’арчов≥ добавки
’арчов≥ добавки

ѕопул€рн≥сть харчових добавок у —Ўј ≥ «ах≥дн≥й ™вроп≥ росте в геометричн≥й прогрес≥њ. “≥льки лише одн≥ американц≥ витрачають на њх придбанн€ б≥льше 20 млрд. на р≥к. ” той же час експерти вважають, що надм≥рне вживанн€ б≥одобавок, зокрема з кальц≥Їм, може зробити негативний вплив на орган≥зм.

ѕ≥д загрозою серцево-судинна система

ѕров≥вши в≥дпов≥дн≥ досл≥дженн€, група досл≥дник≥в з Ќовоњ «еланд≥њ довела, що за певних умов прийом харчових добавок з кальц≥Їм завдаЇ орган≥зму л≥тн≥х ж≥нок б≥льше шкоди, н≥ж корист≥. ѕри цьому присутн≥сть або в≥дсутн≥сть у таких Ѕадах в≥там≥ну D не граЇ великоњ рол≥.

—ьогодн≥ м≥льйони ж≥нок похилого в≥ку з метою проф≥лактики остеопорозу беруть кальц≥й. ƒ≥йсно, з роками к≥стки стають менш м≥цними ≥ кальц≥й њм необх≥дний. « ≥ншого боку њм не дуже варто захоплюватис€ б≥одобавками, €к≥ м≥ст€ть кальц≥й. як з'€сувалос€, добавки зб≥льшують ризик виникненн€ ≥нфаркт≥в ≥ ≥нсульт≥в. ƒо такого висновку прийшла група вчених з ”н≥верситету ќкленда на чол≥ з професором …еном –ейдом.

–ан≥ше в ход≥ досл≥дженн€ Women's Health Initiative, в €кому вз€ло участь б≥льше 36 тис€ч ж≥нок, був зроблений висновок, що харчов≥ добавки з кальц≥Їм ≥ в≥там≥ном D не зб≥льшують ризик серцево-судинних захворювань. јле професор –ейд ≥ його колеги звернули увагу на те, що на той момент б≥льш≥сть вз€ли участь в досл≥дженн€х ж≥нок вже тривалий час приймали добавки з кальц≥Їм. ” свою чергу це приховувало поб≥чн≥ ефекти в≥д прийому харчових добавок.

¬чен≥ з'€сували, що вс€ справа в тому, що в≥д зб≥льшенн€ к≥лькост≥ кальц≥ю не зростаЇ ризик хвороб серц€ ≥ судин. Ќебезпека криЇтьс€ в р≥зк≥й зм≥н≥ його к≥лькост≥. ƒосл≥дники поспостер≥гали за 16 718 ж≥нками, €к≥ не приймали добавки на момент початку досл≥дженн€. ¬они прийшли до висновку, що в њхньому випадку комб≥нац≥€ кальц≥ю ≥ в≥там≥ну D зб≥льшувало ризик ≥нфаркту на 25%, а ≥нсульту на 13%. ¬исокий р≥вень кальц≥ю в кров≥ може викликати ущ≥льненн€ ст≥нок артер≥й. ÷е в свою чергу призводить до серцево-судинних захворювань.

ѕроанал≥зувавши дан≥ ще 13 досл≥джень (всього 29 000 чолов≥к), учен≥ також ви€вили зв'€зок м≥ж прийомом препарат≥в, що м≥ст€ть кальц≥й ≥ в≥там≥н D, ≥ ризиком ≥нфаркту та ≥нсульту. Ќа думку автор≥в, вс≥ ц≥ дан≥ повинн≥ п≥дштовхнути л≥кар≥в на те, щоб перегл€нути принципи призначенн€ цих препарат≥в л≥тн≥м люд€м.

ѕров≥вши анал≥з ще 13 досл≥джень, в €ких вз€ло участь 29 тис. ос≥б, досл≥джували, також ви€вили зв'€зок м≥ж ризиком виникненн€ серцево-судинних захворювань ≥ прийомом препарат≥в, що м≥ст€ть кальц≥й ≥ в≥там≥н D.

јвтори досл≥дженн€ вважають, що отриман≥ результати стануть в≥дправною точкою до перегл€ду п≥дход≥в до призначенн€ цих препарат≥в л≥тн≥м люд€м та л≥куванн€ остеопорозу в ц≥лому.

¬с€ справа в доз≥

јмериканськ≥ вчен≥ —тенл≥ √ольдфарб ≥ ≈мм≥ ѕейтел з ”н≥верситету ѕенс≥льван≥њ також вивчали вплив б≥одобавок з кальц≥Їм ≥ в≥там≥ном D на орган≥зм. ¬они прийшли до висновку, що надм≥рне вживанн€ таких б≥одобавок, а це спостер≥гаЇтьс€ в ц≥й крањн≥ повсюдно, може мати негативн≥ насл≥дки дл€ здоров'€. –изику найб≥льш схильн≥ пац≥Їнти п≥сл€ пересадки орган≥в, ваг≥тн≥, ж≥нки в пер≥од менопаузи, люди, що знаход€тьс€ на д≥ал≥з≥ ≥ хвор≥ бул≥м≥Їю. ¬елика ймов≥рн≥сть розвитку кальц≥Їво-лужного синдрому (молочно-лужний синдром). ” людей з цим синдромом, а в≥н зустр≥чаЇтьс€ досить часто, можуть загостр€тьс€ проблеми з нирками, сильно п≥двищуЇтьс€ тиск.

јвтори досл≥дженн€ рекомендують люд€м, €к≥ знаход€тьс€ в груп≥ ризику, обмежити споживанн€ кальц≥ю (не б≥льше 1,2–1,5 г на добу). ƒуже важливо весь час контролювати р≥вень кальц≥ю в його кров≥. ÷е треба робити нав≥ть у тому випадку €кщо пац≥Їнти дотримуютьс€ рекомендованоњ дози. «ловживанн€ кальц≥Їм може привести людину на л≥карн€не л≥жко. ” той же час в обмежених дозах кальц≥й, безумовно, корисний дл€ к≥сток ≥ зуб≥в.

«доров≥ ж≥нки, що знаход€тьс€ в посткл≥мактеричному пер≥од≥, повинн≥ приймати добавки, що м≥ст€ть цитрат кальц≥ю. ÷е допоможе њм знизити ризик утворенн€ камен≥в у нирках.

ƒоктор ’аша≥р —аха, голова в≥дд≥ленн€ з вивченн€ метабол≥зму метал≥в при ѕ≥вденно-зах≥дному ун≥верситет≥ “ехасу в ƒаллас≥, вважаЇ, що включенн€ в рац≥он ж≥нок цитрат≥в кальц≥ю забезпечуЇ ще б≥льший захист в≥д сечокам'€ноњ хвороби. ÷ей висновок доктор зробив на основ≥ особистих багатор≥чних спостережень.

««наход€чись в посткл≥мактеричному пер≥од≥ ж≥нки приймають кальц≥й дл€ зм≥цненн€ к≥сток, — говорить доктор —аха. Ч ќднак тривалий час у багатьох фах≥вц≥в були побоюванн€ з приводу того, що кальц≥й може зб≥льшити ризик утворенн€ камен≥в у нирках. ќсь чому таким ж≥нкам разом з добавкам, що м≥ст€ть кальц≥й , потр≥бно одночасно пити ≥ добавки, що м≥ст€ть цитрат кальц≥ю.  оли ви отримуЇте обидва препарати, то њх комб≥нац≥€ не т≥льки не зб≥льшуЇ ризик розвитку сечокам'€ноњ хвороби, але ≥ забезпечуЇ додатковий захист в≥д утворенн€ камен≥в з оксалат≥в ≥ сечовоњ кислоти».

 амен≥ в нирках виникають, коли в сеч≥ з'€вл€Їтьс€ зайва к≥льк≥сть певноњ субстанц≥њ, здатноњ перетворюватис€ в невелик≥ кристали. « них згодом ≥ розвиваютьс€ камен≥. як правило, хворий не в≥дчуваЇ н≥чого до тих п≥р, поки камен≥ не почнуть св≥й рух вниз по сечоводу. ѕри цьому виникають характерн≥ нирков≥ кольки, що в≥др≥зн€ютьс€ гостротою, часом нестерпним болем.

” р€д≥ випадк≥в камен≥ виход€ть з сечею. якщо вони все-таки блокують сечов≥д, то урологи можуть роздр≥бнити њх, використовуючи метод не≥нвазивноњ операц≥њ Ч ультразвукову л≥тотрипс≥ю. ѕри самих великих камен€х у нирках провод€тьс€ порожнинн≥ операц≥њ.

Ќовий погл€д на харчов≥ добавки

≈ксперти в област≥ харчуванн€ впевнен≥: набагато краще отримувати живильн≥ речовини з натуральноњ њж≥, н≥ж приймати в≥там≥ни ≥ б≥одобавки. јмериканська д≥Їтична асоц≥ац≥€ фактично перегл€нула своњ основн≥ принципи щодо харчових добавок.

ѓњ фах≥вц≥ п≥дкреслюють, що в даний час люд€м доступне широке коло багатих поживними речовинами продукт≥в харчуванн€. –≥зноман≥тн≥сть в њж≥ Ї кращим способом дл€ отриманн€ необх≥дних поживних речовин ≥ зниженн€ ризику розвитку хрон≥чних хвороб.

“аку за€ву зроблено медиками на тл≥ пост≥йно зростаючих в —Ўј та крањнах «аходу попул€рност≥ харчових добавок. «а даними статистики, американц≥ щор≥чно витрачають близько 20 млрд долар≥в на б≥олог≥чно активн≥ добавки. “ретина дорослого населенн€ —получених Ўтат≥в використовуЇ пол≥в≥там≥ни ≥ м≥неральн≥ добавки на пост≥йн≥й основ≥.

ћедики вважають, що можлив≥ негативн≥ насл≥дки дл€ здоров'€ населенн€ через прийом великих доз Ѕјƒ. јндреа Ѕой€р, сп≥вавтор допов≥д≥ д≥Їтичноњ асоц≥ац≥њ ≥ ад'юнкт-професор коледжу Ћеман (Ќью-…орк), стверджуЇ, що продукти харчуванн€ - це складна система, вони м≥ст€ть б≥льше поживних речовин, н≥ж Ѕјƒ.  р≥м того, де€к≥ продукти м≥ст€ть кл≥тковину, €ка не входить до складу пол≥в≥там≥н≥в. –азом з тим, јндреа Ѕой€р та њњ колеги не заперечують, що в≥там≥ни можуть заповнити прогалини в рац≥он≥. Ѕ≥льшою м≥рою це стосуЇтьс€ в≥там≥ну D ≥ кальц≥ю, особливо дл€ людей у ​​в≥ц≥. “акож ж≥нкам д≥тородного в≥ку корисно приймати фол≥Їву кислоту дл€ запоб≥ганн€ розвитку вроджених дефект≥в у майбутн≥х д≥тей.

≈ксперти сход€тьс€ на думц≥, що приймати б≥олог≥чно активн≥ добавки потр≥бно обережно. ƒе€к≥ люди приймають Ѕјƒ Ђпро вс€к випадокї, без особливоњ ​​необх≥дност≥. ” кращому випадку, вони ви€вл€ютьс€ марн≥. ≤нод≥ њх передозуванн€ може призвести до сумних насл≥дк≥в дл€ здоров'€.

’арчов≥ добавки не допоможуть схуднути!

’арчов≥ добавки дл€ схудненн€ не працюють, €к стверджують експерти. ѓх прийом призведе не до втрати ваги, а до втрати часу ≥ грошей, даремно витрачених на куп≥влю цих добавок.

Ќезважаючи на райдужн≥ за€ви виробник≥в харчових добавок про те, що њхн≥ продукти здатн≥ зб≥льшити процеси метабол≥зму в орган≥зм≥ людини, активн≥ше спалювати п≥дшк≥рний жир ≥ придушувати апетит, досл≥дженн€ показало, що вс≥ найпопул€рн≥ш≥ д≥Їтичн≥ харчов≥ добавки так само ефективн≥, €к ≥ звичайна вода з-п≥д крана. якщо вони ≥ робл€ть €кийсь позитивний вплив на ф≥гуру, то це пов'€зано виключно з ефектом нав≥юванн€.

—отн≥ тис€ч рос≥€нок регул€рно користуютьс€ р≥зноман≥тними харчовими добавками, €к≥ об≥ц€ють за к≥лька м≥с€ц≥в позбавити ж≥нку в≥д зайвоњ ваги. як≥ т≥льки компоненти не використовуютьс€ виробниками цих добавок - в≥д порошку морськоњ капусти до хитозана (моносахаридах, ви€вленого у молюсках).

Ђ” нас на ринку Ї ≥ так зван≥ жиров≥ магн≥ти, ≥ розчинники жиру, ≥ приглушувач≥ апетиту, ≥ прискорювач≥ метабол≥зму, ≥ блокатори вуглевод≥в ≥ ще ц≥ла купа ≥нших чудо-добавок, Ч говорить досл≥дник “омас ≈ллрот з ”н≥верситету √етт≥нгема в Ќ≥меччин≥. Ч –инок д≥Їтичних харчових добавок набитий п≥д зав'€зку. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йних л≥к≥в, н≥ одна з цих добавок не проходила через серйозн≥ науков≥ досл≥дженн€, €к≥ б п≥дтвердили њњ спроможн≥сть. ј до тих п≥р ми маЇмо право стверджувати, що все це повна н≥сен≥тниц€!ї

«вичайно, доктор ≈ллрот не обмеживс€ порожн≥ми твердженн€ми. –азом з колегами в≥н в≥д≥брав дев'€ть найб≥льш попул€рних харчових добавок, що об≥ц€ють позбавити в≥д зайвоњ ваги, ≥ пров≥в кл≥н≥чн≥ досл≥дженн€. ≈фект в≥д цих добавок пор≥внювавс€ з ефектом в≥д плацебо.

” склад≥ обраних добавок використовувалис€ подр≥бнена капуста, екстракт боб≥в, таблетки з великою концентрац≥Їю харчових волокон, а також карн≥тин (в≥там≥нопод≥бна ам≥нокислота, €ка транспортуЇ в м'€зи жирн≥ кислоти дл€ виробленн€ енерг≥њ). √рупа чолов≥к≥в ≥ ж≥нок приймали або добавки, або звичайн≥ пустушки, причому н≥хто не знав, €к≥ таблетки йому дають. „ерез два м≥с€ц≥ контрольн≥ вим≥ри показали, що н≥€ких ≥стотних зм≥н ваги н≥ в кого з учасник≥в досл≥джень не в≥дбулос€.