Ќав≥що нам потр≥бн≥ шк≥длив≥ звички?
Ќав≥що нам потр≥бн≥ шк≥длив≥ звички?
Ќав≥що нам потр≥бн≥ шк≥длив≥ звички?

јмериканськ≥ вчен≥ нещодавно провели досл≥дженн€, €ке показало, що не вс≥ шк≥длив≥ звички насправд≥ шк≥длив≥. Ѕагато з них принос€ть користь нашому орган≥зму.

ѕ≥д звичкою маЇтьс€ на уваз≥ часто повторювана д≥€, €ка часто буваЇ несв≥домою.

ƒосл≥дники з ѕ≥вденнокал≥форн≥йського ун≥верситету вважають, що звичка вимагаЇ осмисленн€ ≥ зд≥йснюЇтьс€ автоматично. ” зв'€зку з цим мозок сприймаЇ њњ €к в≥дпочинок. ѕри цьому псих≥ка людини т≥льки виграЇ, тому що в так≥ моменти в≥дпочинку мозок «перезавантажуЇтьс€» ≥ починаЇ краще працювати, а це дуже корисно в критичних ситуац≥€х дл€ прийн€тт€ оперативного р≥шенн€.

ќтже, €к≥ шк≥длив≥ звички можна й викор≥нювати?

Ћа€тис€ матом. Ѕританськ≥ фах≥вц≥ з'€сували, що коли людина щедро лаЇтьс€ матом, в кров≥ п≥двищуЇтьс€ р≥вень гормон≥в щаст€ — ендорф≥н≥в, €к≥ д≥ють на орган≥зм €к сильне болезаспок≥йливе. “акож у кров викидаЇтьс€ ≥ гормон стресу адренал≥н, €кий спри€Ї звуженню судин, скороченню м'€з≥в, зб≥льшуЇ частоту серцебитт€ ≥ диханн€. ¬се це прискорюЇ процес мисленн€ ≥ захищаЇ в≥д стресу.

Ќестриман≥сть емоц≥й. ¬чен≥ встановили, що €кщо людина даЇ волю своњм емоц≥€м ≥ бурхливо реагуЇ на напружен≥ ситуац≥њ, у нењ значно менше вид≥л€Їтьс€ гормону стресу Ч кортизолу. “ак≥ нестриман≥ в емоц≥€х люди краще ≥ швидше приймають р≥шенн€, оск≥льки зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть глютамина, €кий стимулюЇ пам'€ть ≥ концентрац≥ю уваги. ј ось стриман≥ в про€в≥ емоц≥й люди п≥ддають себе ризику ожир≥нн€ ≥ серцево-судинних захворювань.

“ривале просиджуванн€ в ≤нтернет≥. Ѕагато хто вважаЇ таке проведенн€ часу ≥нтернет-залежн≥стю, але американський псих≥атр √ер≥ —мол знайшов масу позитивних момент≥в у ц≥й звичц≥. ѕри частому користуванн≥ електронною поштою, в≥део≥грами, пошуком мозок пристосовуЇтьс€ до обробки великоњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ, таким чином виробл€Їтьс€ навик схоплювати все нальоту. ” таких умовах стр≥мко зростаЇ IQ, а це попереджаЇ старече недоумство. Ћюди, €к≥ б≥льшу частину часу провод€ть в ≤нтернет≥, швидше знаход€ть вих≥д з≥ складних ситуац≥й, оск≥льки щодн€ тренують центри мозку, в≥дпов≥дальн≥ за лог≥ку ≥ прийн€тт€ р≥шень.

Ћ≥нуватис€. як не дивно, але л≥нуватис€ корисно, що дов≥в н≥мецький професор ѕетер јкст. ¬≥н стверджуЇ, що це допомагаЇ не т≥льки здоров'ю, але й кар'Їр≥. —права в тому, що в моменти л≥н≥ ми €к би накопичуЇмо в соб≥ силу ≥ енерг≥ю, на в≥дм≥ну в≥д трудогол≥к≥в, €к≥ порушують природн≥ б≥оритми свого орган≥зму. ј б≥оритм людини так влаштований, що кожн≥ дв≥ години прот€гом дн€ орган≥зм в≥дпочиваЇ.

–изикувати. ¬ р≥вн≥й м≥р≥ €к спок≥й, нашому орган≥зму ≥нод≥ необх≥дний адренал≥н. ¬≥н п≥двищуЇ обм≥н речовин, покращуЇ живленн€ мозку, посилюЇ ≥мун≥тет. ƒоведено, що нестача адренал≥ну скорочуЇ тривал≥сть житт€. “ак що ризикуйте на здоров'€, але з розумом!