ўо допоможе нам стати розумн≥шими?
ўо допоможе нам стати розумн≥шими?
ўо допоможе нам стати розумн≥шими?

ƒана статт€ заснована виключно на наукових фактах. як в≥домо, вчен≥ — люди розумн≥. ўо допомогло њм ви€вити своњ розумов≥ зд≥бност≥: гени, осв≥та або наполеглив≥сть? Ќапевно, все в комплекс≥. јле Ї й ≥нш≥ реч≥, €к≥ допомагають п≥двищити км≥тлив≥сть, що довели т≥ ж вчен≥.

5. Ќаш од€г

Ќеспод≥ване в≥дкритт€, але факт Ч од€г, €кий ми носимо, здатний впливати на нашу км≥тлив≥сть. ” досл≥дженн≥ вз€ли участь добровольц≥, €ким було запропоновано вир≥шувати лог≥чн≥ задачки. ѕри цьому вс≥х добровольц≥в под≥лили на дв≥ групи: половина учасник≥в була од€гнена в звичайний од€г, ≥ншу половину попросили над≥ти лабораторн≥ халати. ƒивно, але добровольц≥ в халатах зробили набагато менше помилок.

ўоб переконатис€, що це не просто зб≥г, вчен≥ запропонували учасникам ≥нш≥ задачки. Ќа цей раз на вс≥х од€гнули халати, але одним сказали, що на них халати досл≥дник≥в, а ≥ншим, що вони нос€ть халати художник≥в. ≤ що ви думаЇте? “≥, хто був у «халатах досл≥дник≥в», знову зробили менше помилок!

≈ксперимент переконав, що так званий Ђод€г вченогої надаЇ значний психолог≥чний ефект. Ћюди в халатах в≥дчули себе справжн≥ми ученими, а це змушуЇ њх викладатис€ по повн≥й.

“ак само пом≥чено, що б≥к≥н≥ надаЇ зворотний ефект на ж≥нок. ƒл€ цього дв≥ групи ж≥нок од€гнули в светри ≥ б≥к≥н≥. ¬и€вилос€, що т≥, хто був од€гнений у светри, м≥ркували набагато краще. ј ось на км≥тлив≥сть чолов≥к≥в купальн≥ костюми н≥€к не вплинули.

4. ѕоганий настр≥й

ѕарадоксальне в≥дкритт€ вчених: поганий настр≥й робить нас розумн≥шими. ≈ксперимент провели австрал≥йськ≥ вчен≥, €к≥ показували добровольц€м ф≥льми нейтрального зм≥сту ≥ про рак ≥ смерть. ѕ≥сл€ перегл€ду њм запропонували р≥зн≥ завданн€. ¬и€вилос€, що т≥, у кого був поганий настр≥й п≥сл€ перегл€ду ф≥льму, зробили менше помилок ≥ про€вили краще анал≥тичн≥ зд≥бност≥, створили б≥льш креативн≥ колаж≥.

3. “анц≥

¬же давно вчен≥ стурбован≥ тим, €к перемогти старече недоумство. « ц≥Їю метою вони анал≥зують вплив р≥зних д≥€льностей, €к≥ можуть п≥дтримати ≥нтелект на належному р≥вн≥. “е, що люди, що не дозвол€ють своЇму мозку л≥нуватис€, р≥дше страждають у старост≥ недоумством, доведено давно. —аме тому рекомендуЇтьс€ част≥ше тренувати св≥й мозок кросвордами ≥ задачками. ќднак б≥льш ефективним засобом назван≥ танц≥! ÷ей вид д≥€льност≥ людини дозвол€Ї знизити ризик розвитку недоумства на 76%. ѕри цьому такий ефект дають саме танц≥, а не б≥г, плаванн€ або будь-€ка ≥нша активна д≥€льн≥сть.

2. Ќ≥котин

« дитинства нам твердили: Ђ рапл€ н≥котину здатна вбити кон€, а людину ≥ погот≥вї. ќднак, схоже, н≥котин разом з згубною д≥Їю паралельно п≥двищуЇ розумов≥ зд≥бност≥ нашого мозку.

ƒанськ≥ вчен≥ з'€сували, що н≥котин, що м≥ститьс€ в сигаретах, покращуЇ пам'€ть ≥ здатн≥сть до навчанн€. ѕротестувавши н≥котиновий пластир на л≥тн≥х люд€х, €к≥ страждають на хворобу јльцгеймера, вчен≥ пом≥тили, що через де€кий час вони почали в два рази швидше в≥дпов≥дати на запитанн€. јле €кщо ви не страждаЇте хворобою јльцгеймера, то не експериментуйте з н≥котином, так €к до здорових людей це не в≥дноситьс€.

1. ≈лектрика

як би дивно це не звучало, але дл€ того, щоб мозок змусити краще працювати, його можна Ђзар€дитиї.

јвстрал≥йськ≥ вчен≥ створили так звану Ђпр€му транскран≥альну електричну стимул€ц≥юї мозку. «а допомогою ц≥Їњ системи вчен≥ направл€ють в мозок см≥ливц€ електричний струм, щоб зрозум≥ти, чи буде в≥н краще м≥ркувати. ≤ переконалис€, що добровольц≥, €к≥ зважилис€ на це, д≥йсно вир≥шували б≥льш складн≥ задачки, н≥ж середньостатистична людина. Ѕуло нав≥ть п≥драховано, що електрика здатна в три рази п≥двищити здатн≥сть до вир≥шенн€ завдань!

Ќа даний момент ц€ технолог≥€ знаходитьс€ на стад≥њ розробки ≥, ц≥лком можливо, що через де€кий час прилади дл€ стимул€ц≥њ мозку стануть такими ж звичними €к фен або блендер.