10 секрет≥в нашого орган≥зму
 10 секрет≥в нашого орган≥зму

“≥ло людини - складний ≥ досконалий механ≥зм, в €кому в≥дбуваЇтьс€ неймов≥рна к≥льк≥сть р≥зних х≥м≥чних реакц≥й. ћи вс≥ знаЇмо, що т≥ло на 80% складаЇтьс€ з води, але в ньому ≥снуЇ багато ≥нших ц≥кавих секрет≥в.

ѕропонуЇмо познайомитис€ з дес€тьма фактами про людське т≥ло, про €к≥ ви навр€д чи замислювалис€.

1. —м≥х - €вище заразне

¬и вже зауважували, що поз≥ханн€ заразливе. ќднак останн≥ досл≥дженн€ показали, що см≥х так само здатний заразити оточуючих. —права в тому, що звук см≥ху стимулюЇ област≥ мозку, що в≥дпов≥дають за рух лицьових м'€з≥в. ј також плач, чханн€ ≥ поз≥ханн€ здатн≥ створювати потужн≥ соц≥альн≥ зв'€зки всередин≥ певноњ групи.

2. „отирикол≥рна шк≥ра

ƒ≥йсно, шк≥ра людини може бути р≥зного кольору в залежност≥ в≥д обставин. Ќатуральний кол≥р шк≥ри - кремово-бежевий.  ровоносн≥ судини пор€д з поверхнею робл€ть нашу шк≥ру червоною. якщо людина хвор≥Ї гепатитом, шк≥ра набуваЇ жовтуватого в≥дт≥нку. ј сон€чн≥ промен≥ виробл€ють в шк≥р≥ мелан≥н, €кий надаЇ шк≥р≥ темний кол≥р.

3. —лизу в орган≥зм≥ допомагають перем≥щатис€ волоски

„исленн≥ досл≥дженн€ п≥дтвердили, велика частина кл≥тин орган≥зму оснащена м≥кроскоп≥чними органеллами - в≥дростки у вигл€д≥ в≥йок, €к≥ допомагають у зд≥йсненн≥ самих р≥зних функц≥й, в≥д травленн€ до слуху. “ак, волоски в нос≥ дренують слиз з порожнини носа в носоглотку. ѕри цьому в холодну погоду процес Ђосушенн€ї спов≥льнюЇтьс€, а тому слиз скупчуЇтьс€ в нос≥, ≥ ми страждаЇмо в≥д нежитю.

4. «уби мудрост≥ - насл≥дки зб≥льшенн€ об'Їму мозку

„асто ми нар≥каЇмо, що зуби мудрост≥ нам доставл€ють б≥льше неприЇмностей, н≥ж принос€ть корист≥. Ќа зор≥ людства вони служили €к Ђзапасн≥ї дл€ пережовуванн€ м'€са. ” м≥ру зб≥льшенн€ обс€гу мозку людини, зм≥нювалас€ ≥ будова щелепи. ќднак еволюц≥€ вир≥шила, що зуби мудрост≥ абсолютно нешк≥длив≥, тому й залишила њх в наших ротах.

5. —татеве дозр≥ванн€ зм≥нюЇ структуру мозку

„ому так складно зрозум≥ти п≥дл≥тк≥в? ¬с€ справа в буремних гормонах, €к≥ необх≥дн≥ дл€ стимулюванн€ зростанн€ та п≥дготовки людськоњ особини до розмноженн€. “ак, тестостерон впливаЇ на розвиток нейрон≥в в головному мозку, а будь-€к≥ зм≥ни в≥дбиваютьс€ на зм≥н≥ у повед≥нц≥. ≈моц≥йна скут≥сть чи агрес≥€, апат≥€ або невпевнен≥сть при прийн€тт≥ р≥шень - все це поб≥чн≥ ефекти дозр≥ванн€ мозку.

6. Ѕ≥льш≥сть €йцекл≥тин витрачаютьс€ Ђвхолостуї

” пер≥од менопаузи ж≥ноч≥ €Їчники виробл€ють все менше естрогену, а фол≥кули випускають €йцекл≥тини на пор€док р≥дше. ¬ п≥дл≥тковому в≥ц≥ у д≥вчат нал≥чуЇтьс€ приблизно 34 тис. фол≥кул≥в, з €ких за весь репродуктивний пер≥од визр≥ваЇ лише 350 €йцекл≥тин. јле €кщо нав≥ть у в≥ддаленому майбутньому ж≥нка не плануЇ ваг≥тн≥сть, мозок зупин€Ї виробленн€ €йцекл≥тин.

7. ћозок вимагаЇ њжу в буквальному сенс≥

Ћюдський мозок складаЇ всього 2% в≥д загальноњ ваги т≥ла. ѕри цьому на забезпеченн€ його працездатност≥ йде 20% одержуваних з њжею калор≥й ≥ ст≥льки ж кисню. ƒл€ ефективноњ роботи мозку невпинно працюють три артер≥њ, €к≥ накачують його киснем. ѕри закупорц≥ або розрив≥ одн≥Їњ з них, кл≥тини мозку вмирають через брак кисню.

8. Ўлунок вид≥л€Ї сол€ну кислоту

ќрган≥зм людини вид≥л€Ї вельми небезпечну дл€ житт€ р≥дину: шлунковий секрет.  л≥тини шлунка вид≥л€ють сол€ну кислоту, €ка використовуЇтьс€ в промисловост≥ дл€ обробки метал≥в. ¬одночас ст≥нки нашого шлунка спок≥йно витримують цю кислотну атаку без шкоди дл€ себе.

9.  ≥стки стають крихкими через м≥неральний дисбаланс

Ќаш≥ к≥стки м≥ст€ть фтор ≥ кальц≥й. ѕри цьому кальц≥й так само необх≥дний м'€зам ≥ нервовим кл≥тинам. ƒеф≥цит цього елементу спри€Ї тому, що весь поступаючий з њжею кальц≥й витрачаЇтьс€ на потреби м'€з≥в ≥ нерв≥в, а к≥сткам доводитьс€ обходитьс€ без нього.

10. ѕам'€ть допоможе в≥дновити потр≥бна поза

¬и€вл€Їтьс€ дл€ того, щоб згадати необх≥дну дату або под≥ю з житт€, достатньо прийн€ти певну позу. ¬чен≥ к≥лька рок≥в тому встановили, що еп≥зоди з минулого пригадуютьс€ швидше, €кщо в процес≥ спогад≥в ви приймете ту ж позу, що ≥ п≥д час под≥й, €к≥ хочете в≥дновити в пам'€т≥. јле важливо ще й ту позу згадати.