рич≥ть на здоров'€!
 рич≥ть на здоров'€!

¬с≥х нас можна назвати людьми епохи стрес≥в. ўоденне накопиченн€ нервового напруженн€ в≥дбиваЇтьс€ на нашому психолог≥чному стан≥ ≥, €кщо його не виплескувати, то це загрожуЇ ускладненн€ми дл€ здоров'€.

ƒе€к≥ люди в силу свого характеру, темпераменту так ≥ робл€ть, провокуючи скандали ≥ вибухаючи криком. јле багато хто в силу вихованн€ та вродженоњ ≥нтел≥гентност≥ стримуютьс€. ’то з них правий?

Ќасправд≥ це справжн€ дилема — з точки зору медицини кричати ≥ скандалити можна ≥ потр≥бно, а ось етика стверджуЇ протилежне.

ѕсихологи сп≥льно з л≥кар€ми довели, що стримуванн€ емоц≥й веде до розвитку р≥зного роду захворювань. ѕро це знали вже л≥кар≥ давнини, коли встановили точну залежн≥сть порушень в орган≥зм≥ в≥д поганого настрою. ѕри цьому р≥зн≥ негативн≥ емоц≥њ впливають на р≥зн≥ органи, в≥дпов≥дно викликаючи р≥зн≥ захворюванн€. “ак, почутт€ заздрост≥ ≥ злост≥ вражають органи травленн€, а невиплакане горе загрожуЇ загостренн€м цукрового д≥абету. ѕост≥йний страх чого-небудь породжуЇ у людини порушенн€ роботи щитовидноњ залози.

Ќевисловлена нервова напруга ≥ негативн≥ пориви. €к≥ залишилис€ безрезультатними, можуть привести до г≥пертон≥њ, порушень д≥€льност≥ серц€, ≥нфаркту м≥окарда.

¬же науково доведено, що мовчуни, звикл≥ пригн≥чувати образу ≥ досаду, що не дають волю гн≥ву, б≥льше ризикують своњм здоров'€м, н≥ж крикуни, €к≥ не соромл€тьс€ гучних скандал≥в. —кромн≥ мовчуни в два рази част≥ше страждають в≥д серцевих напад≥в, н≥ж скандал≥сти.

ўо в≥дбуваЇтьс€ в орган≥зм≥, коли ми стримуЇмо емоц≥њ? –аз за разом, стримуючи сильн≥ почутт€, ми провокуЇмо порушенн€ всередин≥ себе. јдже отримуючи дозу негативу, наш орган≥зм моб≥л≥зуЇтьс€ дл€ серйозноњ роботи - в≥н готовий трощити ≥ ламати. ¬ одну мить ус≥ внутр≥шн≥ ресурси готов≥ до активних д≥й, п≥двищуЇтьс€ р≥вень адренал≥ну. ≤ €кщо вс≥ ц≥ приготуванн€ не знаход€ть виходу, то обрушуютьс€ на власний орган≥зм.

«вичайно, не завжди умови нашого житт€ дозвол€ють розр€дити емоц≥йну напругу. јле нав≥ть у так≥й ситуац≥њ Ї вих≥д.

¬и€вл€Їтьс€, зн€ти стрес допомагаЇ не т≥льки крик, але ≥ будь-€ка ≥нтенсивна м'€зова д≥€. Ќаприклад, можна на велик≥й швидкост≥ виб≥гти на дев'€тий поверх, наколоти купу дров, вилити зл≥сть на боксерську грушу ≥ т.п. ѕ≥сл€ таких активних д≥й стан нормал≥зуЇтьс€.

ƒе€ким допомагаЇ така €к≥сть, €к в≥дм≥нне почутт€ гумору. ѕозитивн≥ емоц≥њ, €к≥ швидко перекривають негативн≥, на думку невролог≥в, дуже допомагають в так≥й ситуац≥њ. ѕотр≥бно побачити щось ком≥чне в дан≥й ситуац≥њ ≥ розсм≥€тис€, що теж зн≥маЇ нервову напругу.

ўе один спос≥б, €кщо дозвол€Ї здоров'€, — р≥зке охолодженн€. ÷е не означаЇ, що треба на голову вилити в≥дро крижаноњ води, але вмиватис€ холодною водою - дуже добре допомагаЇ.

ѕро благотворний вплив музичноњ терап≥њ написано багато. ƒ≥йсно, €кщо в моменти нервового вибуху включити улюблену музику, то це здатне швидко погасити агрес≥ю, нав≥ть повн≥стю пом≥н€ти настр≥й.†