яка ймов≥рн≥сть зараженн€ в≥д чужого чиха або кашлю?
яка ймов≥рн≥сть зараженн€ в≥д чужого чиха або кашлю?
яка ймов≥рн≥сть зараженн€ в≥д чужого чиха або кашлю?

” холодну пору року зб≥льшуЇтьс€ р≥вень захворюваност≥ застудами, грипом та ≥ншими в≥русними Ђсюрпризамиї. Ќезважаючи на вжит≥ в≥там≥ни, правильне харчуванн€ ≥ здоровий спос≥б житт€ багато хто з нас все одно хоча б раз за сезон п≥дхоплюЇ то нежить, то кашель, то все в комплекс≥. јле що поробиш, €кщо доводитьс€ к≥лька раз≥в на день перебувати в громадських м≥сц€х, де раз у раз хтось чхаЇ або кашл€Ї, обдаровуючи оточуючих своњми м≥кробами?

„и насправд≥ небезпечно знаходитис€ пор€д з хворими людьми, ≥ наск≥льки високий ризик зараженн€?

√рупа в≥русних захворювань типу √–¬≤ та грипу дуже обширна, њњ про€ви характеризуютьс€ багатьма симптомами, починаючи в≥д нежит≥ ≥ зак≥нчуючи в≥русною пневмон≥Їю.

¬≥домо, що майже будь-€кий в≥рус передаЇтьс€ пов≥тр€но-крапельним шл€хом Ц чханн€,кашель, звичайна розмова. “од≥ м≥кроби разом з≥ слизом потрапл€ють у пов≥тр€, €ким ми дихаЇмо. ” той же час в≥руси - це особлив≥ частинки, €к≥ при дуже спекотн≥й або морозн≥й погод≥ втрачають свою ст≥йк≥сть. “обто, щоб п≥дчепити в≥рус, необх≥дний досить т≥сний контакт.

Ќещодавно с≥нгапурський вчен≥ п≥драхували, що кожен раз п≥д час кашлю або чханн€ в пов≥тр€ потрапл€Ї близько 3000 м≥кроскоп≥чних крапельок, в €ких може м≥ститис€ до 2000 в≥рус≥в. “ак≥ висновки вчен≥ змогли зробити п≥сл€ того, €к вирахували, що розм≥р кожноњ крапл≥ становить в≥д 1 до 5 мкм, а це м≥льйонна частина метра.

” процес≥ анал≥зу вчен≥ брали до уваги лише ту к≥льк≥сть крапель, €ке п≥сл€ виходу з орган≥зму ще довго залишалас€ в пов≥тр≥ ≥ могла заразити оточуючих. “аким чином, л≥кар≥ попереджають, що найчаст≥ше п≥д час кашлю або чханн€ небезпечна концентрац≥€ в≥рус≥в збер≥гаЇтьс€ в пов≥тр≥ на в≥дстан≥ менше одного метра.