як≥ профес≥њ викликають депрес≥ю?
як≥ профес≥њ викликають депрес≥ю?
  як≥ профес≥њ викликають депрес≥ю?

„ому де€к≥ люди живуть з посм≥шкою, а ≥нш≥ в пост≥йному стан≥ невдоволенн€? ћожливо, виною всьому вид д≥€льност≥? ѕсихологи стверджують, що де€к≥ профес≥њ здатн≥ похитнути псих≥ку нав≥ть самого ст≥йкого прац≥вника.

ѕсихолог≥чн≥ досл≥дженн€, проведен≥ американськими вченими, показали, що в кожн≥й профес≥њ Ї аспекти, що спри€ють розвитку депрес≥њ, а це, €к в≥домо, негативно в≥дбиваЇтьс€ на стан≥ здоров'€. ƒосл≥дженн€ проводилос€ у форм≥ опитуванн€ 60 тис. ос≥б, серед €ких психологи ≥ склали рейтинг найб≥льш депресивних профес≥й.

ќчолили цей список люди, профес≥€ €ких пов'€зана з догл€дом за хворими, а також н€н≥, що догл€дають за д≥тьми. —л≥дом ≥дуть бармени, оф≥ц≥анти ≥ вс≥ т≥, хто працюЇ у сфер≥ громадського харчуванн€. ” список потрапили так само люди творчих профес≥й, пол≥тичн≥ д≥€ч≥, ф≥нансов≥ прац≥вники ≥ продавц≥.

÷≥каво, що американський список «депресивних» профес≥й дещо в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нашого. як ви€вилос€, в ”крањн≥, чи в –ос≥њ, сама бол≥сна робота — це др≥бний чиновник, що працюЇ з чергою. ≤ правда, кожен день йому доводитьс€ обслуговувати пот≥к роздратованих людей, €ким необх≥дно одне ≥ те ж по€снювати.

ј ось англ≥йськ≥ психологи найскладн≥ш≥ дл€ псих≥ки профес≥њ визначили по частот≥ серцевих напад≥в або ≥нших захворювань, у тому числ≥ алкогол≥зму, а також за частотою розлучень ≥ участ≥ в дорожн≥х пригодах людей р≥зноњ д≥€льност≥.

«а Ђангл≥йськоюї верс≥Їю найб≥льше схильн≥ до депрес≥й адвокати, страхов≥ агенти та бухгалтера. —татистик вказала, що 16% адвокат≥в страждають в≥д ознак депрес≥њ р≥зного ступен€.

–азом з тим досл≥дники з'€сували, що велике значенн€ маЇ в≥к прац≥вника. ћолод≥ фах≥вц≥ част≥ше схильн≥ до цього недугу, н≥ж њхн≥ старш≥ колеги.

” рейтингу англ≥йц≥в п≥сл€ бухгалтер≥в ≥дуть прац≥вники хайтека, арх≥тектори, ≥нженери, консультанти та брокери.

„ому робота викликаЇ стрес?

—постереженн€ вчених показали, що стрес, викликаний роботою, виникаЇ через пред'€вленн€ вимог, €к≥ не в≥дпов≥дають р≥вню знань ≥ навичок. ќпитуванн€ прац≥вник≥в з 15 крањн ™вросоюзу показало, що 56% з них в≥дзначали висок≥ темпи роботи, 60% Ч жорстк≥ вимоги њњ виконанн€, 40% Ч њњ монотонн≥сть, близько третини не мали н≥€коњ можливост≥ впливу на пор€док виконанн€ поставлених завдань.

—тресов≥ фактори на робот≥ спри€ють розвитку ц≥лого р€ду захворювань. “ак, 15% працюючих скаржатьс€ на систематичний головний б≥ль, 23% Ч на б≥ль в област≥ шињ ≥ плечей, ще 23% Ч на втому, 28% Ч на стреси, а 33% Ч на б≥ль у спин≥.

ѕсихологи довели, що чим б≥льше в≥дпов≥дальност≥ лежить на сп≥вроб≥тнику, тим б≥льше в≥н схильний до нервових зрив≥в ≥ психосоматичних розлад≥в, €к≥ виникають на њх грунт≥.

—пос≥б боротьби з таким станом загальнов≥домий: правильне харчуванн€, дотриманн€ режиму дн€, поб≥льше сп≥лкуванн€, ≥ бажано живого, а не в≥ртуального.