Остеіт – це повільно прогресуюче захворювання, яке характеризується зменшенням міцності кісткової тканини, а також підвищенням швидкості кісткового обміну. Як правило, захворювання має інфекційну етіологію. Коли процес зачіпає кістковий мозок, говорять про остеомієліт.
При остеіті відбувається утворення збільшеної васкуляризованої кістки, схильної до переломів і деформацій. Ураження хребта і черепа ведуть до розвитку неврологічної симптоматики.
Медицина до кінця ще не вивчила причини остеіту. Але найбільш поширена з них пов’язана з вірусною природою захворювання. Захворювання може не проявлятися довгі роки, при цьому людина буде носієм вірусу.
Але в якийсь момент, в результаті невідомих провокуючих чинників, можуть з’явитися симптоми. Найбільш значуща вірусна інфекція – кір.
Має місце і спадкова схильність до остеіту. В якійсь мірі остеіт носить сімейний характер.
– Біль в кістках
– Деформація кісток черепа, вдавлення кісток основи черепа, збільшення розмірів голови, викривлення кінцівок
– Поразка хребта
– Нейросенсорна туговухість, іноді виникає компресорне ураження VII пари черепних нервів
– Кіфоз
– Компресія спинномозкових корінців
– Атеросклероз
– Хронічна серцева недостатність
– Кальцифікація клапанів
– Сечокислий діатез
– Камені в нирках
– Ендокринні порушення
При гострому остеіті спостерігаються нудота, сильний біль, слабкість, лихоманка, жар і набряк в місці ураження, знерухомлення.
У багатьох випадках хронічний остеит носить безсимптомний характер.
– Рентгенографія кісток
– Неврологічне дослідження
– Аудіограма при поразці черепа
– У деяких випадках проводиться біопсія кістки
– Дослідження полів зору
Загальна терапія остеіту полягає в забезпеченні хворому повного спокою, іммобілізації (фіксація) місця запалення. При зниженні слуху – призначення слухових апаратів.
При безсимптомному лікуванні остеіту і локальних ураженнях лікарські препарати не призначаються. Для зниження больових відчуттів можуть бути призначені НПЗЗ.
Для пригнічення резорбції кісток застосовуються такі препарати:
– Кальцитонин 50-100 МО щоденно або через день п/к або в/м протягом трьох місяців. Як додаткова терапія призначається по 200 МО 4 рази на добу інтраназально протягом 1,5-3 років.
– Біфосфонати: етідронова кислота по 5-7 мг/кг на добу протягом місяця, 1-2 місяці перерва; алендронова кислота по 10 мг на добу протягом 6 місяців (протипоказані при захворюваннях стравоходу). Паралельно призначаються препарати кальцію по по 1,0-1,5 г на добу і холекальциферол 400 МО на добу.
При переломах кісток може знадобитися хірургічне втручання. При необхідності призначається протезування суглоба, ендопротезування, остеотомія для корекції деформації кісток, викликане здавленням спинного мозку або нервів.
У разі необхідності виявлення цієї або іншої хвороби проконсультуйтеся з нашими лікарями у Центрі Сімейної Медицини за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.
