„ому у людей р≥зн≥ групи кров≥?
„ому у людей р≥зн≥ групи кров≥?
 „ому у людей р≥зн≥ групи кров≥?

ƒавно в≥домо, що вс≥ люди на планет≥ розпод≥л€ютьс€ за групами кров≥. ” чому причина такого под≥лу?

¬чен≥ вважають, що причина под≥лу людськоњ кров≥ на чотири групи пол€гаЇ у виконанн≥ захисноњ функц≥њ в≥д ≥нфекц≥йних хвороб. јле в процес≥ еволюц≥њ де€к≥ групи кров≥ перестали поЇднуватис€.

ѕрот€гом стол≥ть н≥хто не п≥дозрював, що кров може бути р≥зною. ќднак п≥д час переливанн€ кров≥ одн≥Їњ людини ≥нш≥й в половин≥ випадк≥в результат був траг≥чним. “ак≥ випадки змусили задуматис€ л≥кар≥в про причини величезноњ к≥лькост≥ летальних результат≥в при переливанн≥ кров≥, що й поклало початок њњ досл≥дженню.

” процес≥ численних експеримент≥в ≥ спостережень вчен≥ в≥дкрили ≥снуванн€ дек≥лькох р≥зних груп кров≥. ¬они також пом≥тили, що при попаданн≥ крапл≥ одного типу кров≥ в кров або сироватку ≥ншоњ, починалос€ групуванн€ кл≥тин, €ке ще називають «злипанн€» або Ђаглютинац≥€ї, п≥сл€ чого кл≥тини руйнуютьс€.

—аме тому вкрай важливо знати групу кров≥ людини. ¬сього ≥снуЇ чотири групи кров≥, при цьому друга група кров≥ Ї найдавн≥шою, а наймолодшою ​​Ї четверта група кров≥. ѕ≥зн≥ше, приблизно три з половиною м≥льйони рок≥в тому, з'€вилас€ трет€ група кров≥ внасл≥док певноњ зм≥ни одного виду цукру в≥д генетичноњ мутац≥њ. ўе через м≥льйон рок≥в стаЇ неактивним ген цукру ≥ з'€вл€Їтьс€ нова мутац≥йна перша группа, €ка не м≥стить цукру другоњ ≥ третьоњ групи. ¬же значно п≥зн≥ше утворилас€ група, що м≥стить цукор другоњ ≥ третьоњ груп, що стала четвертою. “ак ≥ з'€вилис€ чотири основн≥ групи кров≥, необх≥дн≥ дл€ захисту людини в≥д безл≥ч≥ ≥нфекц≥й. ≤ лише по чист≥й випадковост≥ де€к≥ групи кров≥ Ї несум≥сними.

“ак, €кщо людин≥ з третьою групою кров≥ (¬) влити другу групу кров≥ (ј), то спрацюЇ ≥мун≥тет, €кий розц≥нить нев≥домий цукор €к ≥нфекц≥ю, що призведе до неминучоњ захисноњ реакц≥њ орган≥зму, що призведе до важких насл≥дк≥в дл€ орган≥зму.

÷≥каво, що перша група (ќ) при негативному резус≥ Ї ун≥версальною, так €к без проблем п≥дходить до ≥нших групувань через в≥дсутн≥сть резус-антигену, а тому безпечна при переливанн≥ в≥д донора до одержувача.

ј от люди з четвертою групою (ј¬) можуть прийн€ти кров будь-€коњ ≥ншоњ групи, оск≥льки при попаданн≥ сироватки ц≥Їњ групи до ≥нших групувань кров≥ не викликаЇ процесу склеюванн€ кл≥тин.

√рупу кров≥ ми отримуЇмо у спадщину, ≥ вона залишаЇтьс€ прот€гом усього житт€ незм≥нною. ÷≥каве досл≥дженн€ провели вчен≥, що стосуЇтьс€ груп кров≥ та законом≥рност≥ њх розм≥щенн€ по вс≥й земн≥й кул≥. ¬и€вилос€, що ближче до сходу людей з другою групою кров≥ (ј) стаЇ менше, а з третьоњ (¬) — б≥льше. Ќаприклад, в јнгл≥њ 43% населенн€ мають другу групу кров≥, в ≤нд≥њ таких людей всього 15%.

ћи повинн≥ розум≥ти здоров≥ ми або хвор≥, це н≥€к не залежить в≥д групи кров≥. ј от характер людини можна розшифрувати по груп≥ кров≥. “обто певна група кров≥ передбачаЇ справжню суть людини, €ку треба реал≥зувати ≥ про€вити прот€гом житт€.