€ на руку випробовуваних, коли жар стане нестерпним, учасники експерименту повинн≥ були натиснути на кнопку. ÷е ≥ давало можлив≥сть вим≥рювати больовий пор≥г кожного. ƒл€ п≥дтвердженн€ результат≥в, вчен≥ провели секвенуванн€ - розшифровку ƒЌ . ѕот≥м було вивчено понад п'€ть м≥льйон≥в еп≥генетичних зм≥н геному ≥ пор≥вн€нн€ њх з генами ще 50 неспор≥днених ≥ндив≥дуум≥в.

” процес≥ досл≥дженн€ була пом≥чена досить в≥дчутна р≥зниц€ м≥ж тими парами близнюк≥в, де в одного брата/сестри €к≥сь з дев'€ти ген≥в, зад≥€них у больов≥й чутливост≥, були п≥ддан≥ ≥дентиф≥кован≥й х≥м≥чноњ модиф≥кац≥њ. —амими €вними були х≥м≥чн≥ зм≥ни в межах в≥домого гена больовоњ чутливост≥ TRPA1. ÷ей ген Ї головною метою при розробц≥ знеболюючих препарат≥в нового покол≥нн€. јле тут вчен≥ вперше ви€вили здатн≥сть TRPA1 включатис€ ≥ виключатис€ еп≥генетично, ≥ €кщо вдастьс€ з'€сувати, €к саме це в≥дбуваЇтьс€, то можуть бути створен≥ нов≥ методи боротьби з хворобливими в≥дчутт€ми, адже в св≥т≥ так багато людей, €к≥ страждають в≥д р≥зного роду хрон≥чних бол≥в.