«л≥сть. ѕравила виживанн€
«л≥сть. ѕравила виживанн€

„и пом≥тили ви, €ка еп≥дем≥€ сьогодн≥ охопила б≥льшу частину нашого населенн€? ѓњ ≥мТ€ «л≥сть. Ќакричали один на одного два вод≥€ на парковц≥, або виступили проти р≥шенн€ влади ц≥л≥ угрупуванн€ незадоволених людей — все це показник Їдиноњ соц≥альноњ проблеми — злост≥.

Ћ≥кар≥ вже давно визначили, що емоц≥њ впливають на здоровТ€ людини. ≤ чим б≥льш негативна емоц≥€, тим б≥льше страждаЇ наш орган≥зм. ћи не можемо втекти в≥д своњх почутт≥в, але €кщо навчимос€ використовувати њх рац≥онально, то перетворимо на ≥нструмент, що стимулюЇ нас в певних ситуац≥€х. «наЇте, чим небезпечна зл≥сть? ѕри надто сильному њњ про€в≥ утворюЇтьс€ величезна к≥льк≥сть адренал≥ну, кортизону та ≥нших сильнод≥ючих речовин, здатних стати причиною бол≥в у шињ та потилиц≥, сильних головних бол≥в, виразки шлунку та ≥нших небезпечних захворювань.

ј ще важливо памТ€тати, що зл≥сть сама по соб≥ марна, оск≥льки скориставшись нею, ми все одно не отримуЇмо бажане: ан≥ поваги, ан≥ любов≥, нав≥ть м≥сц€ на парковц≥. јле й придушувати зл≥сть теж безглуздо, тому що вона маЇ властив≥сть накопичуватис€.  раще за все, це уникати ситуац≥й озлобленост≥. јле €кщо вже п≥зно, то корисно висловитис€ близьк≥й людин≥, а в подальшому спробувати проанал≥зувати свою зл≥сть. ¬≥дм≥нна порада — у момент «злого» пер≥оду ≥нтенсивно навантажувати себе ф≥зично, це даЇ вих≥д сильним емоц≥€м. ≤ взагал≥ — част≥ше посм≥хайтес€, нав≥ть €кщо не до посм≥шок, ≥ св≥т посм≥хнетьс€ вам у в≥дпов≥дь!