4 важливих медичних в≥дкритт€ минулого
4 важливих медичних в≥дкритт€ минулого
4 важливих медичних в≥дкритт€ минулого

ўе €кихось сто рок≥в тому медицина була абсолютно не схожа на сучасну. ’то м≥г подумати про ”«ƒ, рентгени, антиб≥отики? ќднак Ї в≥дкритт€, зроблен≥ саме в той пер≥од, ≥ вони до цих п≥р мають важливе значенн€ дл€ нашого житт€.

1. ” 1913 роц≥ н≥мецький бактер≥олог ≈м≥ль јдольф фон Ѕер≥нг створив першу вакцину проти дифтер≥њ. ј йшов в≥н до цього довго...

ўе в 1890 роц≥ в≥н сп≥льно з €понським ученим —≥басабуро  ≥тасато ви€вив, що в кров≥ тварин, що перехвор≥ли на дифтер≥ю, утворюЇтьс€ антитоксин, €кий даЇ ≥мун≥тет на захворюванн€ в майбутньому. ≤ €кщо нехвор≥ючим тваринам в кров ввести сироватку з кров≥ перехвор≥лих, то перш≥ не зараз€тьс€.

“ак вже скоро под≥бну сироватку почали вводити хворим д≥т€м. якраз п≥д час спалахи дифтер≥њ у Ќ≥меччин≥. –езультат, на жаль, був дуже нестаб≥льним. јнтитоксин, що м≥ститьс€ в сироватц≥, д≥€в т≥льки недовгий час ≥ допомагав лише тим, у кого, незважаючи на зараженн€, не було поки €вних ознак хвороби. —творити повноц≥нну вакцину вдалос€ т≥льки до 1913 року.

2. Ќадлишок холестерину шк≥дливий дл€ серц€

“аке в≥дкритт€ зробив рос≥йський вчений ћикола ћиколайович јн≥чков, €ке стало результатом ц≥кавого експерименту. ѕрот€гом де€кого часу в≥н годував кролик≥в жирною тваринною њжею. як результат, тваринки дуже швидко загинули. –озтин показав, що причина смерт≥ Ч закупорка коронарних артер≥й бл€шками холестерину. ÷е ≥ послужило висновком, що жирна њжа небезпечна дл€ здоров'€.

’оча на такий експеримент вченого обрушилас€ маса критики. ѕротивники вказували на те, що кролики Ч травоњдн≥ тварини та њх травна система не пристосована дл€ засвоЇнн€ тваринних продукт≥в. јле про людей цього не скажеш.

ƒосл≥дженн€ отримали своЇ продовженн€ на люд€х, ≥ головний висновок јн≥чкова був п≥дтверджений: надлишок холестерину викликаЇ атеросклероз. —аме тому сучасн≥ л≥кар≥ активно закликають стежити за р≥внем ц≥Їњ речовини в кров≥.

3. ¬и€влено спадкова природа раку

Ѕ≥льше того, з'€вивс€ нав≥ть спец≥альний терм≥н - Ђракова с≥м'€ї. ј вв≥в його вчений з ћ≥чиганського ун≥верситету јлдред —котт ¬артину. ” своњх роботах в≥н описав с≥мейство, в €к≥й люди з покол≥нн€ в покол≥нн€ страждали онколог≥чними захворюванн€ми шлунково-кишкового тракту.

“реба в≥дзначити, що с≥м'€ ц€ була непроста Ч предки ≥ нащадки великого французького ≥мператора Ќаполеона Ѕонапарта. ѕочинаючи з цього прикладу, вчен≥ сьогодн≥ точно знають, що де€к≥ види онколог≥чних захворювань мають спадкову природу. ѕри цьому передаЇтьс€ не саме захворюванн€, а певна мутац≥€ ген≥в, €ка зб≥льшуЇ схильн≥сть до раку. ј ось реал≥зуЇтьс€ вона чи н≥, багато в чому залежить в≥д способу та умов житт€.

4. ¬ид≥лено в≥там≥н ј

ƒв≥ групи вчених, незалежно одна в≥д одноњ (одна п≥д кер≥вництвом б≥ох≥м≥к≥в ≈лмера ћакколум ≥ ћаргарет ƒев≥с, ≥нша - “омаса ќсборна ) ви€вили, що у вершковому масл≥ ≥ €Їчному б≥лку присутн€ речовина, пов'€зана з харчовими жирами. Ќазву Ђв≥там≥н јї речовина отримала в 1916 роц≥ Ч це був перший в≥дкритий в≥там≥н.

Ќа сьогодн≥ властивост≥ в≥там≥ну ј вже добре вивчен≥. ¬≥н Ї обов'€зковим складовим аптечних пол≥в≥там≥н≥в, покликаних п≥дтримувати ≥мун≥тет, покращувати стан шк≥ри, п≥дтримувати гостроту зору. ѕродукти, в €ких в найб≥льш≥й к≥лькост≥ м≥ститьс€ в≥там≥н ј, це €йц€, печ≥нка, вершкове масло, сир, риб'€чий жир, оранжев≥ овоч≥ та фрукти.


22.01.2014