≈фект кофењну
≈фект кофењну

ѕрокинувшись рано вранц≥ багато хто з нас, насамперед, готуЇ соб≥ ф≥л≥жанку ароматноњ кави. ” робочий перерв≥ ми теж насолоджуЇмос€ цим гар€чим напоЇм.  ава — це вже культ, традиц≥€, звичка, €ка додаЇ приЇмн≥ моменти до нашого напруженого житт€.

ќсновною д≥ючою речовиною кави Ї кофењн, €кий м≥ститьс€ також у лист≥ чаю ≥ гор≥хах кола. ѕро вплив кофењну на орган≥зм людини ведутьс€ суперечки вже к≥лька стол≥ть. ўе професор ≤. ѕавлов показав, що кофењн стимулюЇ процеси збудженн€ в кор≥ головного мозку. ¬с≥м в≥домо, що в певних дозах кофењн зн≥маЇ втому, сонлив≥сть, п≥двищуЇ розумову активн≥сть. јле у великих дозах кофењн здатний викликати виснаженн€ нервових кл≥тин.

” чистому вигл€д≥ кофењн €вл€Ї собою б≥лий порошок, €кий швидко розчин€Їтьс€ в вод≥. « ц≥Їњ причини кофењн швидко потрапл€ючи в кров, дос€гаючи головного мозку, починаЇ про€вл€ти св≥й ефект впливу. Ќа€вн≥сть кофењну в кров≥ людини можна визначити вже через 15 хвилин. ѕ≥к впливу на орган≥зм спостер≥гаЇтьс€ через 45 хвилин. ќднак при наповненому шлунку пер≥од всмоктуванн€ значно довший.

¬ченими було проведено безл≥ч досл≥джень дл€ вивченн€ впливу кофењну на орган≥зм. –езультатом стало переконанн€, що за своњм впливом кофењн зм≥нюЇ р≥вень мозковоњ активност≥ людини в≥д спок≥йного стаб≥льного стану до високоактивного. ј це даЇ право вченим назвати кофењн психотропною речовиною.

ѕроцес впливу кофењну на орган≥зм

¬ пер≥од д≥њ кофењну на мозок в≥дбуваЇтьс€ блокуванн€ аденозину, ще одноњ х≥м≥чноњ сполуки, €ка теж впливаЇ на псих≥ку. јденозин Ї своЇр≥дним антиподом кофењну, в≥н пригальмовуЇ викид мед≥атор≥в х≥м≥чних сполук, що передають нервов≥ ≥мпульси в≥д кл≥тини до кл≥тини. “ак виражаЇтьс€ заспок≥йлива д≥€ аденозину на самопочутт€. Ѕез аденозину наш≥ кл≥тини перебували б в неск≥нченному збудженн≥.  офењн же, потрапл€ючи в кров, тимчасово блокуЇ заспок≥йливу д≥ю аденозину, стимулюючи нервове збудженн€.

 р≥м того, кофењн стимулюЇ д≥€льн≥сть наднирник≥в ≥ в кров≥ п≥двищуЇтьс€ р≥вень гормон≥в стресу Ч адренал≥ну, норадренал≥ну, кортизолу. —аме ц≥ гормони наш орган≥зм виробл€Ї в пер≥од крайнього нервового збудженн€. ” свою чергу гормони збудливо д≥ють на головний мозок, тому людина ≥ в≥дчуваЇ прилив сил ≥ енерг≥њ, п≥днесений настр≥й.

ј ось пер≥од нап≥врозпаду д≥њ кофењну носить ≥ндив≥дуальний характер дл€ кожного окремого орган≥зму ≥ може тривати в≥д 2 до 10 годин. „асто це залежить в≥д к≥лькост≥ ≥ €кост≥ випитоњ кави. ѕо-р≥зному цей процес в≥дбуваЇтьс€ в орган≥зм≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, у тих, що пал€ть ≥ некур€щих. “ак, курець в≥дчуваЇ д≥ю кофењну за набагато б≥льш короткий терм≥н, тому йому дл€ стимул€ц≥њ головного мозку потр≥бно б≥льше кофењну. ” ж≥нок, що приймають перорально протизапл≥дн≥ засоби, д≥€ кофењну в орган≥зм≥ упов≥льнена, њх кров м≥стить велику к≥льк≥сть нерозщепленого кофењну.

ўо стосуЇтьс€ швидкого звиканн€ до кофењну, то це ц≥лком правдиво. ќрган≥зм швидко звикаЇ до регул€рного доп≥нгу, в ф≥з≥олог≥њ людини в≥дзначаютьс€ зм≥ни, €к позитивн≥, так ≥ негативн≥. ¬≥домо, що кофењн допомагаЇ нам швидше в≥дновитис€ п≥сл€ сну, настроюЇ орган≥зм на щоденн≥ навантаженн€.

ѕроте вчен≥ встановили, що кофењн зб≥льшуЇ т€гу до вуглевод≥в ≥ спри€Ї формуванню жирових в≥дкладень. ѕрисутн≥сть кофењну в кров≥ на 30% прискорюЇ обм≥н речовин, спри€Ї зниженню в≥дчутт€ голоду через пост≥йне п≥дтриманн€ р≥вн€ цукру в кров≥.

¬≥домо, що люди, €к≥ регул€рно вживають каву, в≥др≥зн€ютьс€ п≥двищеною ст≥йк≥стю до стрес≥в ≥ таких серйозних захворювань €к д≥абет, г≥пертенз≥€ ≥ г≥перхолестеринем≥€. ѕрац≥вники ≥нтелектуального труда, що випивають по 2 чашки кави в день, справл€ютьс€ з роботою набагато швидше за своњх колег, €к≥ не любл€ть каву.

ќстанн≥ досл≥дженн€ д≥њ кофењну на людину

Ѕританськ≥ вчен≥ довели, що кофењн у високих дозах здатний зб≥льшити потужн≥сть м'€з≥в ≥ витривал≥сть при сп≥льн≥й д≥€льност≥. ƒжейсон “алл≥с з ун≥верситету  овентр≥ в ход≥ експеримент≥в дов≥в, що кофењн може вр€тувати л≥тн≥х людей в≥д таких насл≥дк≥в пад≥нь €к переломи. ¬с€ справа в тому, що концентрац≥€ ц≥Їњ речовини п≥двищуЇ силу стар≥ючих м'€з≥в.

” досл≥дженн≥ зад≥€ли мишей в≥д молодого в≥ку до л≥тнього. ѕ≥д впливом кофењну зм≥нювалас€ сила двох м'€з≥в, роботу €ких людина може контролювати самост≥йно, тобто д≥афрагма, €ку людина використовуЇ при диханн≥, ≥ розгинаючий м'€з ноги, €кий використовуЇтьс€ при пересуванн≥. Ѕуло в≥дм≥чено, що в значн≥й м≥р≥ сила м'€з≥в зб≥льшувалас€ у л≥тн≥х мишей.

“аким чином, улюблений вс≥ма нап≥й, думки медик≥в та науковц≥в про €кий багато рок≥в залишалис€ сп≥рними, може мати €к негативн≥, так ≥ позитивн≥ властивост≥. “реба пам'€тати, що кава не викликатиме небажаних насл≥дк≥в, €кщо контролювати њњ к≥льк≥сть, €к≥сть ≥ час вживанн€