Ђѕол≥ц≥€ї орган≥зму
Ђѕол≥ц≥€ї орган≥зму

—ьогодн≥ все част≥ше доводитьс€ стикатис€ з р≥зноман≥тними розладами ≥мунноњ системи. ¬она покликана охорон€ти орган≥зм людини в≥д ≥нфекц≥й, але ≥ в н≥й в≥дбуваютьс€ порушенн€, €к≥ можуть призвести до катастроф≥чних результат≥в. „и можна €кимось чином вплинути на ≥мун≥тет людини, оновити ≥мунну систему, щоб значно знизити захворюван≥сть?

” гризун≥в вийшло

≤зрањльськ≥ вчен≥ з ун≥верситету «“ехн≥он» за€вл€ють, що оновити ≥мунну систему можливо. Ќа в≥кових лабораторних мишах було проведено ориг≥нальний досв≥д. √ризунам видалили частину ¬-кл≥тин, що в≥дпов≥дають за виробленн€ антит≥л. ¬они в≥д≥грають важливу роль у забезпеченн≥ гуморального ≥мун≥тету. ƒл€ в≥дновленн€ балансу к≥стковий мозок гризун≥в почав виробл€ти нов≥ ¬-кл≥тини. ¬≥дбувалос€ оновленн€ ≥мун≥тету. ¬чен≥ спод≥ваютьс€, що досл≥дженн€ допоможуть люд€м навчитис€ в≥дновлювати ≥мун≥тет, €кий втрачаЇтьс€ з в≥ком.

Ќовий погл€д

≤мунна система — досить складна функц≥ональна структура орган≥зму людини. « одного боку вона покликана п≥дтримувати пост≥йн≥сть кл≥тинного складу тканин ≥ орган≥в, з ≥ншого Ч в≥дображати агрес≥ю потрапившим в орган≥зм в≥рус≥в, м≥кроб≥в ≥ ≥нших патогенних фактор≥в. ≤мунна система повинна своЇчасно розп≥знавати Ђнепрошених гостейї, знищувати все чужор≥дне, виводити з орган≥зму ≥ збер≥гати пам'€ть про попередн≥ агрес≥њ, з метою оперативного реагуванн€ на нов≥ вторгненн€. –озум≥нн€ принцип≥в роботи ≥мун≥тету дозволить уникнути багатьох серйозних проблем з≥ здоров'€м.

”чен≥ з  ембр≥джського ун≥верситету нещодавно представили принципово новий погл€д на роботу ≥мунноњ системи людини. Ѕританськ≥ ескулапи впевнен≥, що њх в≥дкритт€ дозволить створити б≥льш ефективн≥ л≥ки в≥д гострих респ≥раторно-в≥русних ≥нфекц≥й (√–¬≤).

” медичних колах вважалос€, що м≥ст€тьс€ в кров≥ антит≥ла борютьс€ з в≥русами поза кл≥тинами орган≥зму. ‘ах≥вц≥ кембр≥джськоњ Ћаборатор≥њ молекул€рноњ б≥олог≥њ стверджують, що ц€ точка зору була помилковою. Ќав≥ть п≥сл€ проникненн€ в≥рус≥в та збудник≥в хвороби в кл≥тини, антит≥ла можуть њх перемогти.

¬чен≥ з туманного јльб≥ону визначили механ≥зм цього процесу. јнтит≥ла проникають всередину кл≥тини сл≥дом за в≥русом ≥ привод€ть в д≥ю б≥лок Ђ“р≥м-21ї. ќстанн≥й блокуЇ в≥рус ≥ виводить його з кл≥тки. ѕрот€гом двох годин б≥лок руйнуЇ в≥рус. —ама кл≥тина за цей час постраждати не встигаЇ. «араз фах≥вц≥ працюють над тим, щоб посилити цей процес. “им самим можна буде набагато ефективн≥ше боротис€ з респ≥раторно-в≥русними ≥нфекц≥€ми.

«б≥й у ≥мун≥тет≥

як зазначалос€ вище, в завданн€ ≥мунноњ системи входить своЇчасне ви€вленн€ чужор≥дних кл≥тин (у тому числ≥ кл≥тин пухлини, бактер≥й, в≥рус≥в ≥ т.д.) ≥ подальше њх знищенн€. ” той же час у сам≥й ≥мунн≥й систем≥ можуть в≥дбуватис€ порушенн€, €к≥ часом призвод€ть до катастроф≥чних результат≥в. «б≥й у ≥мун≥тет≥ може в≥дбуватис€, принаймн≥, з чотирьох причин: ≥нфекц≥€ може ви€витис€ занадто сильною, ≥мун≥тет ослабленим, ≥мунна система може порахувати шк≥дливим ≥ неадекватно зреагувати проти абсолютно безпечнњ речовини (про€в алерг≥чних реакц≥й), а також визнати ворогом власн≥ кл≥тини ≥ почати знищувати њх.

якщо у людини в норм≥ ≥мунна система, то вона в≥др≥зн€Ї власн≥ кл≥тини в≥д чужор≥дних. ” процес≥ ембр≥онального розвитку формуЇтьс€ толерантн≥сть до б≥лк≥в ≥ кл≥тин власних тканин. ѕри виникненн≥ порушень толерантност≥ до б≥лк≥в ≥ кл≥тин зм≥нюЇтьс€ нападом на них. ≤мун≥тет починаЇ атакувати тканини орган≥зму спец≥альними кл≥тинами ≥ знищувати њх. ” результат≥ виникають ауто≥мунн≥ захворюванн€. —ьогодн≥ в≥домо б≥льше 80 р≥зновид≥в цих захворювань. ѓх прийн€то под≥л€ти на дв≥ групи. ѕри органоспециф≥чних захворюванн€х ≥мун≥тет агресивно реагуЇ проти одного органу. ѕри системних Ч уражаютьс€ р≥зн≥ тканини або органи.

ѕоштовхом до розвитку ауто≥мунних захворювань можуть послужити зовн≥шн≥ чинники. ѕ≥д д≥Їю л≥карських препарат≥в ≥ в≥рус≥в б≥лки орган≥зму можуть почати видозм≥нюватис€. ≤мунна система сприймаЇ њх €к чужор≥дн≥ ≥ починаЇ знищувати. ƒостов≥рно нев≥домо чому в≥дбуваЇтьс€ помилка ≥мунноњ системи, ≥ вона починаЇ виробл€ти антит≥ла проти власних кл≥тин. ¬чен≥ вважають, що ауто≥мунн≥ захворюванн€ супроводжуютьс€ мутац≥€ми на молекул€рному р≥вн≥. «алишилос€ зрозум≥ти, що викликаЇ мутац≥њ.

” той же час медики пом≥тили тенденц≥ю, що €кщо серед родич≥в вже були прецеденти, ризик виникненн€ захворюванн€ п≥двищуЇтьс€. Ѕлижча спор≥днен≥сть Ч б≥льший ризик. якщо у людини д≥агностують п≥двищенн€ р≥вн€ де€ких гормон≥в, то йому треба бути особливо обережним, уникати ≥нфекц≥йних захворювань. «апальн≥ процеси в орган≥зм≥ необх≥дно л≥кувати до повного одужанн€.

Ђ”бивц≥ї ≥мун≥тету

« настанн€м ранньоњ весни, р≥зних еп≥дем≥й багато особливо нал€гають на ударн≥ дози пол≥в≥там≥нних комплекс≥в з п≥двищеним вм≥стом в≥там≥н≥в ≥ м≥кроелемент≥в. ј вони в свою чергу можуть не засвоюватис€ орган≥змом. ” той же час зб≥льшують навантаженн€ на печ≥нку, нирки ≥ можуть викликати алерг≥ю. ” результат≥ ≥мун≥тет слабшаЇ. Ќадм≥рне споживанн€ жиророзчинних в≥там≥н≥в ј, ƒ ≥ де€ких м≥нерал≥в може викликати серйозн≥ ускладненн€.

ўо робити?

¬≥там≥ни, що м≥ст€тьс€ в продуктах, засвоюютьс€ набагато краще. Ќайкраще засвоюютьс€ в≥там≥ни природним шл€хом, тобто з њж≥. ¬≥там≥ну — дуже багато в шк≥рц≥ к≥в≥, квашен≥й капуст≥, в≥двар≥ або сироп≥ шипшини, обл≥пис≥, в цитрусових, болгарському перц≥. «вичайних порц≥й ц≥лком достатньо дл€ захисту здорового орган≥зму. ќбстеживши понад ш≥стнадц€ть тис€ч американц≥в, починаючи з двор≥чного в≥ку, вчен≥ з≥ штату  ал≥форн≥€ переконалис€ наск≥льки важливо молоко дл€ здоров'€ людини, п≥дтримки ≥мунноњ системи. ¬оно Ї основним джерелом в≥там≥ну D ≥ забезпечуЇ майже половину необх≥дних дл€ орган≥зму в≥там≥н≥в. ƒл€ д≥тей молоко забезпечуЇ майже дв≥ третини в≥д загального вм≥сту в≥там≥ну D. ¬≥дсутн≥сть молока в дит€чому рац≥он≥ харчуванн€ практично неможливо заповнити. ¬≥там≥н D, зг≥дно з новими досл≥дженн€ми, може захистити в≥д хвороб серц€, г≥пертон≥њ, д≥абету ≥ де€ких вид≥в раку. –екомендована доза (400 ћќ в≥там≥ну D на день) м≥ститьс€ в чотирьох скл€нках знежиреного молока. јмериканськ≥ б≥ологи довели потужний позитивний ефект на ≥мун≥тет людини печериць. ÷≥ гриби п≥двищують активн≥сть критичних кл≥тин ≥мунноњ системи. –ечовини, що м≥ст€тьс€ в печериц€х, зб≥льшують виробництво против≥русних б≥лк≥в.†

≤ все ж самий над≥йний зас≥б зм≥цненн€ ≥мун≥тету Ч загартовуванн€.

09 березн€, 2011 року.