√≥перактивн≥сть можна подолати
√≥перактивн≥сть можна подолати
 √≥перактивн≥сть можна подолати

ƒуже часто в≥д шк≥льних викладач≥в, виховател≥в дит€чих установ та й просто матусь на дит€чих майданчиках можна почути про г≥перактивност≥ сучасних д≥тей. јле чим в≥др≥зн€Їтьс€ г≥перактивна дитина в≥д розбалуваного капризул≥?

 ожна дитина маЇ власний темпераментом. як правило, вс≥ д≥ти у в≥ц≥ в≥д року до трьох дуже активн≥ ≥ допитлив≥. ќднак Ї р≥зниц€ м≥ж пон€тт€ми «активний» ≥ Ђг≥перактивнийї. √≥перактивна дитина завжди надм≥рно емоц≥йна, прот€гом дек≥лькох хвилин вона переживаЇ сам≥ р≥зн≥ в≥дчутт€, в≥д радост≥ до гн≥ву ≥ агрес≥њ. “ака дитина не може всид≥ти на м≥сц≥, вона завжди в рус≥, њй складно займатис€ одним зан€тт€м чи грою б≥льше к≥лькох хвилин, њњ завжди долають суперечлив≥ бажанн€. ≤ вс€ справа зовс≥м не в розбещенност≥, просто њњ мозок працюЇ дещо по-≥ншому.

„асто л≥кар≥ г≥перактивним д≥т€м ставл€ть д≥агноз м≥н≥мальна мозкова дисфункц≥€, що Ї залишковим €вищем орган≥чного ураженн€ головного мозку, €ке могло виникнути, коли дитина перебувала ще в материнськ≥й утроб≥ або при важких пологах. якщо ваш≥й дитин≥ поставили такий д≥агноз, головне — не л€катис€ ≥ не пан≥кувати. ¬се це можна в≥дкоригувати. ≤ нав≥ть €кщо г≥перактивн≥сть з'€вл€Їтьс€ у д≥тей б≥льш старшого в≥ку внасл≥док стресу, њм можна ≥ нав≥ть потр≥бно допомогти.

„асто л≥кар≥ пов'€зують з г≥перактивн≥стю синдром деф≥циту уваги. ƒл€ правильного д≥агнозу ≥ оц≥нки повед≥нки дитини необх≥дна консультац≥€ л≥кар€ або психолога.

—имптоми синдрому деф≥циту уваги

—еред найб≥льш поширених симптом≥в Ч це нездатн≥сть дитини зосередитис€ на предметах або звуках, њй важко сконцентруватис€ на детал€х, вона забуваЇ њх, робить помилки на неуважн≥сть. √≥перактивна дитина р≥дко точно ≥ повн≥стю виконуЇ вс≥ ≥нструкц≥њ, вона часто втрачаЇ або забуваЇ ≥грашки або книжки. “ака дитина в≥дпов≥даЇ, не дослухавши питанн€ до к≥нц€, вона не може спок≥йно чогось чекати, наприклад сто€ти в черз≥. ¬она пост≥йно в рус≥: смкаЇ ногами, робить рухи руками, у нењ завжди активна м≥м≥ка та жестикул€ц≥€.

ўо можна зробити?

¬иховувати г≥перактивну дитину дуже нелегко, проте при правильному п≥дход≥ њњ повед≥нку можна скорегувати. ƒитина з синдромом деф≥циту уваги б≥льше н≥ж будь-хто потребуЇ спок≥йних ≥ любл€чих батьк≥в. Ќамагайтес€ не злитис€ на малюка, не крич≥ть на нього ≥ не будьте занадто сувор≥, дайте йому зрозум≥ти, що незадоволен≥ його повед≥нкою, але все одно дуже любите його.

якщо г≥перактивн≥стю страждаЇ школ€р, то по можливост≥ максимально полегшите його навчанн€. ѕрибер≥ть все зайве з його робочого столу, щоб н≥що не в≥двол≥кало його. ѕ≥д час виконанн€ домашнього завданн€ част≥ше влаштовуйте йому перерви. ѕерепочинок йому потр≥бен не ст≥льки дл€ в≥дпочинку, ск≥льки дл€ перемиканн€ уваги. Ќе забувайте ≥ не л≥нуйтес€ сл≥дувати суворому розпор€дку дн€. ÷е дисципл≥нуЇ не т≥льки дитину, а й батьк≥в.

јле найголовн≥ше дл€ таких д≥тей Ч любов. ¬аша дитина повинна точно знати, що њњ любл€ть, тому част≥ше показуйте њй це. ѕроте вираз любов≥ повинен бути не в нових ≥грашках або подарунках, а в проведеному разом час≥.

√оловне, пам'€тайте, що г≥перактивн≥сть Ч це не хвороба, а особлив≥сть вашоњ дитини, €ка пройде з в≥ком.