Термін “травма” визначає тілесні ушкодження, зазвичай, отримані під час поранення. Групові ушкодження, які часто повторюються в певних соціальних групах, називають травматизмом.
Дитячий травматизм – це нагромадження раптових травм серед дітей різного віку. Це явище досить поширене, має свої особливості та може призвести до серйозних наслідків.
Травматизм поділяється за місцем виникнення на побутовий, транспортний, шкільний та спортивний. Також визначається вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.
Найпоширеніший серед них – побутовий травматизм. Це ушкодження, отримане дітьми вдома, на подвір’ї або в саду. Опіки полум’ям, контакт із хімічними речовинами та падіння з висоти є серед найнебезпечніших.
Принципи запобігання побутовому травматизму різноманітні, але основним є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Систематична вихованість дітей у області обачливості та обережності, особливо у поводженні з вогнем та небезпечними предметами, є ключем до успішної профілактики. Важливо уникати заборон та обмежень, сприяючи поміркованому підходу для неушкодженого розвитку дитини.
Травми від транспортних засобів складають величезний відсоток смертей серед дітей. Головною причиною є недогляд за дітьми під час прогулянок, шкільних перерв та годин дозвілля. Невідомість правил дорожнього руху та неправильне користування транспортом призводять до цих травм.
Особливу небезпеку становлять катання на велосипедах, мопедах, моторолерах та скутерах, якщо діти не пройшли відповідні екзамени на права. Дорослим необхідно завжди пам’ятати, що діти слідкують та наслідують їх, тому вони повинні служити прикладом відповідальності.
Шкільний травматизм виникає під час перерв, у класах та коридорах. Головна причина – недостатня виховна робота, відсутність контролю за дітьми. Необхідно покращити освітньо-виховну роботу та строго дотримуватись техніки безпеки під час навчання.
Загальна організація та виховна робота можуть значно зменшити ризик травм серед дітей. Спільні зусилля дорослих та освітні заходи допоможуть створити безпечне середовище для розвитку та виховання молодого покоління.
Фізкультура і спорт є ефективними засобами для зміцнення організму та фізичного розвитку дітей, але вони можуть бути корисними лише при вмілому та правильно організованому занятті. На жаль, кількість дитячих спортивних закладів ще не є достатньою, і не всі батьки розуміють їх важливість, вважаючи, що дитина може займатися спортом і без тренера. Це може призвести до неорганізованого заняття спортом, що, в свою чергу, часто сприяє спортивним травмам. Тому важливо залучати дітей до занять у спортивних групах та на стадіонах якнайшвидше. Це допомагає не лише загартовувати дітей, але і запобігає серйозним небезпекам.
Вуличний травматизм схожий на побутовий за характером. Це ушкодження, отримане на вулиці. Основні причини вуличного травматизму включають недоробки житлово-експлуатаційних організацій та будівельних підприємств. Дефективні балкони, непохилені канави, відчинені люки – все це може стати джерелом травм на вулицях. Особливо небезпечні великі обледені бурульки взимку та не посипані піском чи сіллю тротуари. Професіоналам, включаючи працівників ЖЕКів, правоохоронних органів та санітарно-епідеміологічних служб, варто бути особливо вимогливими та дотримуватися правил безпеки, щоб запобігти можливим трагедіям.
Утоплення займає одне з провідних місць серед причин смертності від травматизму. Це може трапитися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є недостатній рівень навичок плавання та незнання особливостей водойм. Зимою діти можуть тонути, провалившись під лід під час катання на ковзанах або переходження через замерзлі водоймища.
Громадські організації та рятувальні служби грають ключову роль у запобіганні нещасних випадків на воді. Важливо визначити спеціально огороджені безпечні місця для купання та ретельно контролювати дітей навколо них. Усі небезпечні місця для купання мають бути огороджені та обладнані попереджувальними знаками. Батьки повинні категорично забороняти дітям кататися на ковзанах чи санках по тонкому кризі та пам’ятати правила поведінки на льоду.
Для забезпечення безпеки під час зимових розваг, таких як катання на санках, лижах та ковзанах, діти повинні дотримуватися конкретних правил. Санки повинні бути цілісними та без пошкоджень, кріплення на лижах має бути надійним, а ковзани повинні відповідати розміру. Важливо обирати безпечні місця для занять, далеко від доріг та інших небезпек, і дотримуватися правил поведінки під час гри та забав.
Основне правило для батьків – надавати дітям відчуття любові та уваги, підтримувати пильний, але не надто нав’язливий контроль. Заняття фізкультурою та спортом мають стати веселим і безпечним заняттям, сприяючи фізичному розвитку та загальному самопочуттю дітей.
