„ому трапл€Їтьс€ непритомн≥сть
„ому трапл€Їтьс€ непритомн≥сть
„ому трапл€Їтьс€ непритомн≥сть

’оча б раз у житт≥ кожн≥й людин≥ доводилос€ пережити непритомн≥сть або переднепритомний стан. ” такому раз≥ дл€ багатьох непритомн≥сть стаЇ причиною хвилювань ≥ занепокоЇнн€ ≥ част≥ше за все тому, що не завжди зрозум≥ла така реакц≥€ орган≥зму.†

Ќепритомн≥сть — це раптова втрата св≥домост≥ на короткий час (в≥д к≥лькох секунд до 5 хвилин), €ку викликаЇ зниженн€ артер≥ального тиску. Ќайчаст≥ше причиною непритомност≥ Ї гостра недостатн≥сть кровооб≥гу, через €ку знижуЇтьс€ кровооб≥г мозку ≥, €к насл≥док, Ч недостатнЇ забезпеченн€ мозку киснем.†

ѕ≥дступн≥сть непритомност≥ в тому, що вона завжди трапл€Їтьс€ раптово, ≥ €кщо ви думаЇте, що молод≥ й ц≥лком здоров≥, тому втрата св≥домост≥ вам не загрожуЇ, то сильно помил€Їтес€. Ќепритомн≥сть може трапитис€ в будь-€кому в≥ц≥, €к у ж≥нок, так ≥ у чолов≥к≥в. ¬она може бути у ц≥лком здорових людей, наприклад, при р≥зк≥й зм≥н≥ положенн€ т≥ла з горизонтального на вертикальне, при сильному емоц≥йному сплеску, в задушливому простор≥ ≥ по багатьом ≥ншим причинам.†

 артину непритомност≥ можна описати €к запамороченн€, потемн≥нн€ в очах ≥ шум у вухах, напад нудоти, бл≥д≥сть, нудота, слабк≥сть в ногах, холодний п≥т. ” б≥льшост≥ випадк≥в вс≥ ц≥ ознаки не Ї небезпечними ≥ швидко проход€ть. ј спровокувати непритомний стан може жаркий день, перењданн€, сильний стрес Ч всього цього достатньо, щоб артер≥альний тиск впав. –≥зке зниженн€ тиску нав≥ть на к≥лька хвилин порушуЇ кровот≥к в головному мозку, викликаючи втрату св≥домост≥ у пац≥Їнта.†

Ќайчаст≥ше жертвами непритомност≥ стають ж≥нки, так €к њх артер≥альний тиск б≥льш схильний до скачк≥в, а нервова система б≥льш вразлива.†

ѕричини непритомност≥†

ѕричини непритомност≥ досить р≥зноман≥тн≥: в≥д серцево-судинних захворювань, ваг≥тност≥, крововтрати, перегр≥ву до банального перел€ку або «голодноњ» непритомност≥ у дам, що зловживають д≥Їтою. Ћ≥кар€м дос≥ не вдалос€ до к≥нц€ з'€сувати, чому при де€ких обставинах у людини р≥зко падаЇ тиск ≥ вона втрачаЇ св≥дом≥сть. ≤стинну причину непритомност≥ вдаЇтьс€ встановити лише у половини хворих.†

¬азодепресорна непритомн≥сть Ч це найб≥льш частий вар≥ант непритомност≥ в п≥дл≥тковому ≥ юнацькому в≥ц≥. —провокувати такий стан нер≥дко можуть емоц≥йн≥ реакц≥њ (страх, вид кров≥) або перебуванн€ в задушливому прим≥щенн≥.†

—итуац≥йна непритомн≥сть може виникнути при певних обставинах. “рапл€ютьс€ непритомн≥ст≥, пов'€зан≥ з дефекац≥Їю, де важливу роль в≥д≥граЇ натужуванн€, €ке викликаЇ п≥двищенн€ внутр≥шньогрудного тиску ≥ зменшенн€ венозного поверненн€. ѕод≥бний механ≥зм спрацьовуЇ ≥ при кашлев≥й непритомност≥, €ка виникаЇ у хворих з хрон≥чними обструктивними захворюванн€ми легень.†

ќдн≥Їю з частих причин непритомност≥ у л≥тн≥х чолов≥к≥в Ї г≥перчутлив≥сть каротидного синуса в тому випадку, €кщо вони страждають артер≥альною г≥пертенз≥Їю та атеросклерозом сонних артер≥й. “ака непритомн≥сть може бути викликана нос≥нн€м т≥сного ком≥рц€ або р≥зким поворотом голови. ћехан≥зм непритомност≥ пов'€заний з активац≥Їю блукаючого нерва.†

—амою часто причиною непритомност≥ (25%) Ї захворюванн€ серц€.  р≥м того, це найб≥льш небезпечний вар≥ант непритомност≥, на €кий сл≥д звертати увагу насамперед. ƒосить часто непритомн≥сть виникаЇ у л≥тн≥х людей у зв'€зку з порушенн€м ритму серц€. ≤ €кщо ≥нш≥ види непритомност≥ виникають, €к правило, у вертикальному положенн≥, то така кард≥огенна непритомн≥сть може трапитис€ ≥ з лежачою людиною. Ќебезпека такоњ непритомност≥ в тому, що вона виникаЇ дуже раптово, на в≥дм≥ну в≥д вазодепресорноњ, коли патолог≥чному стану передуЇ сильне серцебитт€. ѕри пад≥нн≥ хворий може нав≥ть отримати травму.†

ѕерша допомога при втрат≥ св≥домост≥†

як правило, непритомн≥ стани проход€ть дуже швидко сам≥ собою, варто хворому прийн€ти горизонтальне положенн€ ≥ кров≥ р≥вном≥рно розпод≥литис€ по т≥лу.†

ѕерше, що можна зробити дл€ людини, €ка втратила св≥дом≥сть Ч забезпечити достатн≥й доступ св≥жого пов≥тр€ ≥ укласти в горизонтальне положенн€.†

ўоб хворий швидше прийшов в себе, можна бризнути йому в обличч€ холодною водою або потримати п≥д носом ватку з нашатирним спиртом.  оли людина прийде в себе, можна запропонувати њй м≥цний чай або каву, а також шматочок чорного шоколаду дл€ п≥дн€тт€ артер≥ального тиску. ѕ≥сл€ непритомност≥ людина ще де€кий час може в≥дчувати слабк≥сть, запамороченн€ ≥ нездужанн€. ќднак €кщо непритомн≥сть повторюютьс€ часто, потр≥бна консультац≥€ л≥кар€, щоб попередити розвиток небезпечного дл€ житт€ захворюванн€.