ћовчазна еп≥дем≥€
ћовчазна еп≥дем≥€

” кожноњ третьоњ ж≥нки ≥ кожного п'€того чолов≥ка у в≥ц≥ старше 50 рок≥в л≥кар≥ д≥агностують остеопороз. ѕри цьому системному, прогресуючому захворюванн≥ скелета к≥стка стаЇ рихлою, зникають ц≥л≥ д≥л€нки к≥стковоњ тканини. ѕро п≥дступну хворобу людина часто не п≥дозрюЇ до тих п≥р, поки втрати кальц≥ю не призведуть до перелом≥в. ј в≥дновити к≥сткову масу дуже складно.

ќстеопороз характеризуЇтьс€ зниженн€м щ≥льност≥ ≥ порушенн€м структури к≥стковоњ тканини. ¬≥н вражаЇ весь скелет ≥ особливо к≥стки стегна, передпл≥чч€ ≥ хребц≥. ’вороба д≥агностуЇтьс€. ќдним з найскладн≥ших њњ насл≥дк≥в часто стаЇ перелом шийки стегна.

≈ксперти ¬ќќ« стверджують, що остеопороз серед основних медичних проблем наших дн≥в займаЇ третЇ м≥сце п≥сл€ серцево-судинних захворювань ≥ цукрового д≥абету. ” першу чергу це обумовлено його ускладненн€ми.

ѕроблема остеопорозу вельми актуальна дл€ ”крањни. ѕов'€зано це з впливом неспри€тливих фактор≥в чорнобильськоњ катастрофи. ” крањн≥ також зростаЇ к≥льк≥сть людей похилого в≥ку ≥ ж≥нок у постменопаузальному пер≥од≥. ѕрактично у кожноњ ж≥нки, що дос€гла 65-ти р≥чного в≥ку, зустр≥чаЇтьс€ один перелом к≥сток. ƒо того ж украњнськ≥ д≥ти зам≥сть молочних продукт≥в багатих кальц≥Їм вол≥ють солодк≥ напоњ та ч≥пси.

“ест на ризик перелом≥в

ƒл€ визначенн€ м≥цност≥ своњх к≥сток люди, €к≥ страждають в≥д остеопорозу, часто проход€ть через скануванн€. ўоб позбавити р€д пац≥Їнт≥в в≥д дорогоњ процедури, досл≥дники з ”н≥верситету Ќотт≥нгема (¬елика Ѕритан≥€) розробили новий тест.

ѕроанал≥зувавши в≥дпов≥д≥ на р€д питань, можна буде визначити дл€ кожного пац≥Їнта на найближч≥ дес€ть рок≥в ≥ндив≥дуальний ризик перелому к≥сток. Ѕританським л≥кар€м загальноњ практики незабаром будуть роздан≥ п≥дготовлен≥ запитальники. ” принцип≥, будь-€кий бажаючий зможе ≥ без допомоги медик≥в самост≥йно пройти опитуванн€ ≥ зробити в≥дпов≥дний висновок.

QFractureScores, так називаЇтьс€ система питань, маЇ схож≥сть з тестом, що визначаЇ ризик розвитку серцевих захворювань. ѕ≥сл€ в≥дпов≥д≥ на запропонован≥ питанн€ (в≥к, стать, зр≥ст, вага, перенесен≥ захворюванн€ та ≥н) за визначеною методикою п≥драховуЇтьс€ у в≥дсотках ступ≥нь ризику можливих перелом≥в.

якщо у людини ризик перелому к≥стки стегна, передпл≥чч€, зап'€ст€ або хребта значний, то йому дл€ зм≥цненн€ к≥сток будуть прописувати спец≥альн≥ препарати. Ћ≥кар≥ також п≥дкажуть, €к максимально забезпечити себе в≥д травм ≥ перелом≥в.

«Ќовий алгоритм може передбачити ймов≥рн≥сть перелом≥в без використанн€ лабораторно- д≥агностичного обладнанн€. ѕройшовши через це опитуванн€, людей треба розд≥лити на дв≥ категор≥њ: у груп≥ ризику ≥ не в груп≥ ризику. ѕершим сл≥д вживати запоб≥жних заход≥в, включаючи ≥ л≥карську терап≥ю», — вважаЇ автор методики ƒжул≥€ ’≥пппесл≥- окс.

Ѕ≥фосфонати робл€ть к≥стки слабк≥ше

«а ≥рон≥Їю дол≥, б≥фосфонати, попул€рн≥ л≥ки проти остеопорозу Ђпри тривалому використанн≥ можуть зробити к≥нц≥вки слабкимиї.

ѕринаймн≥, так за€вл€ють британськ≥ досл≥дники, €к≥ проанал≥зували ≥стор≥њ хвороб тис€ч ж≥нок. ¬они прийшли до думки, що б≥фосфонати спочатку допомагають к≥сткам, але €кщо ц≥ л≥ки застосовувати достатньо довгий час, то можна завдати серйозноњ шкоди здоров'ю. ¬же через чотири роки п≥сл€ початку регул€рного прийому б≥фосфонат≥в, що в основному ≥ робл€ть хвор≥, ≥стотно зростаЇ ризик перелом≥в стегновоњ к≥стки.

« одного боку ц≥ препарати упов≥льнюють ≥нтенсивн≥сть дем≥нерал≥зац≥њ к≥сток, що дозвол€Ї збер≥гати њх б≥льш високу щ≥льн≥сть. ” той же час учен≥ з'€сували, що одночасно з цим б≥фосфонати порушують кристал≥чну та м≥неральну структуру к≥сток. ” —Ўј в≥дпов≥дн≥ л≥ки вже в≥дпускаютьс€ з попередженн€м про поб≥чний ефект.

ƒ≥Їта јтк≥нса протипоказана

ƒосл≥дники з ун≥верситету ѕьюрдью (—Ўј) прийшли до висновку, що у тих, що знаход€тьс€ в пер≥од≥ менопаузи ж≥нок, €к≥ дотримуютьс€ д≥Їти јтк≥нса може розвинутис€ остеопороз. ¬чен≥ проанал≥зували дан≥ двох сум≥жних досл≥джень, в €ких добров≥льно вз€ли участь ж≥нки у в≥ц≥ в≥д 43 до 80 рок≥в.

як в≥домо д≥Їта јтк≥нса (њњ рос≥йський аналог Ч  ремл≥вська д≥Їта) обмежуЇтьс€ споживанн€ вуглевод≥в, однак дл€ б≥лк≥в ≥ жир≥в н≥€ких заборон не ≥снуЇ. ќдна група ж≥нок вживала в њжу велику к≥льк≥сть п≥сного м'€са. ѓм д≥йсно вдалос€ схуднути. ” той же час к≥стки втрачали свою щ≥льн≥сть. ¬чен≥ вважають, що ж≥нки, €к≥ знаход€тьс€ в пер≥од≥ менопаузи, втрачають щ≥льн≥сть к≥сток швидше, н≥ж њх однол≥тки, не забивають соб≥ голову вс€кими хитромудрими д≥Їтами.

Ќемолодим ж≥нкам, €к≥ бажають контролювати вагу за допомогою д≥Їти, професор  емпбел, один з автор≥в досл≥дженн€, рекомендував попередньо проконсультуватис€ у л≥кар€ й д≥Їтолога.

«берегти здоров'€ щоб...

¬чен≥ з медичного коледжу штату ƒжордж≥€ впевнен≥, що щоденна процедура в≥брац≥њ т≥ла допомагаЇ л≥тн≥м люд€м зберегти к≥стки м≥цними ≥ здоровими.

ƒоктор  арла ’. ¬енгер та його група досл≥дник≥в дванадц€ть тижн≥в експериментували з 18-м≥с€чними самц€ми мишей. ÷е, €к в≥домо, в≥дпов≥даЇ 55–65 рок≥в житт€ людини. √ризунам влаштовували п≥вгодинн≥ процедури ≥з застосуванн€м техн≥чноњ в≥брац≥њ. ¬чен≥ прийшли до висновку, що в≥брац≥€ допомагаЇ пол≥пшити щ≥льн≥сть к≥сток. ” першу чергу це стосуЇтьс€ стегновоњ к≥стки, к≥стки к≥нц≥вок ≥ тазостегнових суглоб≥в. ќтриман≥ результати обнад≥юють. јдже не секрет, що серед л≥тн≥х людей, в першу чергу переломи стегна Ї одн≥Їю з основних причин ≥нвал≥дност≥ та смертност≥.

ѕринципи впливу в≥брац≥њ на орган≥зм будуть вивчатис€ ≥ надал≥. –езультати досл≥джень можуть допомогти в розробц≥ спец≥альних реаб≥л≥тац≥йних програм, спр€мованих на п≥дтримку здоров'€ немолодих людей. ¬чен≥ розробл€ють плани застосуванн€ техн≥ки в≥брац≥њ в реаб≥л≥тац≥йних установах ≥ спортивних комплексах.