ур≥нн€ робить мозок слабк≥шим
 ур≥нн€ робить мозок слабк≥шим
 ур≥нн€ робить мозок слабк≥шим

ƒана статт€ - чергова спроба змусити курц≥в в≥дмовитис€ в≥д своЇњ згубноњ звички.

Ќаука ≥ житт€ вже давно довели, що кур≥нн€ нер≥дко стаЇ причиною пневмон≥њ, гостроњ ≥ хрон≥чноњ легеневоњ недостатност≥, раку леген≥в, астми. јле проблема ще й у тому, що ц≥ захворюванн€ скорочують к≥льк≥сть кисню в кровотоц≥, що багато в чому в≥дбиваЇтьс€ на робот≥ мозку.

“реба в≥дзначити, що кур≥нн€ саме по соб≥, не залежно в≥д того, хвор≥ леген≥ чи н≥, зменшуЇ приплив кисню в кров через гази, що вдихаютьс€ з сигаретним димом.

Ќауц≥ в≥домо безл≥ч речовин, що викликають звиканн€ орган≥зму, але тютюн Ї найб≥льш сильним з них. «алежн≥сть в≥д нього нав≥ть сильн≥ше, н≥ж в≥д героњну ≥ в≥дмовитис€ в≥д кур≥нн€ дуже складно.

÷≥каво, коли людство Ђпознайомилос€ї з сигаретами, њх рекомендували €к Ђздоровийї спос≥б стимулювати жвав≥сть розуму ≥ можлив≥сть розслабитис€. Ќасправд≥ н≥котин скорочуЇ кровоносн≥ судини ≥ перешкоджаЇ повноц≥нному кровооб≥гу в орган≥зм≥, в тому числ≥ ≥ кровопостачанн€ мозку. ¬ свою чергу, недол≥к кисню в мозку чинить негативний вплив на псих≥чну д≥€льн≥сть. “аким чином, в мозку хрон≥чних курц≥в в≥дбуваЇтьс€ смерть нейрон≥в через кисневе голодуванн€. јле й це ще не все погане: з кожним вдихом тютюнового диму утворюютьс€ в≥льн≥ радикали, а також тютюновий дим Ї одним з найпотужн≥ших джерел канцерогенних речовин, €к≥ потрапл€ють пр€мо в мозок.

ƒосл≥дженн€ показали, що кур≥нн€ негативно позначаЇтьс€ на розумов≥й д≥€льност≥. ѕотрапл€ючи в кров, токсичн≥ речовини запускають процес окисленн€, €кий також провокуЇ руйнуванн€ кл≥тин мозку. ѕри цьому в €кост≥ пром≥жного продукту на м≥сц≥ зруйнованих нейрон≥в утворюютьс€ в≥льн≥ радикали. ÷е молекули-вбивц≥, €к≥ кр≥м кл≥тин знищують ≥ нейромед≥атори - х≥м≥чна речовина, €ка передаЇ сигнали в≥д одн≥Їњ кл≥тини до ≥ншоњ. ƒеф≥цит кисню в мозку гальмуЇ виробництво енерг≥њ з глюкози, спов≥льнюючи передачу сигнал≥в, що ≥ гальмуЇ ≥нтелектуальну реакц≥ю.

√рупа американських вчених провела досл≥дженн€, пост≥йно спостер≥гаючи за 15-р≥чними п≥дл≥тками, €к≥ щодн€ викурювали по 7 ≥ б≥льше сигарет. ¬ результат≥ у 100% досл≥джуваних ви€влено руйнуванн€ д≥л€нки кори головного мозку, що в≥дпов≥даЇ за прийн€тт€ вольових р≥шень. ‘ах≥вц≥ п≥дкреслюють, що саме це не дозвол€Ї курц€м з≥брати всю волю в кулак ≥ в≥дмовитис€ в≥д шк≥дливоњ ​​звички. “ак кур≥нн€ ловить своњх жертв на гачок.

¬чен≥ також довели ≥ те, що мозков≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ в мозку у тих, хто курить в≥дносно недовго. ƒосл≥дженн€ показало, що у недавн≥х курц≥в ≥ у некур€щих в≥дзначаЇтьс€ в≥дм≥нн≥сть Ђостр≥вц€ї - частини мозку, що в≥дпов≥даЇ за стан внутр≥шн≥х орган≥в ≥ за здатн≥сть до прийн€тт€ р≥шенн€. ¬ ход≥ досл≥дженн€ вчен≥ встановили, що к≥льк≥сть викурених сигарет негативно позначаЇтьс€ на ваз≥ правого боку остр≥вц€.

Ќа думку вчених, дан≥ в≥дм≥нност≥ можуть бути €к генетичними факторами ризику розвитку залежност≥ в≥д н≥котину, так ≥ бути насл≥дком пр€мого впливу кур≥нн€. ƒостов≥рно в≥домо те, що позбутис€ звички курити дуже складно, особливо €кщо вона з'€вилас€ в п≥дл≥тковому в≥ц≥.


14.06.2014