Сльози на очах можуть розповісти багато про що: про душевний біль, про фізичний біль або просто бути симптомом очного захворювання. Так що ж викликає у нас сльози і що вони являють собою?

Сльози дійсно можуть бути різними: одні ллються від болю, отриманого під час забиття, а інші просто від різання цибулі. У той же час слізна рідина необхідна для підтримки нормальної функції очей. Сльози зволожують поверхню очного яблука, забезпечують гладкість і чистоту рогівки, механічно видаляють мікроби і чужорідні тіла. А ще сльози містять речовину лізоцим що має бактерицидну дію.

Здорові очі мають прозорі сльози, які мають слабко лужню реакцію, вони містять 99% води, близько 0,1% білка і близько 0,8% мінеральних солей, що й пояснює їх солоний смак. У нормі протягом доби виділяється близько одного кубічного сантиметра слізної рідини.

У механізмі сльозоточіння беруть участь маленькі залози, розсіяні в слизовій оболонці повік, і великі залози, розміром з мигдальний горіх, що розташовується під верхньо-зовнішнім краєм орбіти.

Для зволоження очей досить тієї кількості рідини, яку виділяють маленькі залози. Але якщо око піддається механічному роздратуванню або запальному процесу причому не тільки в оці, а й у навколишніх його ділянках, або в носі, на морозі, вітрі, під впливом емоційних і нервово-психічних факторів, починається рясне сльозовиділення — вступає в дію велика слізна заліза і з'являються великі сльози.

При порушенні секреції слізних залоз може спостерігатися сльозоспускання, що може бути ознакою порушення сльозовивідного апарату. Але буває й так, що секреція сліз недостатня, наприклад, у жінок в клімактеричному періоді, при захворюванні самої залози, її травмі і запальних процесах.

Недолік сліз викликає відчуття сухості або стороннього тіла в оці, в цьому випадку збільшується ймовірність інфікування, а коли очне яблука погано змазано, це в кінцевому рахунку може спричинити за собою зниження зору.

Так чому ж все-таки ми плачемо, отримуючи хворобливі відчуття? Справа в тому, що вони теж є подразниками, причому як природного характеру, так і штучного. До першого, наприклад, можна віднести зубний біль, до штучного - почуття образи або втрати. Пояснюється це тим, що слізна крапля містить гормон, що відповідає за реакцію на емоції. Ми добре знаємо, що крім реакції на біль, може трапитися і реакція на радість чи розлуку, коли ми теж плачем.

До речі, у новонароджених в перші місяці життя сльози не течуть. Як би вони не плакали, очі залишаються сухими, так як функціональний зв'язок нервової системи та слізної залози ще не встановлений.