јтакують н≥чн≥ Ђруладиї
јтакують н≥чн≥ Ђруладиї

—татистика стверджуЇ, що кожен п'€тий чолов≥к п≥сл€ 30 рок≥в пост≥йно хропе ув≥ сн≥. ÷ей звуковий феномен, що виникаЇ при розбитт≥ одних в одного м'€ких структур глотки на тл≥ проходженн€ струмен€ пов≥тр€ через звужен≥ дихальн≥ шл€хи може виникнути в будь-€кому в≥ц≥.  р≥м незручностей дл€ оточуючих, хроп≥нн€ може сигнал≥зувати про наближенн€ ≥ бути одним з основних симптом≥в серйозного захворюванн€ — синдрому обструктивного апное сну.

„олов≥чий храп задуманий природою дл€ того, щоб ж≥нка не надто засмучувалас€, що њњ чолов≥к не прийшов додому ночувати.

—кладно знайти людину, €ка за своЇ житт€ хоча б раз не храпнула. ” той же час частота ви€вленн€ хроп≥нн€ прогресивно зб≥льшуЇтьс€ в м≥ру стар≥нн€. —ильн≥ н≥чн≥ «рулади» можуть дос€гати гучност≥ 112 дЅ (70 децибел в≥дпов≥дають розмов≥ на п≥двищених тонах). ѕарадокс у тому, що людина зазвичай не чуЇ власного хроп≥нн€.

’роп≥нн€, €к звуковий феномен

ѕ≥д час сну мимовол≥ розслабл€ютьс€ м'€ке п≥днеб≥нн€ ≥ €зичок, а хроп≥нн€ виникаЇ внасл≥док в≥брац≥њ м'€ких тканин гортаноглотки, обумовленоњ особливост€ми анатом≥чноњ будови людини. “ак причинами хроп≥нн€ можуть бути: викривленн€ носовоњ перегородки, уроджена вузьк≥сть носових ход≥в та/або глотки, пол≥пи в нос≥, подовжений п≥днеб≥нний €зичок, маленька, зм≥щена нижн€ щелепа (≥з порушенн€м прикусу), зб≥льшенн€ мигдалик≥в, ожир≥нн€. ƒеф≥цит сну ≥ втома, прийом алкоголю та снод≥йних препарат≥в, кур≥нн€, зниженн€ функц≥њ щитовидноњ залози ≥ менопаузи у ж≥нок в свою чергу знижують тонус м'€з≥в глотки.

¬важаЇтьс€, що саме хроп≥нн€, €к феномен, не небезпечний, але в той же час найчаст≥ше Ч це сигнал хвороби. ’роп≥нн€ ≥ саме може викликати р≥зн≥ патолог≥чн≥ феномени. ≤тал≥йськ≥ вчен≥ стверджують, що хрон≥чне н≥чне хроп≥нн€, зменшуючи к≥льк≥сть с≥роњ речовини ≥ знижуючи розумов≥ зд≥бност≥, призводить до деструктивних зм≥н у мозку. “ести на ≥нтелект п≥дтвердили, що у людей, €к≥ страждають в≥д хроп≥нн€, розумов≥ зд≥бност≥ г≥рше, н≥ж у тих, кому не знайома ц€ проблема.

Ќер≥дко хроп≥нн€ Ї симптомом феномена колапсу (схлопуванн€) глотки п≥д час сну. Ћ≥кар≥ називають його синдромом апное сну (апное - зупинка диханн€). ’роп≥нн€ часто пов'€зують з високим кров'€ним тиском. “акож у людей, що хропуть ув≥ сн≥, п≥двищений ризик серцево-судинних захворювань.

’роп≥нн€ корисне дл€ ф≥гури

¬чен≥ з —ан-‘ранциско стверджують, що люди, €к≥ хропуть ув≥ сн≥, спалюють зайв≥ калор≥њ швидше, н≥ж вс≥ ≥нш≥.  оли вони не спл€ть, процес спалюванн€ не припин€Їтьс€.

¬≥домо, що ожир≥нн€, Ї одним з фактор≥в провокуючих по€ву порушень розлад≥в диханн€, що в≥дбуваютьс€ п≥д час сну (хроп≥нн€, перерви в диханн≥). ¬иникненню хроп≥нн€ ≥ перерв у диханн≥ також спри€ють р≥зк≥ зм≥ни у ваз≥. ћехан≥зм взаЇмовпливу цих фактор≥в повн≥стю не вивчений. ћожливо, що порушенн€ диханн€ впливають на метабол≥зм, а це в свою чергу, призводить до накопиченн€ зайвих к≥лограм≥в. јле також може бути, що зайва вага Ї пр€мою причиною порушень диханн€ п≥д час сну.

√рупа досл≥дник≥в з ун≥верситету штату  ал≥форн≥€ п≥д кер≥вництвом ≈р≥ка  ез≥рь€на вир≥шили в≥дкрити зав≥су нев≥домост≥. ¬они обстежили 212 дорослих людей, хто маЇ симптоми порушень диханн€ п≥д час сну. ѕри обстеженн≥ стану здоров'€ добровольц≥в, особлива увага прид≥л€лас€ процесу сну. ¬чен≥ встановили, що учасники, €к≥ страждають хроп≥нн€м, витрачали на добу в середньому 1999 калор≥й. “≥, хто не хроп≥в Ч в середньому 1763 калор≥й.

’оча, €к стверджують автори досл≥дженн€, виконана ними робота допомогла б≥льше д≥знатис€ про природу порушень диханн€ ув≥ сн≥, взаЇмозв'€зок м≥ж хроп≥нн€м ≥ вагою залишаЇтьс€ загадкою.

’роп≥нн€ корисне дл€ здоров'€

Ќаперек≥р загальноприйн€т≥й думц≥, ≥зрањльськ≥ вчен≥ встановили, що хроп≥нн€ може бути до певноњ м≥ри корисниим дл€ здоров'€ людини.

√рупа досл≥дник≥в проанал≥зувала ≥стор≥њ хвороб 600 чолов≥к у в≥ц≥ в≥д 65 рок≥в ≥ старше. јнал≥з показав, що у людей, страждаючих в≥д пом≥рно вираженого апное сну, ризик ранньоњ смерт≥ в два рази нижчий, н≥ж у тих, хто не хропе ночами. ” ос≥б, €к≥ страждають найважчими формами апное сну (в≥дпов≥дно сильн≥ше хропуть) ризик ранньоњ смерт≥ перебуваЇ на р≥вн≥ з тими особами, що не хропуть.

¬чен≥ вважають, що серце ≥ мозок зм≥цнюють пост≥йн≥ паузи в диханн≥, викликають регул€рн≥ перерви в постачанн≥ орган≥в киснем ≥ кров'ю.  оли людину наздоган€Ї ≥нфаркт або ≥нсульт, то його т≥ло до цього п≥дготовлено краще. ≤зрањльськ≥ л≥кар≥ в роздумах: чи варто взагал≥ л≥кувати людей похилого в≥ку в≥д хроп≥нн€.

” той же час глава досл≥дницькоњ групи з ун≥верситету Ћафборо (¬еликобритан≥€) професор ƒжим √орн остер≥гаЇ: Ђ¬се ж таки краще обстежитис€ у л≥кар€ ≥ пройти курс л≥куванн€, н≥ж спод≥ватис€, що хроп≥нн€ продовжить житт€ї.

... ≤ дл€ гаманц€

” конкурс≥ на гучне хроп≥нн€, що проходило в ћадрид≥, перем≥г 62-р≥чний безроб≥тний громад€нин ≈квадору ѕедро —ор≥€ Ћопес.  олишн≥й охоронець заснув всього через три хвилини ≥ хроп≥в з гучн≥стю 70 децибел. «а це отримав тис€чу Ївро.

ƒруге м≥сце в конкурс≥ на гарне слово в св≥т≥ зайн€ло слово з китайськоњ мови Ђхулуї, що означаЇ д≥Їслово Ђхроп≥тиї та ≥менник Ђхроп≥нн€ї.  онкурс, присв€чений досл≥дженню м≥жнародних в≥дносин, був орган≥зований н≥мецьким журналом Ђ ультурний обм≥нї.

—ильна половина Ч слабше

” ход≥ досл≥дженн€, проведеного вченими ”н≥верситету Case Western Reserve в  л≥вленд≥, з'€сувалос€, що порушенн€ диханн€ п≥д час сну, в≥доме €к синдром обструктивного апное сну, ≥ у два рази вище посилюЇ ризик ≥нсульту у чолов≥к≥в середньоњ та старшоњ в≥ковоњ групи. –изик ≥нсульт≥в у сильноњ половини ≥стотно п≥двищують нав≥ть пом≥рн≥ про€ви н≥чного апное сну. ƒо того ж небезпека крововиливу в мозок накопичуЇтьс€ з роками.

ƒосл≥дники проводили спостереженн€ за 2462 чолов≥ками ≥ 2960 ж≥нками у в≥ц≥ в≥д 40 рок≥в ≥ старше. Ќ≥ в кого з них не було ≥нсульту. ƒл€ того, щоб визначити, чи Ї у них апное, ≥ наск≥льки серйозно воно виражаЇтьс€, вс≥ вони на початку досл≥дженн€ пройшли через стандартний домашн≥й тест сну. ѕрот€гом наступних 9 рок≥в у 193 людей ставс€ крововилив у мозок. ∆ертвами ≥нсульту стали 85 чолов≥к≥в ≥ 108 ж≥нок.

¬чен≥ встановили, що найб≥льш значний ризик крововиливу у зв'€зку з обструктивним апное сну був заф≥ксований саме серед чолов≥чоњ половини. ≤ це незважаючи на те, що ж≥нок, уражених ≥нсультом, було б≥льше. ƒо того ж нав≥ть легка форма обструктивного апное сну зб≥льшувала ризик ≥нсульту вдв≥ч≥, а середн€ ≥ т€жка форма Ч у три рази.

” ж≥нок, п≥двищеному ризику ≥нсульту були схильн≥ т≥льки т≥ представниц≥ прекрасноњ стат≥, у €ких спостер≥галас€ т€жка форма апное. ≈скулапи припускають, що це пов'€зано з тим, що обструктивного апное сну у чолов≥к≥в, переважно розвиваЇтьс€ у б≥льш молодому в≥ц≥. –изики ≥нсульту стають все б≥льш вищими, чим довше т€гнетьс€ даний розлад сну.