‘≥зична прац€ Ч здоров≥ т≥ло ≥ дух
‘≥зична прац€ Ч здоров≥ т≥ло ≥ дух
‘≥зична прац€ Ч здоров≥ т≥ло ≥ дух

ќсновою створенн€ матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей Ї прац€. ‘≥зичн≥ навантаженн€ необх≥дн≥ дл€ оптимального прот≥канн€ б≥олог≥чних процес≥в в орган≥зм≥, а значить, робл€ть значний вплив на наше здоров'€.

ћогла б людина бути такою, €кою Ї сьогодн≥, €кби не знала, що таке робота? ѕрац€ Ї такою же необх≥дною умовою нашого ≥снуванн€ €к пов≥тр€, св≥тло, њжа ≥ вода. якщо у людини все це буде, але вона буде позбавлена роботи, то дуже скоро захвор≥Ї. “ак ≥ хворий п≥де на поправку в тому випадку, €кщо не буде позбавлений того, що запод≥€ла хвороба.

« урок≥в ≥стор≥њ нам добре в≥домо, що п≥д впливом прац≥ прот€гом тис€чол≥ть б≥олог≥чн≥ процеси в людському орган≥зм≥ перетворювалис€. «'€вл€лис€ особливост≥ будови скелета, розвивалас€ мускулатура, вдосконалювалас€ робота орган≥в почутт≥в — все це Ї результатом трудовоњ д≥€льност≥ людини. ћожна сказати, що людина сама себе створила, а природа лише допомагала њй.

ƒивно, але б≥льш≥сть людей нањвно вважають, що головне в збереженн≥ здоров'€ Ч це в≥дпочинок, а ще точн≥ше Ч неробство. ѕроте численн≥ науков≥ досл≥дженн€ св≥дчать, що гармон≥йний розвиток людини неможливий без ф≥зичного навантаженн€, м'€зових зусиль, що п≥двищують життЇв≥ функц≥њ орган≥зму, спри€ючи тим самим високому р≥вню його працездатност≥.

–обота над собою ≥ своњм орган≥змом Ч вир≥шальн≥ умови довгол≥тт€.  ожен наш орган удосконалюЇтьс€ за одн≥Їњ умови - в≥н функц≥онуЇ ≥ перебуваЇ в д≥њ.

‘≥зичн≥ навантаженн€ допомагають розм'€кшенню хвороботворних речовин ≥ призвод€ть до њх вид≥ленн€ з орган≥зму. –ухи зм≥цнюють м'€зи т≥ла ≥ окремих його орган≥в, робл€чи њх б≥льш здатними до в≥дправлень, њм засвоЇним. “акож вони регулюють њх кровооб≥г ≥ збуджують життЇв≥ процеси. « часом тканини, з €ких складаЇтьс€ наше т≥ло, зношуютьс€ ≥ виснажуютьс€ в процес≥ обм≥ну речовин. ” стан≥ безд≥€льност≥ т≥ло витрачаЇ менше енерг≥њ, н≥ж п≥д час руху.

ќбм≥н речовин, в основному, в≥дбуваЇтьс€ в мускулах. “е, що витрачають мускули й ≥нш≥ тканини, в≥дшкодовуЇтьс€ кров'ю, а працюючому органу треба в 4–5 раз≥в б≥льше кров≥, н≥ж в≥дпочиваючому.  ров оновлюЇтьс€ з поживними речовинами, €к≥ надход€ть з њж≥. —аме тому рухи ≥ прац€ спри€ють пол≥пшенню апетиту, ≥ п≥сл€ них царською трапезою здастьс€ нав≥ть самий простий об≥д. ≤нтенсивн≥ рухи ведуть до д≥€льного утворенн€ кров≥ ≥ зб≥льшуЇ њњ к≥льк≥сть.

Ќа довг≥ роки прац€ допомагаЇ зберегти розумов≥ та ф≥зичн≥ сили, здоров'€, енерг≥ю, €сн≥сть думки ≥ любов до житт€. «ауважте, що довгожител≥ Ч це завжди рухлив≥ люди, серед €ких немаЇ тучних. ÷е завжди бадьор≥ ≥ оптим≥стично настроЇн≥ люди, €к≥ р≥дко скаржатьс€ на здоров'€.

ѕроанал≥зуйте св≥й спос≥б житт€ ≥ подумайте, €к багато ви рухаЇтес€, ф≥зично працюЇте. якщо у вас сид€ча робота, намагайтес€ в≥дпочивати сто€чи, а сам процес роботи чергувати з руховою активн≥стю.

Ѕудьте активн≥ ≥ отримуйте задоволенн€ в≥д рух≥в!