„и завжди спорт корисний дл€ здоров'€?
„и завжди спорт корисний дл€ здоров'€?
„и завжди спорт корисний дл€ здоров'€?

ѕриродне прагненн€ людини залишатис€ здоровою ≥ молодою спонукаЇ њњ шукати р≥зн≥ методи оздоровленн€. Ќайчаст≥ше ми вдаЇмос€ до ф≥зичних навантажень, займаючись р≥зними видами спорту, виснажуючи себе вправами у ф≥тнес-зал≥ або багаток≥лометровими проб≥жками. „и справд≥ корисн≥ велик≥ навантаженн€ дл€ орган≥зму?

¬чен≥ јмериканського кард≥олог≥чного центру прийшли до висновку, що ритм≥чн≥ щоденн≥ проб≥жки на довг≥ дистанц≥њ не зм≥цнюють здоров'€, а п≥двищують артер≥альний тиск ≥ дають ускладненн€ на серце. ѕ≥дставою дл€ таких висновк≥в стало досл≥дженн€ стану здоров'€ к≥лькох сотень марафонц≥в, €к≥ звикли до великих дистанц≥й.

 ард≥ологи вважають, що б≥льш≥сть вправ на витривал≥сть не надто добре впливають на серцеву аорту. ÷е переконанн€ було п≥дтверджено ≥ на простих люд€х, €к≥ час в≥д часу займаютьс€ спортом ≥ в≥дв≥дують спортзал. ” цьому випадку вплив на серцевий м'€з ще б≥льше позначаЇтьс€.

 ард≥олог з јф≥нськоњ школи ƒесп≥на  ардара зауважила, що захисна функц≥€ дл€ серц€ виконуЇтьс€ ф≥зичними вправами лише тод≥, коли вони мають пер≥одичний характер. јле €кщо зан€тт€ занадто наполеглив≥, особливо пов'€зан≥ з кард≥о-тренуванн€ми, то ефект може бути зворотним.

¬ американському досл≥дженн≥ були зад≥€н≥ спортсмени-профес≥онали та любител≥, €к≥ посилено займалис€ спортом по 10–19 годин на тиждень прот€гом 2Ц20 рок≥в. ќтриман≥ дан≥ дозволили зробити висновок, що найб≥льшу небезпеку дл€ нашого серц€ представл€Ї пульсова хвил€, коли серце занадто швидко починаЇ нарощувати оберти ≥ орган≥зм повинен все б≥льше перегнати кров≥ до м'€з≥в ≥ кл≥тин.

“ак само в≥д тривалих ≥ ≥нтенсивних тренувань може постраждати правий шлуночок серц€. Ќещодавно група канадських та ≥спанських досл≥дник≥в опубл≥кувала результати експеримент≥в на лабораторних мишах, в ход≥ €ких встановили, що багатор≥чн≥ ≥нтенсивн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€ призвод€ть до зм≥н у структур≥ серц€ не т≥льки у людей, а й у тварин.

јвстрал≥йськ≥ вчен≥ з ун≥верситету ћельбурна теж провели досл≥дженн€ ≥ стверджують, що в реальност≥ проблеми з серцем не виникають абсолютно у вс≥х спортсмен≥в у всьому св≥т≥. ѓхн≥ роботи св≥дчать, що де€к≥ спортсмени мають вроджену схильн≥сть до серцевих захворювань, €к≥ можуть бути спровокован≥ ≥нтенсивними ≥ довгими тренуванн€ми.

јвстрал≥йськ≥ експерти в кард≥олог≥њ досл≥джували стан серц€ у групи профес≥йних спортсмен≥в за два-три тижн≥ до змагань, безпосередньо в≥дразу п≥сл€ змагань ≥ через 6Ц11 дн≥в п≥сл€ них. ƒан≥ досл≥дженн€ показали, що в≥дразу п≥сл€ змагань в серце спортсмен≥в з'€вл€лис€ зм≥ни: воно зб≥льшувалос€ в обс€з≥, а функц≥њ правого шлуночка зменшувалис€. ѕравда, незабаром ц≥ зм≥ни в≥дновлювалис€, але у тих спортсмен≥в, хто б≥льш ≥нтенсивно тренувавс€ ≥ част≥ше брали участь у змаганн€х, в≥дзначалис€ рубцюванн€ на серцевому м'€з≥. ƒл€ д≥агностики були використан≥ магн≥то-резонансна томограф≥€ (ћ–“), анал≥з кров≥, ”«ƒ серц€.

÷≥каво, що багато рок≥в негативний вплив профес≥йного спорту на спортсмен≥в був забороненою темою. як л≥кар≥, так ≥ спортсмени не хот≥ли ≥ не могли пов≥рити в те, що спорт може чинити негативний вплив на здоров'€. јдже ф≥зичн≥ вправи, зар€дка завжди рекомендувалис€ дл€ проф≥лактики серцево-судинних захворювань.

јле €к би там не було в минулому, сучасна медицина маЇ чимало доказ≥в того, що надм≥рн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€ негативно позначаютьс€ на орган≥зм≥. ћедики ≥ ф≥тнес-≥нструктори бачать вих≥д з ц≥Їњ проблеми в адекватному оц≥нюванн≥ своњх можливостей, оптимальн≥й к≥лькост≥ навантажень в кожному конкретному випадку.

”загальнюючи останн≥ досл≥дженн€ вчених у галуз≥ вивченн€ витривалост≥ орган≥зму, можна сказати, що зан€тт€ спортом, що вимагають великого ф≥зичного навантаженн€, зб≥льшують ризик розвитку аритм≥њ. « ц≥Їњ причини спортсмени повинн≥ проводити своЇчасну ≥ регул€рну д≥агностику серцево-судинних захворювань.

якщо ви не у€вл€Їте вже свого житт€ без спорту, п≥д час зан€ть ф≥тнесом звертайте увагу на зм≥ну частоти серцевих скорочень до ≥ п≥сл€ тренуванн€, пом≥чайте свою працездатн≥сть ≥ стежте за самопочутт€м.