Все більш очевидним стає той факт, що наші емоції безпосередньо позначаються на нашому здоров'ї, зокрема на роботі серця. При цьому позитивні емоції допомагаю протистояти труднощам, полегшують одужання. Негативні емоції можуть зробити людину беззахисною перед життєвими проблемами.

Вже давно людям відомо, що смуток, туга, занепокоєння та інші негативні емоції впливають на здоров'я серця, шкіри, роблять організм більш сприйнятливим до інфекцій. В ході численних досліджень вчені встановили, що стреси, втрата близьких, серйозні зміни в житті людей, економічні проблеми можуть стати причиною серцевих нападів, збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Що собою являє людське серце? Якщо відповісти з медичної точки зору, то можна сказати, що серце — це м'яз, що складається з камер і клапанів, який качає кров, збагачуючи її киснем. Але в звичайному розумінні серце являє собою щось більш складне.

Наше серце завмирає, коли ми любимо. Воно стискається від болю, коли ми страждаємо. Серце з силою б'ється, коли ми хвилюємося. Лікарі точно скажуть, що це невралгія, але звичайні люди, погодившись з лікарями, присвоять всі ці якості саме серцю. Не секрет, що хворим із серцевими захворюваннями категорично заборонено хвилюватися, так як це може привести до затримки одужання, ускладнення і навіть до летального результату.

Емоції і серцева діяльність дивним чином взаємопов'язані між собою. Можливо, саме з цього ми таке значення надаємо нашому серцю, не визнаючи його тільки як м'яз, а поселяючи туди нашу душу. Наш емоційний фон безпосередньо позначається на роботі серця, а як часто ми «слухаємо серце», щоб зрозуміти, що говорить нам наша інтуїція.

Як відомо, під час стресових ситуацій організм людини виробляє велику кількість гормонів стресу — кортизолу, адреналіну, які здатні викликати різноманітні реакції — підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, зміну згортання крові і т.д. Всі ці зміни, якщо вони відбуваються протягом тривалого часу, можуть стати причиною захворювань.

Емоційне напруження супроводжується суттєвими змінами функцій ряду органів і систем. Це можна порівняти з пожежею, яка моментально охоплює наш організм. Зміни можуть бути настільки інтенсивними, що нагадують справжню «вегетативну бурю». Виниклі емоції втягують в посилену діяльність лише ті органи, які тісно взаємодіють з навколишнім середовищем. Перш за все, виникає різке збудження симпатичної системи, в кров надходить величезна кількість адреналіну, значно зростає робота серця і підвищується артеріальний тиск, розширюються бронхи, зростає газообмін, посилюються енергетичні процеси.

Вчені з нідерландського Інституту Психічного здоров'я провели дослідження, в ході яких підтвердилася класична теорія про те, що стан духу пов'язаний зі станом тіла. Як виявилося, чоловіки з більш оптимістичним складом характеру менше схильні до ризику серцево-судинних захворювань, на відміну від песимістів, у яких ймовірність серцевого нападу в два рази більше.

Ще одне важливе спостереження кардіологів — у більш щасливих людей нижчий рівень фібриногену — речовини, що бере участь в згортання крові і збільшує ймовірність тромбу та інфаркту міокарда.В інших експериментах вдалося встановити, що використання при вираженні емоцій міміки обличчя знижує негативні впливи стресу: у них не підіймається так артеріальний тиск, не викидається так багато гормонів стресу в кров, на відміну від тих, хто в моменти стресу намагається залишатися спокійним і незворушним.

Кардіологи впевнені, що лікування серцевих хворих має обов'язково проводитися з урахуванням аспектів психології — їх способу реагування на хворобу, а також особистісних особливостей.

Є думка, що після пересадки серця люди особливо цікавляться життям свого донора, а іноді навіть звички переймають. Сьогодні немає точного пояснення цього явища, але існує багато гіпотез і припущень. Але багатьох цікавить відповідь на це питання. Що ж таке наше серце? Це повноцінний орган, без якого неможливе життя людського організму. І без емоцій людина теж не може повноцінно жити. Ми повинні берегти наше серце — воно наш вірний помічник, підказує і остерігає. Але ми повинні навчитися його чути...