як допомогти людин≥ при еп≥лептичному припадку?
як допомогти людин≥ при еп≥лептичному припадку?
 як допомогти людин≥ при еп≥лептичному припадку?

якщо вам хоч раз довелос€ стати св≥дком еп≥лептичного нападу, то напевно ви ловили себе на думц≥, що треба обов'€зково навчитис€ надавати першу допомогу в такому непередбаченому випадку.

≈п≥лепс≥€ Ї одним з нечисленних захворювань, напади €кого викликають у людей розгублен≥сть ≥ часто пан≥ку. ¬ основному це пов'€зано з тим, що мало хто д≥йсно знаЇ, що потр≥бно робити п≥д час нападу, щоб не нашкодити хворому. “ак≥ напади завжди з'€вл€ютьс€ раптово ≥ здаютьс€ некерованими.

«г≥дно з даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'€, еп≥лепс≥Їю страждають б≥льше 40 м≥льйон≥в людей. ” 50 % випадк≥в еп≥лепс≥€ починаЇтьс€ в дитинств≥ чи юнацтв≥. «а оц≥нками ¬ќќ«, до 80 % хворих на еп≥лепс≥ю при отриманн≥ в≥дпов≥дного л≥куванн€, можуть вести нормальний спос≥б житт€.

≈п≥лепс≥€ - це хрон≥чне захворюванн€, €ке про€вл€Їтьс€ раптовими судорожними припадками . ѕричину припадк≥в встановили вчен≥ минулого стол≥тт€ - надм≥рно висока б≥оелектрична активн≥сть кл≥тин головного мозку (нейрон≥в). ” норм≥ вс≥ нейрони генерують певний потенц≥ал, але €кщо активн≥сть де€ких з них перевищуЇ порогове значенн€, в≥дбуваЇтьс€ електричний розр€д, €кий поширюЇтьс€ на весь головний мозок. ÷е ≥ Ї причиною великого еп≥лептичного припадку.

якщо людина страждаЇ на еп≥лепс≥ю, то вона сама ≥ њњ близьк≥ повинн≥ навчитис€ передбачати под≥бн≥ ситуац≥њ ≥ справл€тис€ з ними. ѕершу дол≥карську допомогу треба надавати максимально швидко ≥ точно, це допоможе запоб≥гти чиЇњсь загибел≥.

ѕров≥сниками нападу можна вважати наступн≥ ознаки:

  • п≥двищена драт≥влив≥сть,
  • зм≥на звичних стереотип≥в повед≥нки — надм≥рна сонлив≥сть чи п≥двищена активн≥сть,
  • короткочасн≥ напади м'€зових посмикувань, але €к≥ проход€ть самост≥йно,
  • р≥дше може з'€витис€ плаксив≥сть ≥ стан тривожност≥.

ƒопомога при еп≥лептичному припадку повинна бути надана своЇчасно, але без докладанн€ зайвих ф≥зичних зусиль. якщо св≥дком еп≥лептичного нападу стала неп≥дготовлена ​​людина, то ц€ картина, звичайно, може њњ нал€кати. —удоми, синюшн≥сть шк≥ри, п≥на з рота, крик Ч все це може стати причиною сильного стресу. “им не менше, треба про€вити тверд≥сть духу, щоб запоб≥гти загибел≥ хворого до прињзду швидкоњ допомоги.

ќтже, що можна зробити:

1. ”класти хворого на плоску ≥ краще м'€ку поверхню, щоб уникнути травм ≥ синц≥в.

2. «н€ти вс≥ ст€гуючи предмети од€гу Ч краватку, рем≥нь, ком≥р сорочки, розстебнути гудзики ≥ т.п.

3. ѕовернути голову на б≥к, щоб хворий не м≥г вдихнути своњ блювотн≥ маси або слину.

4. ѕритримувати руки ≥ ноги, але перешкоджати судорогам не можна, так €к це може обернутис€ переломами або ≥ншими травмами.

5. якщо п≥д час нападу в≥дкритий рот, то потр≥бно вставити м≥ж зуб≥в щось м'€ке (складену в к≥лька раз≥в серветку, носовичок, рушник), це попередить прикушуванн€ €зика, щоки, крошени€ або перелому зуб≥в. “вердих предмет≥в краще уникати. јле €кщо щелепи з≥мкнут≥, не треба намагатис€ з силою в≥дкривати рот ≥ вставл€ти м≥ж зубами €кийсь предмет.

6. Ќе можна давати пити воду або ≥нш≥ л≥ки, так €к вони можуть потрапити в дихальне горло.

7. ѕ≥сл€ припадку не намагайтес€ розбудити хворого.

ѕ≥сл€ нападу треба дати людин≥ можлив≥сть добре в≥дпочити, виключити з харчуванн€ вс≥ продукти, €к≥ можуть зм≥нювати швидк≥сть процес≥в у нервов≥й тканин≥. ƒл€ цього краще в≥дмовитис€ в≥д кави (нав≥ть кави без кофењну), м≥цного чаю, занадто солоних продукт≥в, спец≥й, копченостей ≥ маринад≥в.

ќбов'€зково вс≥ хвор≥, €к≥ страждають еп≥лептичними нападами, повинн≥ перебувати на диспансерному обл≥ку.