—амотн≥сть шк≥длива дл€ здоров'€
—амотн≥сть шк≥длива дл€ здоров'€
 —амотн≥сть шк≥длива дл€ здоров'€

” божев≥льному ритм≥ сучасного житт€, в середовищ≥ соб≥ под≥бних, багато людей залишаютьс€ самотн≥ми. ƒл€ виправданн€ вони кажуть, що њм подобаЇтьс€ усам≥тненн€, або створюють видим≥сть щасливого ≥ безтурботного житт€. ѕроте в душ≥ кожен з них в≥дчуваЇ б≥ль, що н≥ з ким розд≥лити л≥жко або просто разом помовчати. јле й це ще не все — самотн≥сть ви€вл€Їтьс€ небезпечною дл€ здоров'€.

—амотн≥сть зб≥льшуЇ шанс захвор≥ти багатьма хворобами Ч в≥д серцевих напад≥в до недоумства. Ќа противагу цьому задоволен≥ своњм соц≥альним становищем люди м≥цн≥ше спл€ть, пов≥льн≥ше стар≥ють ≥ краще сприймають л≥куванн€.

«а твердженн€м вчених, пост≥йне самотн≥сть так само шк≥длива дл€ здоров'€ €к кур≥нн€ або ожир≥нн€.

ѕсихологи „иказького ун≥верситету Ћуњ ’оукл≥ ≥ ƒжон  ац≥оппо провели р€д досл≥джень зв'€зку м≥ж соц≥альною ≥зол€ц≥Їю, ф≥зичними в≥дхиленн€ми ≥ в≥ковими захворюванн€ми, аж до кл≥тинного р≥вн€. ¬ результат≥ було ви€влено, що люди, що знаход€тьс€ далеко в≥д р≥дних ≥ близьких схильн≥ до г≥пертон≥њ, у них часто ослаблений ≥мун≥тет.  р≥м того, самотн≥ люди част≥ше страждають безсонн€м, а з часом у них може розвинутис€ недоумство. « цього випливаЇ висновок, що л≥куванн€ самотност≥ можна пор≥вн€ти з в≥дмовою в≥д кур≥нн€.†

ƒане в≥дкритт€ американський психолог „арльз –езон з ”н≥верситету ≈мор≥ вважаЇ головним з област≥ людськоњ повед≥нки. Ћюди, €к≥ знаход€тьс€ в пост≥йному контакт≥ з близькими ≥ р≥дними, ведуть активне громадське житт€, мають тепл≥, в≥дкрит≥ в≥дносини, менше хвор≥ють ≥ довше живуть. ƒжон  ац≥оппо вважаЇ, що частково це пов'€зано з тим, що самотн≥ менше стежать за собою, але Ї й безпосередн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми, пов'€зан≥ з насл≥дками стресу, хоча не ≥дентичн≥ њм.

¬плив самотност≥ на орган≥зм

«г≥дно з досл≥дженн€ми, у самотн≥х людей гени, що в≥дпов≥дають за запальн≥ реакц≥њ ≥ сигнальн≥ системи карт≥зола, а також ≥мунн≥ кл≥тини, що перешкоджають хвороботворним бактер≥€м, надзвичайно активн≥. ¬чен≥ припустили, що таку властив≥сть людський орган≥зм придбав в результат≥ еволюц≥њ: у людини, що опинилас€ в умовах соц≥альноњ ≥зол€ц≥њ, кл≥тини ≥мунноњ системи, що в≥дпов≥дають за загоЇнн€ ран ≥ боротьбу з ≥нфекц≥€ми, €к би ввод€ть надзвичайний стан. ÷е те саме, що ситуац≥€ «самотнього вовка», €кий п≥ддаЇтьс€ б≥льшому ризику ф≥зичноњ травми. «воротний б≥к: ≥мунн≥ реакц≥њ людей, що знаход€тьс€ в колектив≥, б≥льш активно реагують на можливий в≥рус, що передаЇтьс€ при т≥сному контакт≥.

ѕроте сл≥д розум≥ти, що самотн≥сть ≥ њњ в≥дсутн≥сть оц≥нюЇтьс€ не к≥льк≥стю соц≥альних зв'€зк≥в, а самосприйн€тт€м людини. ѕсихологи вважають, що перебуванн€ в чужому оточенн≥ може бути наст≥льки ж небезпечно, €к ≥ самотн≥сть. “ому помил€Їтьс€ той, хто вважаЇ, що пор€тунок в≥д самотност≥ Ч розширенн€ соц≥альних контакт≥в.  ац≥оппо припускаЇ, що головна проблема перебуваЇ в наш≥й голов≥: так, самотн≥ люди стають надзвичайно чутлив≥ до соц≥альних загроз, тому дивл€тьс€ на сторонн≥х людей €к на потенц≥йну небезпеку. ѕроанал≥зувавши попередн≥ досл≥дженн€, психолог ви€вив, що боротьба з ц≥Їю проблемою дозвол€Ї вил≥кувати самотн≥сть б≥льш ефективно, чим можлив≥сть навчитис€ новим соц≥альним навичкам. якщо у людини один або два близьких друга, але вона в≥дчуваЇ, що њй добре, то турбуватис€ нема про що. јле у випадку, коли з'€вл€Їтьс€ в≥дчутт€, що весь св≥т налаштований проти вас, необх≥дно застосовувати заходи.

¬≥к ≥ самотн≥сть

¬чен≥ так само висунули припущенн€, що в ранньому в≥ц≥ вплив самотност≥ може бути середн≥м або несуттЇвим, але з роками його вплив посилюЇтьс€. ѕерев≥р€ючи цю верс≥ю, психологи досл≥джували групу людей в≥ком в≥д 50 до 68 рок≥в.

–езультатом спостереженн€ стали твердженн€ про те, що чим б≥льше людина прожила на св≥т≥, тим б≥льше вона схильна до традиц≥йних стресових ситуац≥й: зм≥на роботи, одруженн€, народженн€ дитини, розлученн€, ф≥нансов≥ потр€с≥нн€, хвороба.

 оли самотн≥ люди зустр≥чаютьс€ з≥ стресовими ситуац≥€ми, вони ви€вл€ють б≥льшу безпорадн≥сть, стресова ситуац≥€ сприймаЇтьс€ ними €к велика загроза. јле, за ≥рон≥Їю дол≥, опинившись в под≥бн≥й ситуац≥њ, так≥ люди б≥льш активно шукають пор€тунок з≥ сторони.

ћало того, ’оукл≥ ≥  ац≥оппо досл≥джували анал≥з сеч≥ одиноких ≥ несамотн≥х людей ≥ ви€вили, що в анал≥зах одиноких людей м≥ститьс€ б≥льше адренал≥ну. ѕро що це св≥дчить? як в≥домо, адренал≥н в≥дноситьс€ до групи речовин Ђбитис€ або втектиї, а високий його р≥вень означаЇ, що людина знаходитьс€ в стан≥ збудженн€, а з в≥ком цей показник стаЇ б≥льш нест≥йким. јдже гормони стресу гальмують боротьбу з ≥нфекц≥€ми, а це означаЇ, що самотн≥сть з в≥ком лише пог≥ршуЇ ситуац≥ю з≥ здоров'€м.

¬се вище сказане може неприЇмно зачепити одиноких людей, адже њм здаЇтьс€, що в такому положенн≥ вони ви€вилис€ не з доброњ вол≥. јле, можливо, варто подивитис€ на себе ≥ своЇ житт€ п≥д ≥ншим кутом зору, ≥ вих≥д з самотност≥ ви€витьс€ зовс≥м поруч...