„ому друз≥в менше, н≥ж при€тел≥в?
„ому друз≥в менше, н≥ж при€тел≥в?
 „ому друз≥в менше, н≥ж при€тел≥в?

—п≥лкуванн€ Ї важливим фактором щасливого житт€ кожноњ людини. ƒобре, коли Ї люди, €к≥ завжди вислухають, опин€тьс€ поруч в непросту хвилину. ƒруз≥. јле часто буваЇ, що, маючи потребу в над≥йному плеч≥, ми натрапл€Їмо лише на сп≥вчуваюч≥ посм≥шки. ѕри€тел≥.

ќсобливо важлива на€вн≥сть друз≥в дл€ п≥дл≥тк≥в. ” цей пер≥од соц≥ального становленн€ сп≥лкуванн€ Ї дом≥нуючим фактором дл€ розвитку особистост≥, ≥ знайти хорошого друга стаЇ великим щаст€м. ¬≥дсутн≥сть друз≥в у цьому в≥ц≥ може стати справжньою трагед≥Їю ≥ породити комплекс неповноц≥нност≥. јле €к по€снити дитин≥, в чому р≥зниц€ м≥ж друз€ми ≥ при€тел€ми?

ѕерш за все, краще сказати правду: справжн≥х друз≥в у житт≥ будь-€коњ людини буваЇ дуже мало. ј ось при€тел≥в може бути багато. ћ≥ж друз€ми ≥ при€тел€ми д≥йсно Ї суттЇва в≥дм≥нн≥сть. якщо дитина побачить ц≥ в≥дм≥нност≥, усв≥домить њх, то сама зрозум≥Ї причини такоњ малоњ к≥лькост≥ друз≥в ≥ перестане турбуватис€ з цього приводу.

ћудр≥сть житт€ дорослих людей даЇ розум≥нн€ того, що з друз€ми дозволений св≥й особливий стиль сп≥лкуванн€. ѕричому в≥н вибираЇтьс€ не т≥льки вами, а й друз€ми. « при€тел€ми ж такий стиль сп≥лкуванн€ не дозволений.

—аме слово Ђпри€тельї походить в≥д д≥Їслова Ђприйн€тиї - прийн€ти люб'€зне ставленн€, виражене людин≥ будь-ким. Ћюди легко сприймають наш≥ слова ≥ погл€ди за умови, що вони зб≥гаютьс€ з њх власними. «б≥г у погл€дах на €кусь тему, однакове ставленн€ до чого-небудь викликають у людей почутт€ близькост≥. ќбидва щиро рад≥ють, що Ї в св≥т≥ людина, що розд≥л€Ї таку ж точку зору. Ћюдин≥ завжди приЇмно те, що лестить њњ почутт€м, те, що т≥шить њњ самолюбство, приносить задоволенн€ розуму ≥ зб≥гаЇтьс€ з њњ м≥ркуванн€ми. ≤ншими словами завжди приЇмно те, що т≥шить наше его. ¬с≥ ц≥ ЂприЇмної створюють €кесь ≥люзорне почутт€ взаЇморозум≥нн€. ≤ бажанн€ бути зрозум≥лим ≥ сприйн€тим ≥ншою людиною ц≥лком нормальне. ” житт≥ кожного з нас бувають моменти, коли ми цього дуже потребуЇмо. ¬одночас завжди потр≥бно розум≥ти ≥ пам'€тати, що так≥ зб≥ги можуть бути лише в чомусь. ≤ €кщо людина буде розмовл€ти з вами т≥льки про ЂприЇмнеї, то насправд≥ у нењ немаЇ щирого бажанн€ глибше д≥знатис€ вашу особист≥сть. ѕри цьому такий р≥вень розум≥нн€ ≥ сп≥лкуванн€ задовольн€Ї багатьох людей. 

ўо ж таке справжн€ дружба?

“аке в≥дчутт€ породжуЇтьс€ б≥льш глибоким розум≥нн€м себе та ≥нших. якщо присутн≥ щир≥сть у бажанн≥ зрозум≥ти ≥ншу людину, то можна говорити про дружбу. якщо ж при сп≥лкуванн≥ обговорюютьс€ т≥льки ЂприЇмн≥ї питанн€, то йдетьс€ про при€тельство.

—правжн≥й друг може мати зовс≥м ≥нший погл€д на житт€, в≥н не буде бо€тис€ сказати вам про ЂнеприЇмнеї. ≤ ось ц€ ≥нша точка зору дозвол€Ї нам глибше п≥знати реальн≥сть житт€ ≥ б≥льш мудро њњ сприйн€ти. ƒруг не побоњтьс€ критично висловити вам свою думку з приводу ваших вчинк≥в, але й вас в≥н також уважно вислухаЇ ≥ зробить висновки. ќп≥р нашого розуму до ≥ншоњ точки зору може викликати ворож≥сть, але €кщо людина нам небайдужа, то ми постараЇмос€ вислухати, зрозум≥ти ≥ прийн€ти њњ позиц≥ю. “аким чином, справжн€ дружба даЇ ц≥л≥сне сприйн€тт€ св≥ту, з протилежних бок≥в його про€в≥в. „и багатьох таких людей, €к≥ пр€мо виражають нам в оч≥ свою думку, обход€чи ЂприЇмн≥ї теми, ми можемо терп≥ти б≥л€ себе? ќдиниц≥. ” цьому в≥дпов≥дь на запитанн€, чому справжн≥х друз≥в у людини так мало.