Психологи вважають, що об’єктивна оцінка своїх досягнень, заслужена похвала себе самого – вельми корисно для здоров’я. А от якщо лаяти себе постійно, відчувати свою провину і мати низьку самооцінку, то можна і захворіти.

Як поводиться самовпевнена людина? Насамперед, вона не чекає підтримки і схвалення співрозмовника, так як позитивні сторони знаходить у собі самостійно. Така людина ініціативна і вибаглива, має високий рівень домагань, і тому багато чого досягає власними зусиллями. Якщо її наздоганяють невдачі або критика, це її зовсім не бентежить, оскільки причину неприємностей вона бачить не в собі, а в зовнішніх обставинах або якихось своїх помилкових діях, які прагне швидко виправити.

Її головна підтримка – вона сама, а сили для подальших дій вона черпає в собі самій. Не дивно, що людина з високою самооцінкою завжди бадьора і активна, так як просто не бачить можливості для хвороби.

Що відбувається з тим, чия самооцінка нижче плінтуса?

Він чуйно ставиться до реакції оточуючих на свої слова і вчинки, спийнятливий до будь-якої критики, а вона, як правило, лише підтверджує низьку самооцінку. Крім того, така людина похвалу навіть не здатна прийняти, так як відкидає високу оцінку своїх досягнень. Біда в тому, що вона і не ставить перед собою ніяких цілей, оскільки не сподівається на власні сили. Людина, що не впевнена у собі, сильно залежить від думки оточуючих і займає пасивну життєву позицію.

На жаль, близько половини населення нашої країни відчувають почуття невпевненості в собі. Головною причиною такої повальної невпевненості, на думку фахівців, є страх. Психологи називають страх різко негативною емоцією, яка руйнівно діє не просто на психіку, але й на організм в цілому. Також вчені вже давно довели, що основа нашого здоров’я – наші думки. Чим більше нас поглинають неприємні думки, тим більше ми ризикуємо захворіти. Думайте про приємне – і здоров’я вам забезпечено! Все просто.

Показники МРТ мозку песимістів і оптимістів дали можливість ученим з’ясувати, що при негативних думках активується префронтальний відділ правої півкулі мозку, а в разі позитивного настрою підвищується активність тієї ж зони лівої півкулі. Вченим вдалося підтвердити існування зв’язку між цими реакціями і активністю імунної системи. Так, при вакцинації проти грипу у песимістів вже через півроку відзначався більш низький рівень антитіл проти вірусу, ніж у оптимістів.