—ильний ≥мун≥тет слабкоњ стат≥
—ильний ≥мун≥тет слабкоњ стат≥
—ильний ≥мун≥тет слабкоњ стат≥

—поконв≥ку вважалос€, що ж≥нки — слабка стать. „олов≥к завжди сприймавс€ €к захисник ≥ глава с≥м'њ. ∆≥нц≥ ж в≥дводилас€ б≥льш легка робота.

—ам зовн≥шн≥й вигл€д чолов≥к≥в завд€ки б≥льш≥й м'€зовоњ мас≥ говорив, що вони краще пристосован≥ до ф≥зичних навантажень. ј доказ того, що представники сильноњ стат≥ мають у ш≥сть раз≥в б≥льше с≥роњ речовини в мозку, ще раз п≥дкреслив його природну перевагу.

ќднак, коли справа стосуЇтьс€ хвороб та ≥нфекц≥й, ж≥нки ви€вл€ютьс€ б≥льш витривалими в пор≥вн€нн≥ з сильною половиною людства. ≤, правда, чолов≥чий орган≥зм б≥льш чутливий до бактер≥йних ≥ в≥русних ≥нфекц≥й ≥ до поразки грибком.

—екрет такого парадоксу в тому, що мати-природа нагородила ж≥нок б≥льш м≥цним ≥мун≥тетом, покликаний захищати њњ в≥д м≥кроб≥в, €к≥ чолов≥ка здатн≥ звалити з н≥г.

ќстанн≥ досл≥дженн€ показали, що ж≥ночий орган≥зм генетично запрограмований на п≥двищену оп≥рн≥сть р≥зним ≥нфекц≥€м ≥ нав≥ть онколог≥чних захворювань.  р≥м того, ж≥нки мають резервну систему дл€ безпосередньоњ боротьби з хворобою.

—постереженн€ канадських вчених привели њх до висновку, що причиною б≥льш ст≥йкою ж≥ночоњ ≥мунноњ системи Ї гормон естроген. ¬≥н виробл€Їтьс€, €к правило, фол≥кул€рним апаратом €Їчник≥в у ж≥нок. ј ось чолов≥ч≥ €Їчка виробл€ють естроген в 10 раз≥в менше. ј саме естроген в≥дпов≥даЇ за концентрац≥ю в кров≥ тироксину, зал≥за, м≥д≥.  р≥м того, естроген надаЇ антиатеросклеротичну д≥ю, п≥двищуЇ вм≥ст л≥попротењн≥в високоњ щ≥льност≥ - корисних жир≥в, зменшуЇ шк≥длив≥ дл€ орган≥зму жири, а також контролюЇ р≥вень холестерину.

ўе одну верс≥ю по€сненн€ переваги ж≥ночого ≥мун≥тету над чолов≥чим представили бельг≥йськ≥ вчен≥ з √ентського ун≥верситету, €к≥ проводили досл≥дженн€ п≥д кер≥вництвом професора  лода Ћ≥берта. ¬они за€вили, що секрет сильноњ ≥мунноњ системи ж≥нок укладений в ключових б≥олог≥чних в≥дм≥нност€х м≥ж стат€ми. —права в тому, що ж≥нки мають додаткову коп≥ю ж≥ночоњ ’-хромосоми, в той час €к чолов≥ки мають т≥льки одну ’-хромосому, ≥ то дуже маленьку.

¬се це означаЇ, що ж≥нки мають б≥льш в≥льний доступ до молекул м≥кро-–Ќ , €к≥ закодован≥ на ’-хромосом≥. ÷≥ м≥кроскоп≥чн≥ штами рибонуклењновоњ кислоти Ї основними факторами, що регулюють роботу ≥мунноњ системи.

ѕрофесор Ћ≥берт зазначив: «—татистика показуЇ, що у людей так само, €к ≥ у вс≥х ссавц≥в, ж≥ноч≥ особини живуть довше чолов≥чих ≥ волод≥ють б≥льшою ст≥йк≥стю орган≥зму проти сепсису, ≥нфекц≥йних заражень ≥ травм».

јле у такого сильного ≥мун≥тету ж≥нки Ї ≥ зворотна сторона: хоч в≥н ≥ спри€Ї ст≥йкост≥ до ≥нфекц≥й, але може призвести до б≥льш важкоњ запальноњ реакц≥њ в раз≥ хвороби. ÷е означаЇ, що ж≥нки схильн≥ до ауто≥мунних захворювань ≥ насл≥дки в≥д грипу можуть бути б≥льш серйозними, н≥ж у чолов≥к≥в.