„и Ї пор€тунок в≥д м≥грен≥?
„и Ї пор€тунок в≥д м≥грен≥?

≤ знову в≥н — р≥жучий б≥ль на п≥вголови, в≥д €кого н≥куди не д≥тис€ Ч це м≥грень. ≤ немаЇ засоб≥в, ≥ немаЇ н≥€кого пор€тунку... ™дине, що залишаЇтьс€ Ч чекати, коли вона сама в≥дступить.

—аме в≥д м≥грен≥ страждав герой Ѕулгакова ѕонт≥й ѕ≥лат. Ћ≥кар √ален дав хвороб≥ назву гем≥кран≥€, «гем≥» переклад≥ з латин≥ означаЇ половина, а Ђкран≥умї Ч голова).

ўе за чотириста рок≥в до нашоњ ери л≥кар≥ почали вид≥л€ти м≥грень серед ≥нших вид≥в головного болю, п≥дкреслюючи його специф≥чн≥ ознаки: тимчасовий характер напад≥в болю, що не загрожують життю, ≥ њх однотипн≥сть, а також в≥дсутн≥сть будь-€ких ускладнень п≥сл€ њх завершенн€.

” XVIII стол≥тт≥ швейцарськ≥ л≥кар≥ припустили зв'€зок напад≥в з порушенн€м д≥€льност≥ мозкових судин. ѕот≥м вони пом≥тили, що больов≥ напади супроводжуютьс€ зоровими, а ≥нколи ≥ руховими порушенн€ми. ” той же час голландець ¬ан-дер-Ћ≥нден пов'€зав напад м≥грен≥ з менструальним циклом у ж≥нок. —еред причин м≥грен≥ практикуюч≥ л≥кар≥ вид≥лили ≥ зловживанн€ шоколадом. ј ще через сто рок≥в медики ви€вили, що м≥грень передаЇтьс€ у спадок по материнськ≥й л≥н≥њ.

ќднак минули стол≥тт€, але на жаль, з час≥в прокуратора мало що зм≥нилос€, ≥ сьогодн≥ кожна п'€та людина на земл≥ розум≥Ї його скарги. ѕричому ж≥нки тут займають л≥дуюч≥ позиц≥њ - вони становл€ть три чверт≥ вс≥х, хто страждаЇ в≥д м≥грен≥. ќднак ≥ сильн≥й половин≥ людства д≥сталос€ в≥д м≥грен≥, кажуть, нею страждали ёл≥й ÷езар, ‘редер≥к Ўопен, Ћьюњс  еролл, ≈дгар ѕо ≥ нав≥ть «игмунд ‘рейд.

ѕройшли стол≥тт€, але н≥€к≥ медичн≥ дос€гненн€ не змогли позбавити людину в≥д головного болю. Ќевже немаЇ н≥€коњ можливост≥ допомогти соб≥? ¬и€вл€Їтьс€, полегшити стражданн€ можна, €кщо точно встановити його причину. јдже голова може розбол≥тис€ ≥ в≥д духоти, ≥ в≥д голоду ≥ нав≥ть в≥д занадто т≥сних туфель.

—имптоми м≥грен≥

Ќайб≥льш характерною ознакою м≥грен≥ Ї гострий пульсуючий б≥ль, локал≥зований в одн≥й половин≥ черепа. —еред ≥нших ознак м≥грен≥:

  • п≥двищена чутлив≥сть до св≥тла ≥ р≥зких звук≥в;
  • зонлив≥сть;
  • загальна слабк≥сть;
  • порушенн€ руховоњ функц≥њ;
  • порушенн€ зору (мелькають перед очима кола, сп≥рал≥ ≥ т.д., що передують приступу м≥грен≥);
  • нудота;
  • блювота (часто п≥сл€ блювоти напад болю може пройти).

ѕричини м≥грен≥

” б≥льшост≥ випадк≥в м≥грень носить спадковий характер. ≤ншими причинами нападу головного болю можуть виступати стреси, хвилюванн€, нервове ≥ ф≥зичне напруженн€. ¬икликати м≥грень можуть ≥ де€к≥ продукти: шоколад, молоко, сир, €йц€, цитрусов≥, копченост≥, жирн≥ страви, алкоголь. √оловний б≥ль може початис€ €к реакц≥€ на запах, сильний шум, довгу њзду в автомоб≥л≥, перем≥ну погоди.

Ћ≥куванн€ м≥грен≥

≤ хоч радикального засобу боротьби з м≥гренню медицина ще не знайшла, проте л≥кар≥ рекомендують гасити напад в його зародку, коли головного болю ще немаЇ, але вже з'€вилис€ його пров≥сники Ч драт≥влив≥сть, плаксив≥сть, п≥двищена спрага, бажанн€ що-небудь з'њсти незвичайне. ј взагал≥ краще простежити за собою ≥ зрозум≥ти, що саме викликаЇ у вас напади. якщо м≥грень - реакц≥€ на де€к≥ продукти, то можна просто в≥дмовитис€ в≥д них. —кладн≥ше йде справа з циклами ≥ стресами. ” першу чергу сл≥д зм≥цнювати нервову систему ≥ вчитис€ адаптуватис€. ѕоради хоч ≥ банальн≥, але €кщо навчитис€ розслабл€тис€, стежити за режимом сну ≥ харчуванн€, б≥льше в≥дпочивати на природ≥, то можна уникнути багатьох неприЇмностей, викликаних м≥гренню.