‘актори, що впливають на наш ≥нтелект
‘актори, що впливають на наш ≥нтелект
‘актори, що впливають на наш ≥нтелект

¬олод≥нн€ високим ≥нтелектом в≥д≥граЇ все б≥льшу роль у нашому житт≥. ѕрийн€то вважати, що саме люди з високим ≥нтелектом домагаютьс€ усп≥ху в житт≥, отримують владу ≥ вплив. ¬≥д чого ж залежить р≥вень людського ≥нтелекту, ≥ чи ≥снують можливост≥ його п≥двищити?

¬ д≥йсност≥ ≥нтелект не Ї чимось вим≥рюваним, його нав≥ть складно визначити. Ѕ≥льш≥сть учених схил€ютьс€ до думки, що наш розум — це поЇднанн€ знань, навичок ≥ зд≥бностей розум≥ти ≥ аргументувати.  р≥м того, фах≥вц≥ в≥дзначають, що навички накопичуютьс€ прот€гом усього житт€, а не даютьс€ в≥дразу при народженн≥. “им не менш, основа нашого ≥нтелекту Ч це поЇднанн€ дек≥лькох чинник≥в, таких €к генетика, м≥сце проживанн€, њжа, €ку ми њмо та ≥н. ѕропонуЇмо розгл€нути головн≥ чинники, €к≥, на думку вчених, визначають ≥нтелект людини.

1. ѕриродн≥ дан≥. Ќаск≥льки сильно наш ≥нтелект залежить в≥д задумки природи, генетики? ѕонад стор≥чч€ вчен≥ вивчали, €к наша генетична спадщина впливаЇ на ≥нтелект. ” результат≥ спостережень вони д≥йшли висновку, що гени впливають на розумов≥ зд≥бност≥ та на IQ, при цьому в≥дсоток впливу може коливатис€ в≥д 40% до 80%.

“акож структура ≥ функц≥ональн≥сть нашого мозку беруть участь у формуванн≥ ≥нтелекту. «а допомогою зображенн€ головного мозку нейроф≥з≥ологи визначили в≥дм≥нност≥ в його структур≥, зокрема в т≥м'€но-лобових частках, €к≥ можуть впливати на людський ≥нтелект €к позитивно, так ≥ негативно.

2. ѕор€док народженн€. ѕрот€гом багатьох рок≥в вважалос€, що перв≥стки ≥ старш≥ д≥ти набагато б≥льш розумн≥ш≥ за своњх молодших брат≥в ≥ сестер. якщо простежити ≥стор≥ю, то д≥йсно саме старш≥ д≥ти част≥ше ставали космонавтами, л≥тераторами, нобел≥вськими лауреатами. ” чому ж справа? ѕроте недавн≥ досл≥дженн€ показали, що пор€док народженн€ зовс≥м не означаЇ, що дитина буде ≥нтелектуально б≥льш розвинена. “им не менш, пор€док при народженн≥ може визначити њњ потенц≥ал дл€ навчанн€, розум≥нн€ ≥ здатност≥ м≥ркувати, тобто визначити коеф≥ц≥Їнт ≥нтелекту (IQ). “ести на ви€вленн€ ≥нтелектуальних зд≥бностей показали, що перв≥стки набирають приблизно на три пункти б≥льше, н≥ж йхн≥ молодш≥ брати ≥ сестри.

3. ’арчуванн€ в перш≥ роки житт€. якщо ви хочете, щоб ваша дитина мала високий показник IQ, зверн≥ть увагу на своЇ харчуванн€ п≥д час ваг≥тност≥. ƒосл≥дженн€ показали, чим б≥льше поживних речовин разом з продуктами надходить ваг≥тн≥й ж≥нц≥ й п≥д час пренатального пер≥оду (годуванн€ груддю), особливо це важливо дл€ чолов≥к≥в, тим б≥льшим буде розм≥р мозкового в≥трила, частини мозку, в≥дпов≥дальноњ за навчанн€ ≥ пам'€ть. ќтже, д≥Їта ваг≥тних ≥ годуючих матер≥в повинна бути насичена довголанцюговими пол≥ненасиченими жирними кислотами, такими €к, наприклад, докозагексаЇнова кислота.

4. ¬ихованн€. “ема участ≥ вихованн€ у формуванн≥ давно Ї предметом полем≥ки м≥ж вченими. « метою вивченн€ цього питанн€ досл≥дники часто вивчали ≥нтелект близнюк≥в, розд≥лених при народженн≥. ¬они припускали, €кщо ≥нтелект Ч це чисто б≥олог≥чне пон€тт€, то р≥вень IQ близнюк≥в, вихованих в р≥зних умовах, повинен бути однаковим. јле практика показувала, що не завжди так трапл€лос€. ’оч при народженн≥ генетика закладала середн≥ зд≥бност≥ ≥нтелекту людин≥, але гарна осв≥та, в≥дпов≥дне вихованн€ могли перетворити середн≥ зд≥бност≥ в великий мозок прот€гом житт€.

5. ЌавколишнЇ середовище. ѕрирода може нагородити нас мозком з найр≥зноман≥тн≥шою структурою, функц≥ональн≥стю, що передбачаЇ певний р≥вень ≥нтелекту, але чи зможемо ми в≥дпов≥дати цим задаткам, залежить т≥льки в≥д нас. —пос≥б житт€, €кий ми вибираЇмо, не менше впливаЇ на ≥нтелект, н≥ж генетика. —юди ж в≥днос€тьс€ ≥ еколог≥чн≥ чинники, так≥ €к д≥Їта, токсини, €к≥ нас атакують ще в утроб≥ матер≥ ≥ прот€гом усього житт€, м≥сцев≥сть, в €к≥й ми проживаЇмо Ч все це або допоможе нашим генам про€вити себе, або, навпаки, застопорить њх вплив.