¬≤Ћ: не дай ворогов≥ шанс≥в
¬≤Ћ: не дай ворогов≥ шанс≥в

Ѕ≥льше 60 млн. людей в усьому св≥т≥ були ≥нф≥кован≥ в≥русом ≥мунодеф≥циту людини (¬≤Ћ) або хвор≥ на синдром набутого ≥мунодеф≥циту (—Ќ≤ƒ). ”крањна л≥дируЇ у ™вроп≥ ≥ займаЇ одне з перших в св≥т≥ за швидк≥стю поширенн€ смертоносного в≥русу. ” той же час завд€ки реал≥зац≥њ в≥дпов≥дних програм за останн≥ 8 рок≥в к≥льк≥сть нових заражень земл€н скоротилос€ на 17%.

Truvada готова допомогти

Ѕудь-€ку хворобу легше попередити, н≥ж згодом л≥кувати ≥ не давати дал≥ розвиватис€. —аме тому вчен≥ розробл€ють засоби, здатн≥ ≥стотно скоротити небезпеку зараженн€ ¬≤Ћ. ќдн≥ з них - л≥ки Truvada, €к≥ застосовуютьс€ дл€ вже заразившихс€ пац≥Їнт≥в.

ѕрот€гом 3 рок≥в досл≥дники давали цей препарат здоровим люд€м з групи гомосексуал≥ст≥в. ” ход≥ експерименту з'€сувалос€, що щоденна доза Truvada пор€д з використанн€м презерватив≥в ≥ ≥нших засоб≥в безпеки ≥стотно знижуЇ ризик зараженн€ ¬≤Ћ. ” середньому Truvada зменшуЇ ризик зараженн€ ¬≤Ћ на 44%. ” людей, що приймали л≥ки сумл≥нно, цей показник набагато вищий - 73%. «анепокоЇнн€ вчених про те, що люди, в ход≥ експерименту понад≥€вшись на препарат, не будуть користуватис€ презервативами, було даремним.  ≥льк≥сть незахищених статевих контакт≥в зменшилас€.

Ќа думку доктора  ев≥на ‘ентона, глави програми запоб≥ганн€ —Ќ≤ƒу в ÷ентр≥ з контролю ≥ запоб≥ганн€ захворюванн€м —Ўј, отриман≥ дан≥ всел€ють над≥ю, що найближчим часом можна буде серед гењв приборкати еп≥дем≥ю небезпечного в≥русу. Ќа черз≥ досл≥дженн€ впливу Truvada на гетеросексуал≥в ≥ наркоман≥в.

” той же час дл€ багатьох украњнських гомосексуал≥ст≥в така терап≥€ може ви€витис€ не по кишен≥. ” —Ўј вона об≥йдетьс€ людин≥ в≥д 5 до 14 тис€ч долар≥в на р≥к.

Ѕактерицидний гель працюЇ

ј €к запоб≥гти ≥нф≥куванню, прим≥ром, ж≥нкам африканського континенту? —татистика стверджуЇ, що в крањнах ѕ≥вденноњ јфрики заражених ж≥нок набагато б≥льше, н≥ж чолов≥к≥в. ¬икористанн€ презерватива в €к≥йсь м≥р≥ захищаЇ в≥д ≥нфекц≥њ, в той же час слабка стать не завжди може контролювати партнера. ” де€ких крањнах, област€х ≥ племенах ж≥нки безправн≥ й не можуть вимагати в≥д чолов≥к≥в використанн€ презерватива. ѕри незахищених статевих контактах у ж≥нки б≥льший ризик зараженн€, що робить њх б≥льш схильними до ≥нфекц≥њ.

”чен≥ вир≥шили знайти новий ефективний спос≥б захисту в≥д ¬≤Ћ, €кий ж≥нки могли б самост≥йно використовувати. ” проведеному ними досл≥дженн≥ беруть участь 5000 африканок. ѕередбачаЇтьс€ вивчити два основних п≥дходи до вир≥шенн€ проблеми зниженн€ можливост≥ зараженн€ в≥русом ¬≤Ћ у ж≥нок. ѕерев≥р€Їтьс€ вплив, €кий чинитьс€ ваг≥нальним бактерицидним гелем, що м≥стить антиретров≥русний препарат. ƒосл≥джуютьс€ також результати прийому п≥гулок, що м≥ст€ть цей препарат. ћова йде про антиретров≥русн≥ препарати тенофов≥р ≥ “рувада-тенофов≥р.

’оча кл≥н≥чн≥ досл≥дженн€ ще тривають, вже отриман≥ перш≥ обнад≥йлив≥ результати. —п≥вроб≥тник ÷ентру досл≥джень —Ќ≤ƒу в ѕ≥вденн≥й јфриц≥  уаррайша јбдул  ар≥м пов≥домив, що гель захищаЇ ж≥нок в≥д ¬≤Ћ на 39% ефективн≥ше, н≥ж використовувавс€ дл€ пор≥вн€нн€ гель-плацебо. якщо ж≥нки застосовували ваг≥нальний бактерицидний гель у 80% ≥ б≥льше випадках статевого акту, то ризик зараженн€ ¬≤Ћ знизивс€ на 54%. ƒл€ пор≥вн€нн€, розробл€Їтьс€ вакцина в≥д ¬≤Ћ, зменшуЇ ризик на 31%. “ак що гель проти ¬≤Ћ ви€вивс€ нав≥ть б≥льш ефективним проф≥лактичним засобом. ÷ьому передувало чимало невдалих спроб створенн€ спец≥ального ваг≥нального гелю.

” той же час виконавчий директор  оал≥ц≥њ п≥дтримки вакцини проти —Ќ≤ƒу ћайкл ”оррен вважаЇ, що отриман≥ результати можуть бути ≥ недостатн≥ми дл€ того, щоб почати масове виробництво бактерицидних гел≥в проти ¬≤Ћ, але цього ц≥лком достатньо, щоб показати д≥Їв≥сть препарат≥в.

 уди без засобу в≥д прищ≥в?

Ќа думку досл≥дник≥в, недорогий антиб≥отик м≥ноц≥кл≥н може стати ще одним засобом в арсенал≥ вже на€вних антив≥русних препарат≥в дл€ терап≥њ ¬≤Ћ.

як з'€сувалос€, л≥ки, €к≥ використовувалис€, в тому числ≥ ≥ проти вугровоњ висипки можуть ефективно застосовуватис€ в боротьб≥ проти смертельного в≥русу.† –ечовини, €к≥ м≥ст€тьс€ в препарат≥ впливають на ≥нф≥кован≥ кл≥тини ≥мунноњ системи. ” них ≥ «др≥маЇ» ¬≤Ћ перед тим, €к активно почати розповсюдженн€ ≥нфекц≥њ.

«Ќайб≥льший виклик, €кий зараз стоњть перед вченими, в тому, щоб €комога довше збер≥гати ¬≤Ћ в «др≥маючому» стан≥. ≤снуюч≥ зараз л≥ки д≥йсно ефективно справл€ютьс€ з цим завданн€м, але м≥ноц≥кл≥н може стати ще одн≥Їю потужною зброЇю проти хвороби », - за€вив професор молекул€рноњ та пор≥вн€льноњ патоб≥олог≥≥ при Ўкол≥ медицини ”н≥верситету ƒжона ’опк≥нса ƒжен≥с  лементс.

¬≥н упевнений, що м≥ноц≥кл≥н нац≥лений на ≥мунн≥ “-кл≥тини ≥ значно ускладнюЇ њх процес репровиробника. ÷е у свою чергу перешкоджаЇ поширенню ¬≤Ћ ≥ не даЇ в≥русу розвинутис€.

” свою чергу, фах≥вець лаборатор≥њ з вивченн€ ретров≥рус≥в при ”н≥верситет≥ ’опк≥нса √регор≥ —зето сказав: «Ћ≥ки п≥дтримують в≥дм≥нний баланс, вони ≥деальн≥ дл€ терап≥њ ¬≤Ћ, тому що нац≥лен≥ на вельми специф≥чн≥ про€ви ≥мунноњ активац≥њ».

ј весь секрет - у ген≥

јмериканськ≥ вчен≥ з'€сували, що ¬≤Ћ-оп≥рн≥сть де€ких людей зумовлена на€вн≥стю у них гена HLA B57, €кий зм≥цнюЇ ≥мунну систему. «нанн€ механ≥зму роботи гена може допомогти вченим створити вакцину, здатну налаштовувати ≥мунну систему на боротьбу з ¬≤Ћ.

“ой факт, що ≥снують люди, а це приблизно кожен 200-й чолов≥к, у €ких Ї вроджена резистентн≥сть до ¬≤Ћ, науц≥ в≥домий вже давно. ÷≥ везунчики захвор≥ти —Ќ≤ƒом не зможуть н≥коли, в г≥ршому випадку в≥н розвиваЇтьс€ дуже пов≥льно. ¬чен≥ в≥дносили цю властив≥сть на рахунок гена HLA B57. Ќове досл≥дженн€ дало можлив≥сть зрозум≥ти, €к безпосередньо в≥дбуваЇтьс€ процес. ≈скулапи визначили, що HLA B57 змушуЇ орган≥зм людини виробл€ти “-хелпери (особливий р≥зновид “-л≥мфоцит≥в). ” результат≥ кл≥тини розбивають б≥лок ¬≤Ћ на б≥льшу к≥льк≥сть частин ≥ знищують њх.  л≥тин-убивць в≥русу значно б≥льше виробл€Їтьс€ у людей, що мають ген HLA B57. ” них “-хелпери набагато краще розп≥знають кл≥тини з ¬≤Ћ, а також њх верс≥њ п≥ддалис€ мутац≥њ, €к≥ з'€вл€ютьс€ в ход≥ ≥нфекц≥њ.